Ухвала суду № 101090262, 09.11.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6260/21

(1-кс/199/1571/21)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами скарги Дячкіна Олександра Петровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність дізнавача ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №12021046630000376 щодо неналежного зберігання тимчасово вилученого майна, визначення місця зберігання арештованого майна, зобов`язання органу дізнання повернути тимчасово вилучене майно на зберігання, –

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла вищевказана скарга, ознайомившись із матеріалами якої, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, як слідує зі змісту скарги, представником ОСОБА_1 – Дячкіним О.П. оскаржується в рамках кримінального провадження №12021046630000376 бездіяльність дізнавача ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у недотриманні вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104, ст.170 КПК України при зберіганні органом дізнання належного ОСОБА_1 автомобіля «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 , на який було накладено арешт задля забезпечення збереження як речового доказу в рамках вищевказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді.

Відповідно до ст.303 ч.1 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.9-1 ч.1 ст.284 КПК України, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

Положеннями ст.306 ч.1 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.

Частиною 2 ст.303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст.314-316 КПК України.

Згідно ст.304 ч.4 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Аналізуючи зміст поданої адвокатом скарги, зокрема підстави та предмет оскарження, в контексті наведених вище положень кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана скаржником бездіяльність дізнавача не є такою, яка передбачена нормою ст.303 ч.1 КПК України, тобто такою, яка може бути оскаржена особою в рамках досудового розслідування шляхом подання відповідної скарги слідчому судді. Даний висновок ґрунтується на тому, що єдина бездіяльність дізнавача, яка може бути оскаржена слідчому судді, передбачена п.1 ч.1 ст.303 КПК України і полягає або у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, або у неповерненні тимчасово вилученого майна або інша бездіяльність – нездійснення інших процесуальних дій, які дізнавач зобов`язаний вчинити у визначені КПК України строки. Натомість, як слідує зі змісту скарги, заявником не оскаржується жоден із вказаних видів бездіяльності дізнавача, оскільки фактично оскаржувана бездіяльність не стосується невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а також не полягає у невчиненні певних дій дізнавачем, строк для вчинення яких прямо передбачений саме КПК України. Крім того, арештоване за ухвалою слідчого судді майно ОСОБА_1 – автомобіль «Hyundai Sonata» д.н.з. НОМЕР_1 не є тимчасово вилученим майном, як хибно вказує заявник, оскільки за змістом ст.167 КПК України тимчасово вилученим майном є вилучене майно до вирішення в установленому законом порядку питання про його арешт. Арешт на вказаний автомобіль накладено ухвалою слідчого судді від 18 серпня 2021 року.

Таким чином, у відповідності до норми ст.304 ч.4 КПК України скаржнику слід відмовити у відкритті провадження за його скаргою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.93, 303, 304, 306, 309, 310, 369, 371, 372, 395 КПК України, слідчий суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою Дячкіна Олександра Петровича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність дізнавача ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №12021046630000376 щодо неналежного зберігання тимчасово вилученого майна, визначення місця зберігання арештованого майна, зобов`язання органу дізнання повернути тимчасово вилучене майно на зберігання.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня проголошення такої ухвали. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії оскаржуваної ухвали.

Слідчий суддя А.М. Авраменко