Рішення № 101089833, 09.11.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9604/21

провадження № 2/753/6645/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в особі СП «Енергозбут» (далі - КП «Київтеплоенерго», позивач) 14.05.2021 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є споживачем централізованого опалення та гарячої води, які постачає позивач з 01.05.2018 за адресою АДРЕСА_1 , однак своєчасно кошти за надані позивачем послуги не сплачує, у зв`язку з чим станом на 01.04.2021 має заборгованість у розмірі 2 759,17 грн за спожиті послуги з централізованого опалення. Крім того, 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання Перелік договорів, (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору. Отже, позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 14 888,85 грн та централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 227,94 грн, а також сплачений судовий збір 2 270 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 33 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28.07.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засіданні.

20.10.2021 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг з централізованого опалення до 01.05.2018 заявлені з пропуском строку позовної давності, а тому не підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості з 01.05.2018, то вказані вимоги відповідач не визнає, оскільки вона не є споживачем послуг, між нею та позивачем договір не укладався, позивачем не надано доказів надіслання їй газети з опублікованим договором, дій, на підтвердження прийняття нею послуг позивача нею не вчинялось, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також заперечувала проти стягнення з неї 33 грн за отримання позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

25.10.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначено, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг з централізованого опалення закінчується 11.10.2021, а тому позивачем не пропущено встановлених строків звернення до суду. Також з відповіді на відзив вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом на підставі відповіді з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» встановлено, що відповідач є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП ««Київтеплоенерго».

На підтвердження надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинок за адресою АДРЕСА_2 , позивачем надано Акт прийняття теплового вузла обліку, Акти готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи, корінці нарядів про включення та відключення будинку, відомості спожитої теплової енергії, копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки, (а. с. 18 - 22, 24 - 41, 43 - 63).

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, твердження відповідача про те, що вона не є споживачем послуг, що надає позивач, не знаходять свого підтвердження, оскільки, як встановлено судом, 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_2 , здійснює КП ««Київтеплоенерго», підключення будинку до мереж централізованого опалення та постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем на підставі договору приєднання. Відповідачем не надано документів, які б підтверджували її відмову (відключення) від послуг позивача з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (Постанова Верховного суду України №6-2951цс15 від 20.04.2016).

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.

Згідно з п.30 Правил, споживач зобов`язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані житлово-комунальні послуги з, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком позивача /а.с.6,7/, за нею станом на 01.04.2021 утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 2 759,17 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0 грн.

Окрім того, 11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржників, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Перелік договорів, (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача перед ПАТ «Київенерго» наявна заборгованість 14 888,85 грн за спожиті послуги з централізованого опалення /а.с.16/, та 7 227,94 грн за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води /а.с.17/.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до положень статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, які відбулися у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість господарських відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 71-74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59цс18) зроблено висновок, що створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін. Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень. Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалить у ній заочне рішення, відповідач вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. У разі відмови суду першої інстанції у задоволенні цієї заяви, відповідач може заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участь у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Вказаний висновок щодо строку позовної давності наведено в постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 457/462/16-ц, провадження № 61-21807св19.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

За таких підстав суд відхиляє доводи позивача про те, що обчислення строків позовної давності повинно розпочинатися з моменту укладення між позивачем та ПАТ «Київенерго» договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11.10.2018.

Так, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води. Позовну заяву КП «Київтеплоенерго» подало до суду 14.05.2021.

Таким чином, враховуючи, що загальний строк позовної давності складає три роки, то до задоволення підлягають лише позовні вимоги за період з 14.05.2018 по 01.04.2021.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що сума заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за вказаний період за послуги з централізованого опалення становить 2 759,17 грн.

Суд вважає вказаний розмір заборгованості доведеним, та таким, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Отже, оскільки судом частково задоволено позовні вимоги, тому з відповідача підлягає стягнення на користь позивача судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, у сумі 255,40 грн, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість станом на 01.04.2021 за спожиті послуги з централізованого опалення в розмірі 2 759,17 грн, судові витрати в розмірі 255,40, а всього 3 014,57 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Позивач Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», код ЄДРПОУ 40538421, адреса м. Київ, пл. Франка, 5.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.О. Заставенко