Рішення № 101090452, 08.09.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7328/20

Провадження № 2-а/202/15/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Кухтіна Г.О.

за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду з даним позовом з огляду на наступні обставини. 24 вересня 2020 року була складена постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача, у зв`язку із порушенням особою, яка керувала транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, власником якої є позивач, вимог п.12.9.(б) ПДР, а саме перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач повністю заперечувала свою вину, оскільки на момент фіксування правопорушення позивач знаходилась за межами України, керування вказаним транспортним засобом здійснювалось іншою особою. Керуючись викладеним, позивач просила суд скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зі сторони відповідача надійшов письмовий відзив де зазначено, що оскаржувана постанова була винесена в порядку та у відповідності до чинного законодавства відносно власника транспортним засобом Mercedes-Benz Vito, яким є позивач.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 вересня 2020 року о 07 год. 03 хв., під керуванням особи, транспортний засіб Mercedes-Benz Vito 109 CDI, з номерним знаком НОМЕР_1 , за адресою: м.Київ, Південний міст на лівий берег, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год., чим порушено п.12.9 (б) ПДР України.

У відповідності до копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 /позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13 вересня 2020 року по 06 жовтня 2020 року, перебувала за межами України.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом «Каскад 3» № 011-0519 , який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018, має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 009-20.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 12.9 (б). Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 , 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП. Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право виносити постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Нормами ст. 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно з ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, КУпАП чітко регламентований порядок звільнення власника транспортного засобу від відповідальності за порушення правил ПДР України, в разі передачі автомобіля третім особам, який передбачає або особисте звернення особи, що керувала транспортним засобом до органу із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності або внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного реєстру транспортних засобів.

Проте, позивачем вказаних порядків дотримано не було.

Позивачем не надано доказів перебування транспортного засобу в користуванні інших осіб, наявності обставин, які б звільняли позивача від відповідальності в порядку ст. 279-3 КУпАП та позивачем не зазначено особу, яка на її думку керувала автомобілем.

Разом з цим, позивач в позовній заяві, не заперечувала, що вона є власником автомобіля Mercedes-Benz Vito 109 CDI, з номерним знаком НОМЕР_1 , під керуванням якого і було вчинено адміністративне правопорушення. Отже, в силу приписів ч.1 ст. 14-2 КУпАП України позивач, як власник автомобіля, є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, повинна нести адміністративну відповідальність.

Таким чином, твердження позивача про недоведеність її вини внаслідок відсутності доказів її перебування за кермом автомобіля під час вчинення адміністративного правопорушення є безпідставними.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд, з урахуванням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 213, 222, 254, 258, 288 КУпАП, ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 229, 242-246, 286 КАС України

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Г.О. Кухтін