Ухвала суду № 101092558, 09.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8052/21 1-кс/335/5025/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В., прокурора Іванченка П.П., представника володільця майна Могили Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Комлик Дар`ї Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2021 в межах кримінального провадження № 42021082010000038, внесеного до ЄРДР 08.06.2021,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Комлик Д.С., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл», звернулась до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2021 у справі № 335/8052/21 (провадження 1-кс/335/4204/2021), в обґрунтування якого зазначила наступне.

Вищезазначеною ухвалою слідчого суді Орджонікідзевського районного суду м. було задоволено клопотання прокурора Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя про арешт майна у кримінальному проваджені № 42021082010000038, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,8827 га, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Прибережна автомагістраль, кадастровий номер 2310100000:05:019:0093, а також на всі об`єкти нерухомого майна, в тому числі на будівлі, підсобні, підвальні приміщення, які використовуються для процесу будівництва або підготовчих будівельних робіт та знаходяться на цій земельній ділянці із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.

На переконання заявника арешт було накладено необґрунтовано, оскільки прокурором у клопотанні не було доведено необхідність арешту майна. Доводи прокурора про самовільне зайняття ТОВ «Славойл» земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 не підтверджені належними доказами. Аналіз матеріалів провадження дозволяє дійти висновку про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Славойл» є орендарем земельної ділянки площею 0,8827 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 на підставі договору оренди землі, укладеного 20.02.2006 між Запорізькою міською радою та ТОВ «Славойл».

При укладені зазначеного договору сторонами було погоджено строк оренди – 10 років.

ТОВ «Славойл» до закінчення строку дії зазначеного договору листом від 10.12.2015 повідомило орендодавця - Запорізьку міську раду про намір поновити договір на новий строк. Разом з листом на поновлення договору оренди земельної ділянки ТОВ «Славойл» було надано проект додаткової угоди на підпис Запорізької міської ради.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення мала бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. ТОВ «Славойл» зі своєї сторони було дотримано вимоги чинного на той момент законодавства України та виконано всі умови договору оренди, направлені на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк. Натомість, з боку Запорізької міської ради протягом одного місяця після закінчення строку договору були відсутні будь-які заперечення у т.ч. у формі листів-повідомлень та/або рішень міської ради про відмову в поновленні договору. У зв`язку із зволіканням орендодавця ТОВ «Славойл» повторно у липні 2021 року направило проект додаткової угоди та просило повернути підписаний уповноваженою особою Запорізької міської ради екземпляр угоди. Проте, жодної відповіді від орендодавця Товариством отримано не було.

ТОВ «Славойл» продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачує орендну плату за користування нею, що підтверджується даними ДПС. Згідно відомостей ДЗК орендарем земельної ділянки значиться ТОВ «Славойл».

Більше того, з листа керуючого справами виконавчого комітету Запорізької міської ради від 21.07.2021, адресованого Вознесенівській окружній прокуратурі м. Запоріжжя, вбачається, що орендодавець визнає факт поновлення зазначеного договору оренди землі.

Таким чином, ТОВ «Славойл» правомірно користується земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093.

З урахуванням вищевикладеного, посилаючись на приписи ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 170, 174 заявник просив слідчого суддю скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого суді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2021.

В судовому засіданні представник ТОВ «Славойл» адвокат Могила Р.С. підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. Крім того, звернув увагу судді на те, що факт визнання Запорізькою міською радою правомірності користування товариством земельною ділянкою підтверджується рішенням виконавчого комітету ЗМР від 16.08.2021 надання ТОВ «Славойл» дозволу на видалення зелених насаджень на земельній ділянці. Додатково повідомив суду, що ТОВ «Славойл» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання представника ТОВ «Славойл», в обґрунтування заперечень зазначив, що сектором дізнання ВП № 1 ЗРУП ГУНП України в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2021 за № 42021082010000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Славойл» самовільно, без належних правовстановлюючих документів, використовують земельну ділянку площею 0,8827 га з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: м. Запоріжжя, Прибережна автомагістраль.

Рішенням Запорізької міської ради № 55/25 від 25.01.2006, ТОВ «Славойл» передано в оренду, строком на 10 років, зазначену земельну ділянку.

У подальшому, на виконання вказаного рішення, ЗМР з ТОВ «Славойл» укладено договір оренди землі від 20.02.2006, строком на 10 років. Зазначений договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель зроблено запис № 040626100130 від 27.02.2006.

У ході досудового розслідування встановлено, що зміни щодо строку дії до договору оренди не вносились, додаткові угоди про продовження строку дії договору оренди не укладались.

Дії, які мало вчинити ТОВ «Славойл» для поновлення договору оренди землі, останнім вчинені не були, додаткову угоду у порядку визначеному ст. 33 Закону України «Про оренду землі» орендодавцеві (Запорізькій міській раді) не направлено. Таким чином, дія договору оренди земельної ділянки від 20.02.2006 припинилася 28.02.2016.

Отже, строк дії договору сплив 28.02.2016 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Постановою дізнавача від 26.07.2021, земельна ділянка площею 0,8827 га, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Прибережна автомагістраль, кадастровий номер 2310100000:05:019:0093, разом з будівлями та спорудами, що розташовані на ній, визнані речовими доказами, оскільки зазначене майно є об`єктами кримінально-протиправних дій та набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наразі досудове розслідування кримінального провадження не завершено.

Крім того, 17.08.2021 заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл» про визнання незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопки Ю.В. про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер рішення (номер запису про інше нерухоме майно) - 56840437 від 26.02.2021 про проведення державної реєстрації права орендної земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл» на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093, площею 0,8827 га для розташування культурно-оздоровчого центру, яка розташована у м. Запоріжжя, Прибережна магістраль (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2301035023101) припинивши Товариству з обмеженою відповідальністю «Славойл» право користування земельною ділянкою; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл» усунути перешкоди у користуванні вищезазначеною земельною ділянкою шляхом її повернення Запорізькій міській раді.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2021 задоволено заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2393/21 та заборонено ТОВ «Славойл» проводити підготовчі або будівельні роботи на зазначеній вище земельній ділянці; заборонено Державній архітектурно-будівельній інспекції України в особі її структурного підрозділу без статусу юридичної особи - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області вчиняти будь-які дії щодо реєстрації ТОВ «Славойл» та будь-яким іншим особам декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо об`єктів будівництва, які розташовані на зазначеній земельній ділянці.

Вищезазначена ухвала господарського суду Запорізької області залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021.

На підтвердження вищезазначених обставин прокурором надано слідчому судді фотокопії відповідних судових рішень.

Проте, згідно відомостей, розміщених на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Славойл» подано та Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області всупереч діючим заборонам 14.09.2021 за номером ЗП101210914417 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта щодо будівництва ресторанного комплексу по Прибережній автомагістралі в м. Запоріжжя у складі культурно-оздоровчого центру, що свідчить про невиконання службовими особами ТОВ «Славойл» вищезазначених судових рішень, вчинення ними незаконних дій із арештованим ухвалою слідчого судді майном, невиконання ухвали господарського суду Запорізької області про забезпечення позову.

Відомості про зазначені кримінальні правопорушення внесені прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021082010000144 від 20.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, № 42021082010000142 від 19.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, прокурор вважає, що арешт на майно накладено слідчим суддею обґрунтовано, а потреба в подальшому використані такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.

Дослідивши матеріали клопотання та надані прокурором для огляду матеріали кримінального провадження № 42021082010000038 від 08.06.2021, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

В ході розгляду клопотання встановлено, що за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2021 накладено арешт на земельну ділянку площею 0,8827 га, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Прибережна автомагістраль, кадастровий номер 2310100000:05:019:0093, а також на всі об`єкти нерухомого майна, в тому числі на будівлі, підсобні, підвальні приміщення, які використовуються для процесу будівництва або підготовчих будівельних робіт та знаходяться на цій земельній ділянці із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.

Арешт на зазначене майно накладено відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, за наявності на час розгляду клопотання про арешт майна підстав вважати, що зазначена земельна ділянка, розташовані на ній будівлі та споруди є об`єктом ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, по якому здійснюється досудове розслідування, отже відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та метою такого арешту є необхідність збереження речових доказів, а також запобігання ризикам його пошкодження, знищення, перетворення, яка визначена у п.1 ч.2 ст. 170 КПК України.

Постановляючи ухвалу про арешт майна, слідчий суддя зазначив, що на даному (початковому) етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаної земельної ділянки та розташованих на ній споруд, є необхідним для збереження вказаної земельної ділянки у належному вигляді, недопущення завдання шкоди власнику, внаслідок її самовільного використання, а також задля з`ясування обставин у кримінальному провадженні, зокрема, щодо її самовільного зайняття.

При вирішенні клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя враховує підстави для арешту майна, зокрема, що арешт майна застосовується з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Під час розгляду клопотання ТОВ «Славойл» про скасування арешту майна прокурором не надано доказів того, що з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня розгляду слідчим суддею клопотання певній службовій особі зазначеного товариства було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КПК України, не надано доказів щодо розміру шкоди завданої зазначеним правопорушенням територіальній громаді м. Запоріжжя. Не містить таких доказів й оглянуті слідчим суддею в судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42021082010000038 від 08.06.2021.

Прокурором в ході розгляду клопотання про скасування арешту майна не спростовано доводів заявника про те, що земельна ділянка заявником набута в користування законним шляхом та не наведено об`єктивних підстав, які б виправдовували обмеження прав користування заявника на арештоване майно, зокрема земельну ділянку саме шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З поданих учасниками провадження слідчому судді документів, пояснень учасників провадження, наданих в судовому засіданні, вбачається, що між ТОВ «Славойл» та Запорізькою міською радою наявний спір про право цивільне, а саме право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:019:0093 на умовах, визначених раніше укладеним зазначеними особами договором оренди,. Зазначений спір вирішується судом в порядку господарського судочинства за позовами прокурора та ТОВ «Славойл».

Правомірність зайняття (користування) ТОВ «Славойл» зазначеної земельної ділянки є предметом розгляду в справах № 908/2393/21 за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради та № 908/2465/21 за позовом ТОВ «Славойл» до Запорізької міської ради. При цьому, позов прокурора забезпечено Господарським судом Запорізької області шляхом вжиття заходів забезпечення позову, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які унеможливлюють розпорядження ТОВ «Славойл» арештованою земельною ділянкою.

За таких обставин, з огляду на тимчасовий характер заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешту майна, що відповідає положенню ст. 174 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що обставини враховані слідчим суддею при накладені арешту на майно, про яке йдеться у клопотанні, перестали існувати і в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якою є досягнення дієвості цього провадження, відповідно до положення ст. 131 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість поданого клопотання про скасування арешту майна, у зв`язку з чим вважає за необхідне його задовольнити.

Керуючись ст.ст. 107, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Комлик Дар`ї Сергіївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Славойл», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2021 в межах кримінального провадження № 42021082010000038, внесеного до ЄРДР 08.06.2021 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/8052/21 (провадження 1-кс/335/4204/2021) на земельну ділянку площею 0,8827 га, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Прибережна автомагістраль, кадастровий номер 2310100000:05:019:0093, а також на всі об`єкти нерухомого майна, в тому числі на будівлі, підсобні, підвальні приміщення, які використовуються для процесу будівництва або підготовчих будівельних робіт та знаходяться на цій земельній ділянці із забороною їх відчуження, розпорядження та користування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 12.11.2021.

Слідчий суддя А.В. Стеценко