Ухвала суду № 101089757, 16.11.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1501/21

2-о/707/54/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення заяви без розгляду

16 листопада 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання – Хандусь І.А.,

представника заявника – адвоката Филь О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ; заінтересована особа: Вергунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій, з урахуванням заяви про виправлення помилки у заяві по справі № 707/1501/21 від 08 листопада 2021 року, що надійшла до канцелярії суду 11 листопада 2021 року, просить встановити факти, що мають юридичне значення, а саме:

- встановити факт належності заповіту від 16 липня 2015 року, посвідченого секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Старовою Людмилою Пилипівною та зареєстрованого у реєстрі за № 92, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ;

- встановити факт належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 633004 від 05 лютого 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ;

- встановити факт належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 633018 від 13 травня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. було відкрито спадкову справу за заявами спадкоємців ОСОБА_2 ОСОБА_3 (заявника) та ОСОБА_4 щодо оформлення спадкових прав після смерті останнього. Під час перевірки витребуваних у спадкоємців документів, нотаріус виявив помилку у написанні прізвища спадкодавця ОСОБА_2 , допущену у заповіті, посвідченому секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Старовою Людмилою Пилипівною та зареєстрованому у реєстрі за № 92, а також у державних актах про право власності на земельні ділянки, а саме: прізвище останнього у вказаних документах помилково зазначено як « ОСОБА_5 », тоді як у свідоцтві про його смерть вказано прізвище « ОСОБА_5 ». При цьому, рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 березня 2019 року в справі № 707/423/19 встановлено належність ОСОБА_2 . Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 650039 від 01 квітня 2010 року. Після набрання законної сили вказаним рішенням суду спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса Старовойтова О.С. із заявами про отримання свідоцтв про право на спадщину, однак отримали відмову, у якій нотаріус зазначив про необхідність звернення до суду для встановлення належності спадкодавцю двох інших державних актів про право власності на земельні ділянки, а також заповіту.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 12 липня 2021 року заява ОСОБА_1 була залишена без руху, з наданням заявнику терміну для усунення недоліків.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 жовтня 2021 року.

19 жовтня 2021 року за клопотанням представника заявника – адвоката Филь О.М. оголошено перерву у судовому засіданні до 16 листопада 2021 року.

У судовому засіданні, яке відбулося 16 листопада 2021 року, представник заявника – адвокат Филь О.М. заявлені вимоги, з урахуванням заяви про виправлення помилки у заяві по справі № 707/1501/21 від 08 листопада 2021 року, що надійшла до канцелярії суду 11 листопада 2021 року, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, виходячи з підстав, наведених у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне зазначення.

Представник заінтересованої особи – Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився повторно, про причини неявки суд не повідомив. Із заявами, клопотаннями, у тому числі по відкладення розгляду справи, до суду не звертався.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи думку представника заявника, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За загальним правилом, окреме провадження – це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

До фактів, що мають юридичне значення, пункт 6 частини 1 статті 315 ЦПК України відносить встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року вказано, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

З аналізу наведених норм вбачається, що характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою таких справ є встановлення юридичного факту або стану.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 вказав, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.

Звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа вказує мету встановлення юридичного факту, яка дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи зумовлює він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та надати докази його існування.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права. Спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Отже, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення і безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується у порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Судом встановлено, що ухвалою від 26 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Зі змісту заяви вбачається, що заявник просить суд встановити факти, що мають юридичне значення, а саме:

- встановити факт належності заповіту від 16 липня 2015 року, посвідченого секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Старовою Людмилою Пилипівною та зареєстрованого у реєстрі за № 92, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ;

- встановити факт належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 633004 від 05 лютого 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ;

- встановити факт належності Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 633018 від 13 травня 2010 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник вказує, що встановлення зазначених фактів є необхідним для оформлення ним спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 була відкрита приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С. за його заявою, а також за заявою ОСОБА_4 .

Разом з тим, з копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , а також відомостей, які надійшли на запит суду від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Старовойтова О.С., встановлено, що 26 листопада 2018 року на підставі заяви ОСОБА_6 заведено спадкову справу № 109-2018 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому, 04 грудня 2018 року, заяви про прийняття спадщини подали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . За даними Спадкового реєстру спадкодавцем ОСОБА_2 за життя було складено три заповіти, посвідчені секретарем Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області: від 16 липня 2015 року за № 92; від 05 грудня 2017 року за № 87; від 02 серпня 2018 року за № 63. За матеріалами, що містяться у спадковій справі, право на обов`язкову частку у спадщині має ОСОБА_4 , яка на день відкриття спадщини була непрацездатною. Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавались.

Таким чином, встановлення зазначених фактів впливатиме також на права й обов`язки інших спадкоємців.

Отже, з матеріалів справи вбачається спір про право, оскільки вимога про встановлення факту належності правовстановлюючих документів є необхідною для оформлення прав заявника на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , право на яке мають інші спадкоємці, зокрема, ОСОБА_4 (як особа, яка має право на обов`язкову частку у спадщині) та ОСОБА_6 (як спадкоємець ОСОБА_2 за заповітом від 02 серпня 2018 року).

Вказані обставини унеможливлюють вирішення в порядку окремого провадження заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Відповідно до частини 6 статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 4 статті 315 ЦПК України, якими передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Оскільки у цьому випадку існує спір про право, для вирішення якого чинним законодавством встановлено позовний порядок звернення до суду, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без розгляду.

Водночас, суд роз`яснює заявнику, що він не позбавлений можливості у подальшому звернутися до суду із вказаними вимогами на загальних підставах в порядку позовного провадження.

При цьому, суд не може не зауважити, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що відповідачами (заінтересованими особами) у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (заінтересованими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 квітня 2020 року в справі № 638/4/19 (провадження № 61-18132св19) дійшов висновку, що у разі якщо інших спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті спадкодавця немає, то заінтересованою особою у справі має бути орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, який в разі відсутності спадкоємців може звернутись до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою та передачу її територіальній громаді.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Матеріали справи свідчать про те, що у якості заінтересованої особи до участі у справі заявником залучено лише орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в той час як судом достовірно встановлено, що до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 звернулисяінші спадкоємці, зокрема, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що було відомо заявнику, однак клопотання про залучення до участі у справі належних заінтересованих осіб – інших спадкоємців, ні заявник, ні його представник не заявляли.

Таким чином, суд констатує, що, звертаючись до суду з вказаною заявою, ОСОБА_1 неправильно визначився з учасниками справи, а саме заінтересованою особою.

Керуючись ст. ст. 259-260, 263, 268, 293-294, 315, 352-354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 ; заінтересована особа: Вергунівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Учасники справи можуть ознайомитись текстом ухвали, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т. А. Миколаєнко