Ухвала суду № 101094998, 15.11.2021, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1587/21

№ провадження 2/453/547/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 листопада 2021 року м. Сколе

Суддя Сколівського районного суду Львівської області Брона А.Л., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про виплату всіх сум, що належить працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

встановив:

11.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з Університету державної фіскальної служби України недоплачену розрахункову суму на його користь в розмірі 5 422 грн. 43 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 вересня 2017 року по день фактичного розрахунку.

Перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено, що така не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення недоплаченої розрахункової суми та про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Згідно норм чинного законодавства про працю, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Така позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16, згідно якої за змістом приписів статей 94,116,117 Кодексу законів про працю України та статей 1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

У пункті 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» надано роз`яснення, що якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Частина 1 статті 176 ЦПК України передбачає, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, однак в матеріалах справи квитанція про сплату судового збору чи документи на підтвердження факту звільнення від сплати такого відсутні.

Згідно ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо на момент пред`явлення позову точну його ціну встановити неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позовної заяви складає відповідно мінімальну суму судового - 908,00 грн. та максимальну - 11 350,00 грн.

З поданої позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із двома самостійними вимогами майнового характеру, а саме з вимогою про стягнення недоплаченої розрахункової суми в розмірі 5 422 грн. 43 коп. та з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З врахуванням наведених вище положень, суддя приходить до висновку, що позивачу на рахунок отримувача: UA458999980313151206000013901,: Отримувач коштів: ГУК Львів/ Сколівська тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030101, Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), слід сплатити 908 грн. судового збору за майновою вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого підлягатиме встановленню в ході судового розгляду справи.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 до Університету державної фіскальної служби України про виплату всіх сум, що належить працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення їм копії ухвали.

Роз`яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://sv.lv.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя