Ухвала суду № 101089664, 15.11.2021, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/1712/21

провадження № 1-кс/694/816/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

15.11.2021 року м. Звенигородка

Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І., при секретарі судового засідання Матвієнко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м.Звенигородка скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Звенигородської окружної прокуратури Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,

в с т а н о в и в :

До Звенигородського районного суду Черкаської області 22.09.2021 р. надійшла зазначена скарга, яка полягає у невнесенні, всупереч вимог ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою від 14.09.2021 року щодо надання протиправності дій старшому помічнику прокурора Звенигородської міжрайонної прокуратури Шкуренко О.Л. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.5 ч.3 п. «Г» та ст..8 ч.1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді справа передана слідчому судді Сакун Д.І.

24.09.2021 року за скаргою було відкрито провадження і призначено судовий розгляд на 28.09.2021 року.

24.09.2021 року скаржник ОСОБА_1 подав заяву про відвід слідчого судді Сакун Д.І.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 01.11.2021 року, яка надійшла до Звенигородського районного суду 09.11.2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. відмовлено.

Розгляд даної скарги призначено на 15.11.2021 року.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином. У скарзі вказав проводити її розгляд за його відсутності та задовольнити в повному обсязі.

Представник Звенигородської окружної прокуратури в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що слідчим суддею, крім іншого, є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до

Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Порядок внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 за №298. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України.

Відповідно до змісту п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України до слідчого судді, крім іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Водночас внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Відповідно до матеріалів справи заявник 14.09.2021 року звернувся до Звенигородської окружної прокуратури з заявою про вчинення старшим помічником прокурора Звенигородської міськрайонної прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ст. 366 КК України, оскільки ним без його відома та без отримання від нього будь-яких пояснень складено відносно нього протокол про вчинення корупційного правопорушення, а головою Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_3 без його участі 24.03.2006 року проведено розгляд таких матеріалів та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Станом на час розгляду скарги заявник не отримав жодної відповіді від Звенигородської окружної прокуратури, зокрема щодо внесення чи наслідків розгляду його заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень законодавства України про адміністративні правопорушення та сталої судової практики протокол про адміністративне правопорушення є лише фіксацією порушення, яке виявлено уповноваженою особою, та відповідно до статті 251 КУпАП є одним із джерел доказів та підставою для подальшого провадження у справі. Протокол, як доказ, підлягає оцінці при розгляді уповноваженою особою справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, заява ОСОБА_1 від 14.09.2021 року фактично стосується незгоди з судовим рішенням у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності та не містить викладу обставин про події та діяння, які б містили в діях старшого помічника прокурора Звенигородської міськрайонної прокуратури Черкаської області ОСОБА_2 ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 364, ст. 366 КК України.

З огляду на вказане, питання законності притягнення заявника до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення має вирішуватися в порядку, спосіб та строки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, а не в межах здійснення кримінального провадження.

За змістом висновків колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суд, які викладено в постанові від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) «...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин».

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора слідчим суддею постановляється ухвала про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

З урахуванням того, що підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, викладених у заяві ОСОБА_1 , відсутні, вважаю необхідним у задоволенні скарги відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 214, 303, 306, 307, 309, 393-395, КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 14.09.2021 року про вчинення кримінального правопорушення, – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом.

Слідчий суддя Д.І.Сакун