Ухвала суду № 101096815, 10.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/6143/21

Справа № 754/13033/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

представника відповідача Сіняка Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автостояночного кооперативу «Північний» про визнання незаконним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Автостояночного кооперативу «Північний» про визнання незаконним та скасування рішення «отчетно выборного собрания членов кооператива и уповноважных» Автостояночного кооперативу «Північний», оформленого пунктом 5 протоколу № 2 від 15.12.2009 року, в частині делегування повноважень правлінню кооперативу приймати рішення по всім питанням діяльності кооперативу.

05.10.2021 року від представника відповідача Автостояночного кооперативу «Північний» надійшла заява про закриття провадження у справі. Заява мотивована тим, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними. З огляду на оскарження позивачем, як членом Автостояночного кооперативу «Північний», рішення загальних зборів цього кооперативу, що у свою чергу свідчить про наявність корпоративного спору, тобто спору щодо участі позивача в управлінні кооперативом, то такий спір має розглядатися за правилами господарського судочинства. Внаслідок поданням позивачем безпідставного позову відповідач був змушений звернутись за наданням професійної правничої допомоги до Адвокатського об`єднання «АЙ ДІ ПІ ГРУП», на підставі відповідного договору про надання правової допомоги сплатити на користь зазначеного адвокатського об`єднання 5000, 00 грн. На підставі викладеного представник відповідача просить суд закрити провадження у справі та стягнути з ОСОБА_1 витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання та просив його задовольнити, провадження у справі закрити.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у своїй заяві просить розглядати справу в їх відсутність.

Зваживши доводи клопотання, вислухавши думку учасників справи, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом даного позову є визнання незаконним та скасування рішення Автостояночного кооперативу «Північний», оформленого п. 5 протоколу № 2 від 15.12.2009 року в частині делегування повноважень правлінню кооперативу приймати рішення по всім питанням діяльності кооперативу.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Під цивільною юрисдикцією розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які відносяться до юрисдикції господарський судів та підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, до якого віднесено, в тому числі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, а корпоративні права визначені як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Велика Палата Верховного Суду у справі №205/4196/18 зазначила, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Приймаючи до уваги викладене вище, предмет спору, суд приходить до висновку про під ставність та обґрунтованість поданого представником відповідача клопотання та закриття провадження у даній справи, зважаючи на те, що вказаний спір повинен розглядатись в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Що стосується вимог представника відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

У своїй заяві адвокат просить вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу з ОСОБА_1 на користь Автостояночного кооперативу «Північний» у розмірі 5000,00 грн.

Як вбачається з долучених до клопотання письмових доказів, 28.09.2021 року між Адвокатським об`єднанням «АЙ ДІ ПІ ГРУП» та Автостояночним кооперативом «Північний» був укладений Договір №28/09-40 про надання правової допомоги.

29.09.2021 року адвокатом був складений Акт № 1 про надання правової допомоги. Відповідно до наданих суду документів вартість послуг адвоката складає 5000,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження сплачених відповідачем витрат на правничу допомогу суду було надано копію платіжного доручення №121 від 29.09.2021 року про сплату коштів на суму 5000,00 грн.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, надані стороною відповідача письмові докази, суд приходить до висновку про те, що витрати відповідача на правничу допомогу підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Автостояночного кооперативу «Північний» про визнання незаконним та скасування рішення - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Автостояночного кооперативу «Північний» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 15 листопада 2021 року.

Суддя О.В.Лісовська