Вирок № 101092024, 12.11.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/1770/18

Провадження № 1-кп/266/75/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретарів Широкової Г.К., Циганкової М.М., прокурорів Доброхотова О.В., Горлача І.С., Осецького І.В., Рослякова Ю.В., Шульженка С.Г., представника потерпілої особи Демидової І.І., захисників Альбермах Н.М., Сніги В.І., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018050780000031 від 06.01.2018 р. відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 13.06.2000 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя ч. 1 ст. 141, ст. 14 КК України (1960 р.) до 1 року і 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.03.2001 р. умовно-достроково, невідбутий термін 8 місяців і 4 дні; 2) 22.01.2002 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі; 3) 11.10.2007 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 3 ст. 185, 75 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки; 4) 23.12.2010 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 309 КК України до 1000 гривень штрафу, покарання замінено на 59 годин громадських робіт; 5) 23.01.2012 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 70, КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 1000 грн., звільнився 03.04.2013 р. умовно-достроково, невідбутий термін 1 рік і 2 місяці; 6) 30.10.2015 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився 15.09.2017 р. умовно-достроково, невідбутий термін 7 місяців і 1 день, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешкаючого в АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 25.09.1997 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ст. 94, ч. 1 ст. 229-6 КК України (1960 р.) до 13 років позбавлення волі, звільнився 30.04.2007 р. умовно-достроково, невідбутий строк 3 роки 2 місяці і 4 дні; 2) 24.10.2011 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 3) 23.01.2012 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ч. 1 ст. 263 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 14.08.2013 умовно-достроково на 9 місяців 16 днів, зареєстрованого та мешкаючого в АДРЕСА_3

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України -

ВСТАНОВИВ:

05 січня 2018 року, приблизно о 23.00 год., ОСОБА_1 , діючи умисно, групою осіб спільно з ОСОБА_2 , на ґрунті тимчасово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3 , маючи спільну мету, направлену на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому, прийшли за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_4 , а саме - до будинку АДРЕСА_4 . Перебуваючи на подвір`ї вказаного будинку, ОСОБА_1 умисно, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , наніс удар кулаком руки в область обличчя останньому, внаслідок чого ОСОБА_4 впав на ґрунт, після чого ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 нанесли множинні удари у кількості не менш 21-го ногами взутими у взуття, руками, дерев`яним стільцем, який знаходився на подвір`ї вказаного будинку, а також ніжкою вказаного стільця, а після того, як його було зламано, по голові та тулубу останнього, а також ножем, який приніс із собою ОСОБА_2 , чим спричинили ОСОБА_3 наступні тілесні ушкодження: синці на тильній поверхні лівої та правої кисті, по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, в проекції лівого ліктьового суглобу, на грудній клітині по правій смузі справа в проекції 7-го міжребер`я, відкриту черепно-мозкову травму у вигляді синців навколо обох очей, на спинці носу, забитих ран потиличної області, в лівій тім`яно-виличній, в правій тім`яно-виличній області, які ускладнилися крововиливами під оболонки головного мозку, закриту тупу травму грудної клітини з множинними переламами ребер, які супроводжувалися розривом пристінкової плеври з правобічним гемотораксом 300 мл.

Синці на тильній поверхні лівої та правої кисті, по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, в проекції лівого ліктьового суглобу, на грудній клітині по правій смузі справа в проекції 7-го міжребер`я, утворилися від дії тупих предметів, поверхневі рани на грудній клітині виникли від дії ріжучого предмету прижиттєво, незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між виявленими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала прямого причинного зв`язку не має.

Поєднана травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді синців навколо обох очей, на спинці носу, забита рана потиличній області, в лівій тім`яно-виличній, в правій тім`яно-виличній області, які ускладнилися крововиливами під оболонки головного мозку, закрита тупа травма грудної клітини з множинними переламами ребер, які супроводжувалися розривом пристінкової плеври з правобічним гемотораксом 300 мл, та яка має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Всі зазначені тілесні ушкодження виникли прижиттєво та знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Після спричинення потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, останній був залишений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_4 без надання будь якої медичної допомоги. Знаходячись у вищезазначеному будинку, ОСОБА_4 внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, та ненадання своєчасної медичної допомоги, помер.

Причиною смерті ОСОБА_3 явилась поєднана травма тіла: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку; закрита тупа травма грудної клітини з наявністю закритих множинних переломів ребер із пошкодженням плеври, котра ускладнилась правобічним гемотораксом та травматичним шоком.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав частково, пояснив, що мав проблеми із житлом. Його приятель йому запропонував будинок, де проживає ОСОБА_5 , пояснивши, в іншій кімнаті проживає дівчина на ім`я ОСОБА_6 , яку її колишній молодий чоловік б`є, забирає у неї гроші, та з якою обвинувачений може зійтись. 05.01.2018 р. він зідзвонився із ОСОБА_6 , домовився зустрітись у вечорі. Він приїхав до неї додому, там були ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , вони розпивали спиртні напої. В будинку не біло світла, вони запалили свічку. Після чого вони почули стукіт та ОСОБА_6 повідомила, що це прийшов її колишній чоловік ОСОБА_3 . Після чого ОСОБА_6 із ОСОБА_5 вийшли, їх не було приблизно одну хвилину. ОСОБА_6 сказала, що ОСОБА_3 вимагав від неї віддати телефон. ОСОБА_6 казала, що ОСОБА_3 її б`є, вона зверталась до поліції. 06.01.2018 р. до них приїхав ОСОБА_10 и ОСОБА_2 . Вони разом із дівчатами вечеряли. ОСОБА_6 почала скаржитися на ОСОБА_3 . Обвинувачений запропонував ОСОБА_6 сходити до ОСОБА_3 поговорити з приводу образ, але та сказала, що до ОСОБА_3 одному іти не слід, оскільки у того вдома збираються раніше судимі особи і це небезпечно. Тоді обвинувачений попросив ОСОБА_10 та ОСОБА_2 піти разом з ним до ОСОБА_3 та провести з ним бесіду «по-чоловічому». Ті погодились. ОСОБА_6 їх привела до будинку, де мешкає ОСОБА_3 , вона постукала у вікно та сказала, що принесла телефон. ОСОБА_3 відрив калитку, почав їх ображати, лаятись. ОСОБА_10 першим хотів нанести ОСОБА_3 удар, але той ухилився. Після чого обвинувачений увійшов у двір, схватився з ОСОБА_3 , обидва впали. ОСОБА_1 сів зверху на ОСОБА_3 , наніс декілька ударів руками. Після цього ОСОБА_1 піднявся та пішов у хату аби з`ясувати, чи нема там ще когось. ОСОБА_3 залишився лежати. Впевнившись, що у будинку нікого більше нема, він вийшов у двір і побачив, що ОСОБА_3 чіпляється до ОСОБА_2 , схопивши того за ноги. Обвинувачений зрозумів, що ОСОБА_3 бажає повалити ОСОБА_2 на землю. Тоді ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 кілька ударів ногою чи то у голову, чи то у шию, після чого ОСОБА_3 ліг. Аби подолати сумнів, що перед ним ОСОБА_3 , ОСОБА_1 спитав того, як його звати. Також попросив ОСОБА_6 сказати, чи то ОСОБА_3 . Та відповіла позитивно та просила не бити ОСОБА_3 більше. Після цього ОСОБА_1 вирішив піти та наніс ОСОБА_3 ще один удар ногою. ОСОБА_3 накрився курткою з головою. ОСОБА_6 пішла. ОСОБА_1 побачив, що ОСОБА_3 тягнеться до якогось стільця. ОСОБА_1 подумав, що ОСОБА_3 хоче побити його стільцем. Тоді обвинувачений наніс ОСОБА_3 ногою удар у груди, та після чого завдав декілька ударів стільцем, від чого стілець розлетівся на шматки. Він спитав, чи все зрозумів потерпілий, на що останній почав йому погрожувати. У нього в руках залишились ніжки з-під стільця і він наніс ОСОБА_3 декілька ударів. Після чого йому допомоги підвестись і той пішов у будинок. Після цього всі пішли додому до ОСОБА_5 , де ОСОБА_1 залишився ночувати. Наступного дня зранку хтось постукав у вікно, обвинувачений подумав, що це знову ОСОБА_3 , але це прийшов ОСОБА_14 , який повідомив, що ОСОБА_3 мертвий. Тоді обвинувачений вирішив піти, протерши чоботи від крові. Його одяг також був у крові. Свою провину визнав в тому, що він наносив удари потерпілому та, можливо, той від них помер. Він хотів із потерпілим лише поговорити особисто, вбивати його не хотів. Ніхто інший ОСОБА_3 ударів не наносив. Ніж був у ОСОБА_2, вони ним різали рибу за столом. Коли всі пішли до ОСОБА_3 , то ОСОБА_1 автоматично поклав ніж до своєї кишені, але проти ОСОБА_3 він ніж не застосовував. ОСОБА_2 він повернув ніж вже коли всі повернулися до ОСОБА_5. ОСОБА_2 ударів потерпілому не завдавав, тільки казав тому, аби той запам`ятав, що йому сказав ОСОБА_1 . З ОСОБА_3 він упорався сам, сторонньої допомоги не потребував. Про різані рани на тілі ОСОБА_3 ОСОБА_1 припустив, що вони могли утворитися від цвяхів, які були на ніжці стільця, яким він бив ОСОБА_3 . В наступному ж, ОСОБА_1 додатково пояснив, що таки погрожував ножем ОСОБА_3 коли той взяв стілець та на нього замахнувся. Завдав ОСОБА_3 удару, думаючи, що то запальничка, та трохи порізав його. У той вечір на всіх було випито 0,5 л. горілки та дві пляшки пива по 2 літри.

ОСОБА_2 своєї провини не визнав, пояснивши, що ударів потерпілому він не наносив, суду показав, що 05.01.2018 року він був із ОСОБА_10 , якому зателефонував ОСОБА_1 та покликав у гості. Вони з ОСОБА_10 зустріли ОСОБА_1 із дівчиною на ім`я ОСОБА_6 біля магазину «Домаха», де взяли пиво, та пішли посидіти до ОСОБА_6 . ОСОБА_6 почала скаржитись, що її колишній співмешканець її б`є та попросила ОСОБА_1 із ним поговорити. Потім він, ОСОБА_1 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 пішли додому до ОСОБА_3 . ОСОБА_6 постукала у вікно, вийшов ОСОБА_3 та почав лаятись. Першим у двір зайшов ОСОБА_10 , а за ним - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 почув звуки боротьби. Коли ОСОБА_2 увійшов до двору, то ОСОБА_1 вже злізав із ОСОБА_3 . ОСОБА_1 відійшов, а ОСОБА_3 піднімаючись, схопив ОСОБА_2 за штани та куртку. У цей час ОСОБА_1 вийшов із будинку та завдав ОСОБА_3 декілька ударів, від яких той знову впав. Потім ОСОБА_1 покликав ОСОБА_6 , спитав у неї: «Це він?», та відповіла: «Так». ОСОБА_3 взяв табуретку, ОСОБА_1 її у нього забрав, наніс ОСОБА_3 один удар від чого табуретка розвалилася. Тоді ОСОБА_1 вдарив кілька разів ніжкою, куди конкретно - він не бачив. Потім ОСОБА_3 підвівся, йому хтось допоміг зайти у будинок. Після цього всі пішли. ОСОБА_3 він не бив, а бив того тільки ОСОБА_1 . Звідки у ОСОБА_3 тілесні ушкодження від ножа, не знає. Його одяг в наступному був вилучений працівниками поліції.

Не зважаючи на зайняту обвинуваченими позицію, суд вважає, що їхня провина у вчиненні інкримінованого їм злочину доведена повністю дослідженими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він ОСОБА_1 знає, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 не знає. Потерпілого знає давно, він йому був як старший брат. ОСОБА_3 посварився із співмешканкою ОСОБА_6 та після чого почав проживати у нього. Він не намагався помиритись із жінкою. 06.01.2018 року він прийшов додому та побачив, що ОСОБА_3 мертвий, він його виявив на дивані у літній кухні. Оскільки в літній кухні було темно, то він не бачив тілесних ушкоджень. Після чого він пішов додому до ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_3 мертвий. В цей час була ОСОБА_6 , вона нічого не сказала. Коли він повернувся додому, то звернув увагу, що на воротах, на землі та дивані була кров, та у дворі лежав розбитий стілець.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що потерпілого знала, а обвинувачених - ні. Потерпілий раніше проживав у неї вдома разом із її знайомою ОСОБА_6 . Потерпілий проживав у неї 2 тижні. В січні 2018 року до неї додому приїхав ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_6 сказала, що її ОСОБА_3 б`є. ОСОБА_1 був не сам, а з друзями, двома чоловіками. Вони приїхали із пляшкою пива. Вона чула як ОСОБА_6 скаржилась на ОСОБА_3 , що потрібно з ним поговорити по-чоловічому. Потім ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ще двоє чоловіків пішли додому до ОСОБА_3 . Вона не бачила, що вони взяли із собою. Хвилин через 15 ОСОБА_6 повернулась, схвильована та сказала, що ОСОБА_3 побили. Їй особисто нічого не розповідали лише те, що ОСОБА_3 більше не буде турбувати ОСОБА_6 . ОСОБА_1 з ОСОБА_6 залишились у неї до ранку. Потім прийшов ОСОБА_14 та сказав, що ОСОБА_3 мертвий. ОСОБА_6 пішла додому до ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 залишився. Потім вона пішла з дому по своїх справах, ОСОБА_1 вже не було, а ОСОБА_6 не повернулась. Вона бачила, що у ОСОБА_1 на джинсах були плями крові, він намагався їх запрати. У ОСОБА_2 та ОСОБА_10 вона плям крові не бачила. Доповнила, що саме ОСОБА_6 була провокатором сварок з ОСОБА_3 , він її не ображав.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що з обвинуваченими була знайома лише «візуально», ОСОБА_10 раніше не знала. Із потерпілим ОСОБА_3 вона познайомилась років 2 тому, почали зустрічатись, разом жити. Потім він став її бити, ображати, вона викликала поліцію, він перестав працювати, почав пити, після чого вони вирішили розійтись. Вони жили у її знайомої ОСОБА_5 з 2017 року по січень 2018 року. Коли вони розійшлись, то ОСОБА_3 пішов жити до ОСОБА_14 , який проживав по тій же вулиці, а вона залишилась у ОСОБА_5. Із ОСОБА_1 вона познайомилась 03.01.2018 року по телефону через ОСОБА_23 , який сказав, що із ОСОБА_1 вона буде, як за кам`яною стіною. Вони домовились, що ОСОБА_1 прийде до неї у гості. 05.01.2018 року ОСОБА_1 приїхав приблизно о 18 год. Вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_23 розпивали спиртні напої в цей день, випили приблизно 0,5 л. спиртного, спілкувались, вона не скаржилась ОСОБА_1 на ОСОБА_3 . В ході спілкування домовились, що вона із ОСОБА_1 залишаться жити в цьому домі, а ОСОБА_5 разом з ОСОБА_23 виїдуть. Потім почали розмову за ОСОБА_3 , де він проживає. В цей час ОСОБА_1 подзвонив комусь та запросив їх до них. Вона не чула, щоб ОСОБА_1 по телефону казав щось про ОСОБА_3 . ОСОБА_1 казав, що треба поспілкуватись із ним, але йому потрібна підтримка. Приблизно через півгодини приїхали ОСОБА_2 та ОСОБА_10 із пивом. З часу їх приїзду та до моменту коли пішли до будинку ОСОБА_3 минула година. Потім вона, ОСОБА_10 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 пішли додому до ОСОБА_3 . Вона постукала у вікно будинку, ОСОБА_3 вийшов у двір. Вона залишилася позаду усіх. Перший удар наніс ОСОБА_10 рукою у верхню частину потерпілого, від чого він впав. Потім вони втрьох почали наносити удари потерпілому ногами у той час, коли ОСОБА_3 лежав на землі. Потім вона пішла додому. Не може пояснити хто де знаходився, не бачила, щоб ОСОБА_3 били сторонніми предметами. Після її повернення додому, інші повернулись хвилин через 10-15, поводили себе, як ні в чому не бувало. ОСОБА_5 сказала, що вона бачила, що у ОСОБА_1 кров. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_10 поїхали. ОСОБА_1 їй сказав, що ОСОБА_3 більше не буде її турбувати. Після чого вони лягли спати. Зранку прийшов ОСОБА_14 , та повідомив, що у будинку труп ОСОБА_3 . Вона побігла туди, по дорозі викликала поліцію, у будинок вона не заходила. Доповнила, що у ОСОБА_1 були сліди крові на штанах.

Під час проведення слідчого експерименту 07.01.2018 року за участю свідка ОСОБА_6 , остання відтворила обстановку, дії та обставини події, та встановлені повністю збігаються із обставинами, про які свідок показала в суді (т. 2, а.с. 117-123).

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що 05.01.2018 року він був разом із ОСОБА_2, коли увечері йому подзвонив ОСОБА_1 , сказавши, що він в гостях у ОСОБА_6 та просив приїхати. Він із ОСОБА_2 приїхали до ОСОБА_1 , разом розпивали спиртні напої. Потім в ході спілкування ОСОБА_6 сказала, що її молодий чоловік забрав у неї телефон та б`є її. ОСОБА_1 запропонував піти до того чоловіка поговорити, на що він та ОСОБА_2 погодились. Так, він, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 попрямували до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 постукала у вікно будинку, ОСОБА_3 вийшов у двір та став їх всіх ображати, висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_10 намагався вдарити ОСОБА_3 рукою, але той ухилився. Тоді ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_3 кулаком в обличчя, від чого останній впав разом з ОСОБА_1 , який, знаходячись зверху ОСОБА_3 наніс тому декілька ударів, після чого піднявся та вдарив пару разів ногою. Потім ОСОБА_1 став бити ОСОБА_3 стільцем, який стояв поруч, а коли стілець зламався, то продовжив бити ОСОБА_3 ніжкою від стільця. ОСОБА_2 також наніс ОСОБА_3 кілька ударів ногою. У ОСОБА_2 був ніж, який той демонстрував ОСОБА_3 , погрожуючи, що «поріже, якщо ОСОБА_3 буде продовжувати свою поведінку», але ножа ОСОБА_2 не застосовував. Після цього ОСОБА_10 забрав ОСОБА_2 та сказав ОСОБА_6 , щоб вона забрала ОСОБА_1 . Після чого він підняв потерпілого, спитав, чи завести його додому, на що він відповів, що все нормально. Після чого вони всі пішли. ОСОБА_2 погрожував ножем потерпілому, але ударів не наносив.

Під час додаткового допиту судом свідка ОСОБА_10 останній пояснив, що ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3 не чіпав, ножем не погрожував. Потерпілого бив тільки ОСОБА_1 . Також він не бачив, як ОСОБА_1 наносив удари потерпілому стільцем. Після закінчення бійки потерпілий сам встав та пішов додому. Раніше давав інші покази, оскільки працівники поліції просили його так казати, погрожуючи застосуванням насильства. Свідок приймав участь у слідчому експерименті та давав покази під впливом погроз.

З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 07.01.2018 року за участю свідка ОСОБА_10 , під час його проведення останній відтворив дії, як свої, так і обвинувачених, обстановку і обставини події кримінального правопорушення, та результати слідчого експерименту повністю відповідають показам свідка під час його першого допиту в суді та встановленим обставинам кримінального правопорушення (т. 2 а.с. 111-115, 116).

Судом було переглянуто відеозапис слідчого експерименту та встановлено, що в його ході свідок ОСОБА_10 у присутності понятих послідовно, добровільно, за власною ініціативою розказав та показав як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наносили ОСОБА_3 удари, механізм їх нанесення, послідовність дій кожного з обвинувачених.

Відомості, отримані під час слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 , узгоджуються із поясненнями інших свідків, висновками судово-медичних експертиз, та іншими дослідженими письмовими доказами.

Крім того, органом Державного бюро розслідувань поводилася відповідна перевірка можливого застосування до обвинувачених та свідків недозволених методів досудового слідства, та в результаті цього відомостей, які свідчать про застосування будь-якого насильства з боку співробітників поліції не встановлено.

Тому суд приймає за основу первинні покази свідка ОСОБА_10 в суді, та відкидає, як неспроможні, його покази при додатковому допиті.

Згідно протоколу від 06.01.2018 року з фототаблицею до нього, а саме домоволодіння АДРЕСА_4 , в ході огляду місця події встановлено, що на предметах, виявлених на подвір`ї: пачці з-під цигарок, на внутрішній поверхні воріт, ніжках стільця та стола, фрагменті стільця, на землі виявлені численні плями та потіки речовини бурого кольору, які були вилучені та упаковані. В середині будинку на предметах також виявлені численні плями бурого кольору. Також, в ході огляду в будівлі виявлений труп ОСОБА_3 на дивані, лежачі на лівому боці, нижні кінцівки зігнуті в колінному суглобі, прижаті до живота, верхні кінцівки зігнуті в ліктьовому суглобі, приведені до обличчя. При огляді трупа виявлені численні тілесні ушкодження на голові та тілі (т. 2 а.с. 7-37).

За висновком судово-медичної експертизи № 61 від 14.03.2018 року, причиною смерті ОСОБА_3 явилась поєднана травма тіла: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку; закрита тупа травма грудної клітини з наявністю закритих переломів множинних переломів ребер із пошкодженням плеври, котра ускладнилась правобічним гемотораксом та травматичним шоком. Беручи до уваги судово-гістологічне дослідження (…згусток крові з еритроцитів, гомогенної бурої маси з значною лейкоцитарною інфільтрацією …) не виключаться можливість, що смерть ОСОБА_3 настала за 4 доби до моменту дослідження трупа в морзі (10.30) ІНФОРМАЦІЯ_3 При судово-медичному дослідженні трупа були знайдені тілесні ушкодження у вигляді: синців на тильній поверхні лівої та правої кисті, по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по зовнішній поверхні правого передпліччя в верхній третині, в проекції лівого ліктьового суглобу, на грудної клітини по під пахвовій смузі з права в проекції 7-го міжребер`я, які утворилися від дії тупих предметів, поверхневі рани грудної клітини виникли від дії ріжучого предмету прижиттєво, незадовго до настання смерті мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Між виявленими тілесними ушкодженнями та смертю, що настала, прямого причинного зв`язку не має. При судово-медичному дослідженні трупа була виявлена поєднана тупа травма тіла: відкрита черепно-мозкова травма у вигляді синця навколо обох очей, на спинці носу, забитих ран в потиличній області, в лівій тім`яно- виличній, в правій тім`яно-виличній області, які ускладнилися крововиливами під оболонки головного мозку, закрита тупа травма грудної клітини з множинними переломами ребер, які супроводжувалися розривом пристінкової плеври з правобічним гемотораксом 300 мл. Вказана травма виникла в результаті ударної дії тупого (-их) предмета (-ів) згідно п. 2.1.1.а «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвр. Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя. Беручі до уваги характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 виключаються можливість їх утворення при падінні з висоти власного росту. При судово-токсикологічному дослідженні крові і нирки від його трупу етиловий спирт не знайдений (т. 2 а.с. 52-54).

Відповідно до висновку експерта № 61/13 від 14.03.2018 року, беручи до уваги характер та локалізацію тілесних ушкоджень, не виключається можливість, що в момент заподіяння тілесних ушкоджень потерпілий та підозрювані розташовувались передніми поверхнями тіла друг до другу або близькими до цього положенням, при цьому не виключено, що в подальшому положенні тіла могло змінюватися. Рана № 1 в потиличній області спричинена дією тупого предмету (або його частини), контактуюча поверхня якого - прямолінійне ребро, довжиною не більше 60,0 мм в межах контакту, яка діяла під непрямим кутом до поверхні шкіри. Пошкодження № 9 аналогічного характеру. Пошкодження № 2, № 3, № 4 , в потиличній області спричинені дією тупого предмету (або його частини) контактуюча частина якого (яких) циліндр, довжиною не більше 60,0 мм, 75,0 мм у межах контакту. Пошкодження за № 5, № 6, № 7, № 8, № 10 аналогічного характеру. Тілесні ушкодження на волосистій частині голови та обличчя утворилися не менш ніж 12-ти травмуючи дій. Наступній тілесні ушкодження, а саме: синці на тильній поверхні лівої та правої кисті, по зовнішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по зовнішній поверхні правого передпліччя, в проекції лівого ліктьового суглобу, на грудній клітині по підпаховій смузі справа в проекції 7-го міжребер`я, утворилися від не менш 7 травматичних впливів. Поверхневі рани на грудній клітини утворилися не менш від 2 дій ріжучого предмету. При судово-токсилогінчому дослідженні крові і нирки від трупа етиловий спирт не знайдений. Із судово-гістологічного дослідження видно, що ОСОБА_28 при житті хворів наступними хворобами: помірний стенозуючий коронаросклероз, дифузний кардіосклероз, активний гепатит, межу точний нефрит, емфізема та пневмосклероз легень. Ушкодження в області тильної поверхні кистей та передпліч могли виникнути при можливому самозахисті. З огляду на поєднану травму тіла: закрита черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку; закрита тупа травма грудної клітини з наявності закритих переломів множинних переломів ребер із пошкодженням плеври, котра ускладнилась правобічним гемотораксом та травматичного шоку, виявлених на трупі ОСОБА_28 , не виключається можливість, що після їх отримання він не міг здійснювати активні цілеспрямовані дії (самостійно пересуватись на великі відстані). Не виключається можливість, що ОСОБА_28 після отримання всіх виявлених при експертизі його трупа тілесних ушкоджень і до моменту втрати свідомості, міг розмовляти, звати на допомогу. Судячи по характеру по локалізації тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_28 виключається можливість їх утворення при падінні з висоти власного росту так і при наданні тілу додаткового прискорення. Згідно з судово-гістологічним дослідженням та таблицею визначення давності пошкоджень не виключається можливість, що ОСОБА_28 після отримання наявних тілесних ушкоджень міг прожити не більше 30-ти хв. Таким чином, не виключається можливість що при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги, направленої на лікування нейрохірургічної та торакальної травми, протишокових заходів ОСОБА_28 міг залишитись жити (т. 3. а.с. 170-172).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 206 від 09.02.2018 року, кров у трупа ОСОБА_3 належить до групи АВ за ізосерологічною системою АВ0 ( т. 3 а.с. 4-5) .

За висновком судово-медичної експертизи № 208 від 12.02.2018 року, кров ОСОБА_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологіною системою АВ0 (т. 3, а.с. 37-38).

Кров ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 207 від 14.02.2018 року, належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т 3, а.с. 64-65).

Кров ОСОБА_10 , згідно судово-медичної експертизи № 218 від 13.02.2018 року, належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 (т. 3, а.с. 60-61).

Згідно протоколу обшуку від 06.01.2018 року за адресою: АДРЕСА_6 виявлені та вилучені: спортивна кофта чорного кольору з сірими вставками, брюки спортивні чорного кольору, спортивні куртка темно-синього кольору з білими вставками, чоботи, визнані речовими доказами по справі (т. 2 а.с. 55-60; 88).

За висновком судово-медичної експертизи № 216 від 19.02.2018 року, в слідах на пачці з-під цигарок (об`єкт №1), на поверхні фрагмента скляної банки з кришкою (об`єкт №2), на поверхнях чашки (об`єкти №№3,4) встановлено наявність слідів крові людини, не виключається, що вони утворилися за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 . Кров ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 може бути присутньою у вказаних слідах тільки в якості домішку (т. 3 а.с. 8-12).

За висновком судово-медичного експерта № 215 від 19.02.2018 року, сліди крові на об`єктах №№1-3 (з воріт, з землі, зі столу) могли бути утворені за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 . Кров ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 може бути присутньою у вказаних слідах тільки в якості домішку (т. 3, а.с. 15-18).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 217 від 20.02.2018 р., на об`єктах №№ 1-26 сліди крові могли бути утворені за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 . Кров ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 може бути присутньою у вказаних слідах тільки в якості домішку (т. 3 а.с. 21-26).

Також не виключається можливість, що сліди крові, виявлені на одязі ОСОБА_3 , могли бути утворені за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 . Кров ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 може бути присутньою у вказаних слідах тільки в якості домішку (висновок СМЕ № 214 від 19.02.2018 р., т. 3 а.с. 29-34).

На марлевому тампоні зі змивом з лівої руки ОСОБА_2 знайдена кров людини. Одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові від потерпілого ОСОБА_3 . Присутність в даних слідах крові ОСОБА_1 або ОСОБА_2 можлива в якості домішки (т. 3, а.с. 41-43).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 210 від 19.02.2018 року, на штанах (об`єкти №№3-5,7-9,11) та куртці (об`єкти №№12-17), що належить ОСОБА_1 встановлена наявність крові людини. В інших слідах на штанах (об`єкти №№1,2,6,10) та на парі чобіт (об`єкти №№18-29) наявність крові не встановлена. Не виключена можливість походження крові у зазначених об`єктах від ОСОБА_3 . Також не виключена можливість домішку крові у зазначених об`єктах від особи (осіб) з виявленими груповими властивостями, в тому числі від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та від іншої особи (т. 3, а.с. 50).

На правому чоботі ОСОБА_2 знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_3 . Присутність в даних слідах крові ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , можлива тільки в якості домішки (висновок СМЕ № 207 від 22.02.2018 року, т. 3, а.с. 68-72).

За висновком судово-медичного експерта № 209 від 13.04.2018 року, в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_3 встановлена наявність крові, знайдені клітини середніх шарів епідермісу та виявлений білок людини. При цитологічному дослідженні крові встановлено, що вона належить чоловічій генетичній статі, при її серологічному дослідженні виявлені антигени А,В і Н ізосерологічної системи АВ0. Статева та групова приналежність клітин середніх шарів епітелію не встановлена через виражені деструктивні зміни. Результати серологічного і цитологічного дослідження дають можливість припустити походження крові в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_3 або від однієї особи з групою крові АВ із вмістом супутнього антигену Н ізосерологічної системи АВ0, в тому числі і від нього самого, враховуючи групову приналежність крові ОСОБА_3 або можливе змішування крові від одної чи більше осіб із різними сполученнями в їх крові виявлених антигенів А,В та Н ізосерологічної системи АВ0. Присутність в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_3 крові ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не виключається (т. 3 а.с. 75-78).

Висновком судово-медичного експерта № 210 від 12.03.2018 року на фрагменті дерев`яної ніжки встановлена наявність крові та визначений білок людини. При серологічному дослідженні крові виявлені антигени А, В, Н ізосерологічної системи АВ0, а саме від потерпілого ОСОБА_3 . Не виключається можливість походження крові від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді суміші крові (т. 2 а.с. 81-84).

Висновком судово-медичної експертизи № 208 від 09.03.2018 року на шести фрагментах ніжок, на всіх частинах дерев`яного стільця, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , під час обшуку особистих речей ОСОБА_2 та наданих на дослідження, встановлена наявність крові, при визначені видової належності якої виявлено білок людини. Крім того, на трьох фрагментах ніжок стільця знайдені епітеліальні клітини з ядрами та виявлена білок людини. При визначенні групової належності крові в деяких слідах на фрагментах ніжок стільця (об`єкти №№1,5,7) та на деяких частинах стільця (об`єкти №№18,19,22) виявлені антигени А,В, Н ізосерологічної системи АВ0. В об`єктах №№2,3,4,6,8-10 на фрагментах ніжок стільця та в об`єктах №№11-17,20,21,23,24 в більшості слідів на частинах стільця, групова належність крові не встановлена через не виявлення антигенів А,В,Н ізосерологічної системи АВ0. Можливо припустити, що кров в вищезазначених слідів могла походити від особи, якою в даному випадку є потерпілий ОСОБА_3 . Результати досліджень та групові характеристики крові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виключити можливість присутності домішку їх крові на фрагментах ніжок стільця (об`єкти №1,5,7) та на деяких частинах стільця (об`єкти №№18,19,22) (т. 3 а.с. 87-94).

За висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 373-МК від 23.03.2018 р., пошкодження №1 на шматку шкіри з потиличної області від потерпілого ОСОБА_3 носить характер забитої рани, яка спричинена при тупій травмі, під дією тупого твердого предмета (або його частини), контактуюча поверхня якого прямолінійне ребро, довжиною не більш 60,00 мм в межах контакту, яка діяла під непрямим кутом до поверхні шкіри. Пошкодження №№2,3,4 на шматку шкіри з потиличної області від потерпілого ОСОБА_3 носять характер забитих ран, які спричинені при тупій травмі під дією тупого твердого предмета (або його частини) контактуюча частина якого (яких) циліндр, довжиною не більш 60,0 мм, 40,0 мм, 75,0 мм у межах контакту. Пошкодження в цілому нанесені при неоднократній дії травмуючого предмету. В результаті рентгено-флуоресцентного дослідження шматка шкіри потиличної ділянки голови від трупу ОСОБА_3 в ранах виявлено вміст заліза та кремнію. Пошкодження №№1-4 на шматку шкіри з потиличної області могли бути заподіяні як наданим на експертизу задньою поверхнею правої половини стільця, так і іншими частинами, при умові цілісного конструктивного стану стільця, при неодноразовій діях (т. 3, а.с. 97-108).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання від 08.01.2018 року за участю свідка ОСОБА_6 , остання впізнала ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як осіб, які 05.01.2018 року були присутніми у буд. АДРЕСА_4 та завдавали удари ОСОБА_3 (т. 2, аа.с.124-125, 126-127, 128-129).

Протоколами пред`явлення особи для впізнання від 13.02.2018 року за участю свідка ОСОБА_5 , остання впізнала ОСОБА_2 , ОСОБА_30 , ОСОБА_10 , як осіб, які 05.01.2018 року були присутніми у буд. АДРЕСА_7 , де розпивали спиртні напої після чого вони направились за місцем мешкання ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 111-113, 114-116, 117-119).

Також, протоколами пред`явлення речей для впізнання від 27.03.2018 року свідок ОСОБА_6 впізнала серед пред`явлених речей куртки, в які були одягнуті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 156-158,159-162).

ОСОБА_10 серед пред`явлених йому речей впізнав куртки, в які були одягнуті ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 (протоколи від 28.03.2018 року, т. 3 а.с. 163-165, 166-167).

За висновком судово-медичного експерта № 19 від 10.01.2018 року, у ОСОБА_1 виявлене тілесне ушкодження у вигляді: синця по задній поверхні правого ліктьового суглоба, утворилась в результаті дії тупого предмета, можливо в термін та при обставинах, вказаних оглянутим (поштовх працівника поліції, від якого ОСОБА_1 впав на підлогу), і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (т. 2, а.с. 110). Перевіркою заяви ОСОБА_1 про застосування до нього насильства з боку працівників поліції даного факту не встановлено, про що свідчить постанова слідчого ТУ ДБР від 21.06.2021 р. (т. 6, а.с. 21).

Таким чином, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що вказані докази є достовірними, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв`язку і не протирічить одне одному. Від цього суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце. Дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які полягають в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, вчиненому групою осіб, що спричинило смерть особи, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 121 КК України. Провина обвинувачених доведена поза розумним сумнівом, тому вони підлягають покаранню за вчинення вказаного злочину.

На переконання суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 під час вчинення злочину повністю усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачали їх суспільно небезпечні наслідки і бажали їх настання. Характер, кількість ударів, спрямованість ударів, узгодженість дій обвинувачених свідчать про спрямованість умислу обвинувачених саме на завдання тяжких тілесних ушкоджень групою осіб.

Однак, суд не приймає у якості належних і допустимих доказів надані стороною обвинувачення матеріали щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки інформація, що міститься у протоколах за результатами їх проведення, не відповідає інформації, що міститься на оптичних носіях (т. 4 а.с. 81-96).

При призначенні покарання обвинуваченим суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особи винних, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а ще має бути і необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вчинене обвинуваченими кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Дослідженням даних щодо осіб обвинувачених встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 раніше неодноразово судимі за вчинення тяжких, а ОСОБА_2 і особливо тяжкого умисних злочинів. Обидва не працювали до затримання, не одружені, не мають дітей та утриманців. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується негативно, а ОСОБА_2 задовільно.

Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, приймаючи до уваги характер вчиненого обвинуваченими кримінального правопорушення, а також рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченим необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів покарання у виді позбавлення волі у середніх межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, з його реальним відбуттям у місцях позбавлення волі.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 після постановлення вироку Приморським районним судом м. Маріуполя від 30.10.2015 р., яким його за ч. 2 ст. 309 КК України засуджено до 2 років позбавлення волі (звільнився 15.09.2017 р. умовно-достроково, невідбутий термін 7 місяців і 1 день), але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, то, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, йому слід призначити остаточне покарання шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання за цим вироком.

Строк покарання засудженим слід обчислювати з моменту їх затримання, тобто з 06.01.2018 р.

До загального строку покарання обвинуваченим слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку день за день.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили має бути залишений обвинуваченим без змін - тримання під вартою.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати мають бути відшкодовані засудженими у повному обсязі.

Підлягає задоволенню у повному обсязі цивільний позов Маріупольської міської ради, оскільки доводи позовної заяви знайшли своє підтвердження при судовому розгляді.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Приморського районного суду м. Маріуполя від 30.10.2015 р. у вигляді трьох місяців позбавлення волі, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді восьми років і трьох місяців позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з 06 січня 2018 року, зарахувавши ОСОБА_1 до загального строку покарання строк попереднього ув`язнення з вказаної дати і до набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити без змін - тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Строк покарання обчислювати з 06 січня 2018 року, зарахувавши ОСОБА_2 до загального строку покарання строк попереднього ув`язнення з вказаної дати і до набрання вироком законної сили з розрахунку день за день.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити без змін - тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор».

Речові докази, які зберігаються у камері речових доказів ВП № 3 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області: 4 технічних стрічки зі слідами папілярних ліній з 4 пляшок будівлі №1, 1 технічну стрічку зі слідами папілярних ліній з керамічної чашки будівлі №2, змиви речовини бурого кольору, скляну банка, керамічну чашку , пачку з-під цигарок, 6 фрагментів дерев`яних ніжок, вилучений одяг, зразки нігтів та змиви з долонь рук - знищити; речі (спортивну кофту, куртку чоловічу, брюки спортивні, куртку спортивну) - повернути свідку ОСОБА_10 , скасувавши арешт усього переліченого майна.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у сумі по 1644,50 гривень з кожного.

Цивільний позов Маріупольської міської ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення витрат на поховання - задовольнити повністю.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 ОСОБА_2 на користь Маріупольської міської ради 1 290,00 гривень.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 30 днів із дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.Г. Пантелєєв