Ухвала суду № 101086620, 05.11.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

05.11.2021 Справа №607/20117/21 Провадження № 1-кс/607/6543/2021

м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., за участю секретаря судового засідання Крупи О.А., прокурора Козловського А.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Нюні О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С., погоджене прокурором Тернопільської окружної прокуратури Козловським А.І., під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021216040000642 від 21.04.2021 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

УСТАНОВИВ:

04.11.2021 заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Маракін С.С. звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021216040000642 від 21.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.

Слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20.04.2021, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували в м. Львові, виник злочинний намір, направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства, небезпечним для життя та здоров`я особи, шляхом доведення останньої до безпорадного стану та втрати свідомості.

Реалізуючи свій злочинний намір, 20.04.2021 приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, прибув на автовокзал, що на Двірцевій площі в м. Львові, де почав спостерігати за навколишньою обстановкою з метою виявлення осіб, майном яких можна було б заволодіти шляхом розбою. Перебуваючи на вказаному автовокзалі, ОСОБА_2 помітив ОСОБА_4 , підійшовши до якого та зав`язавши із ним розмову, дізнався, що останній має намір їхати додому в м. Вінниця. Почувши зазначене, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 , що приблизно о 17.00-18.00 год. також їде в м. Вінниця та запропонував підвезти останнього.

У подальшому, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, 20.04.2021 приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, приїхали на автомобілі марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , на автовокзал, що на Двірцевій площі в м. Львові, де зустрілись із ОСОБА_4 та разом направилися на зазначеному вище автомобілі в м. Вінниця.

Продовжуючи вчиняти свої протиправні дії, 20.04.2021 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, приїхавши в м. Тернопіль, зупинилися біля закладу швидкого харчування «McDonald's», що на вул. Мазепи, 30 в м. Тернополі.

Надалі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Мазепи в м. Тернополі, за попередньою змовою групою осіб, маючи із собою заздалегідь придбаний лікарський засіб «Цикломед» і будучи обізнаними, що застосування даного лікарського засобу в поєднанні із вживанням алкоголю становить небезпеку для життя чи здоров`я осіб, скориставшись відсутністю ОСОБА_4 , який пішов в аптеку, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи небезпечні для життя та здоров`я наслідки та бажаючи їх настання, з метою пригнічення волі останнього та усунення його можливого подальшого опору, додали до залишеного без нагляду ОСОБА_4 слабоалкогольною напою «Garage» лікарський засіб «Цикломед». Повернувшись до автомобіля марки «Skoda» моделі «Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 допив свій слабоалкогольний напій «Garage» із вмістом лікарського засобу «Цикломед». Внаслідок дії зазначеного лікарського засобу в поєднанні із вживанням алкоголю ОСОБА_4 перестав контролювати свої дії та усвідомлювати навколишню обстановку, після чого втратив свідомість.

Після цього 20.04.2021 приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи на вул. Мазепи в м. Тернополі, попередньо вступивши у злочинну змову та обумовивши спільні протиправні дії щодо розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, спрямованих на досягнення спільного злочинного результату, з метою наживи та спільного збагачення, усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, у зазначений вище спосіб пригнітивши волю і подолавши можливий опір ОСОБА_4 , переконавшись, що знаходячись під дією лікарського засобу «Цикломед», останній перебуває у безпорадному стані та без свідомості, застосувавши тим самим небезпечне для життя чи здоров`я насильство, здійснили напад та заволоділи належним ОСОБА_4 майном, а саме: мобільним телефоном марки «Redmi» моделі «Note 8T», ІМЕІ НОМЕР_2 із сім-картою оператора стільникового зв`язку ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , електроінструментами - шуруповертом і перфоратором марки «Hilti», силіконовою фарбою марки «Hempel» вагою 5 кілограм, коштами в сумі 5000 доларів США та 6000 гривень.

У подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишивши ОСОБА_4 у безпорадному непритомному стані на вул. Мазепи в м. Тернополі, покинули місце вчинення злочину із викраденим майном, яким розпорядились на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_4 матеріальну шкоду.

04.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021216040000642 від 21.04.2021 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор Козловський А.І. підтримав клопотання з викладених у ньому підстав та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що сторона обвинувачення просить не визначати розмір застави, оскільки у разі сплати застави ОСОБА_1 перебуватиме на волі, що в свою чергу призведе до більшої імовірності реалізації ним ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказав, що при цьому не посилається на наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, які надають слідчому судді право не визначати розмір застави.

У судовому засіданні захисник Нюня О.І. заперечував проти клопотання прокурора. Зауважив, що зі змісту повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується лише один епізод вчинення кримінального правопорушення. Також зазначив, що перебуваючи на волі, підозрюваний може співпрацювати з органом досудового розслідування. Вказав, що ОСОБА_1 з урахуванням молодого віку міг вчинити кримінальне правопорушення під примусом, не усвідомлюючи наслідки його вчинення. Також зазначив, що підозрюваний самостійно з`явився до суду та не вчиняв жодних дій з метою переховування. За таких підстав просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, зокрема з 22 год. до 07 год., оскільки останній неофіційно працює кур`єром та таким чином заробляє собі на життя.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника. Вказав, що фактично проживає разом із батьками в с. Коропуш, однак приїжджає до них лише на вихідні, оскільки неофіційно працює кур`єром та проживає у своєї тітки у м. Львові. Також зазначив, що не має наміру перешкоджати здійсненню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Так, Тернопільським РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021216040000642 від 21.04.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України.

04.11.2021 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 , та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 21.04.2021; протокол допиту потерпілого ОСОБА_4 від 04.06.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_4 від 11.10.2021 та довідка до цього протоколу; протоколи огляду предметів від 26.10.2021, 03.11.2021; протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 18.10.2021, 19.10.2021, 22.10.2021, 25.10.2021.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.

Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оц інюванні ризиків переховування. Також підозрюваний не має офіційного місця роботи, а його соціальні зв`язки є слабкими, що в сукупності дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Відтак слідчий суддя вважає, що даний ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Також слідчий суддя встановив, що ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що досудове розслідування ще триває та відбувається процес збирання доказів, відшукання та вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження. Відтак, перебуваючи не в умовах тримання під вартою, ОСОБА_1 зможе безперешкодно знищити чи сховати вказані речі чи документи з метою перешкодити слідству довести його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Щодо ризику впливати на потерпілих, свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть показання цих осіб, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни потерпілими, свідками або іншими підозрюваними своїх показань на користь підозрюваного, відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. При цьому, беручи до уваги, що ОСОБА_1 особисто знайомий з іншими підозрюваними, вірогідність цього впливу є досить високою.

Так само слідчий суддя вважає, що ризик того, що підозрюваний може вчиняти інше кримінальне правопорушення, зокрема пов`язане з посяганням на власність, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є доведеним стороною обвинувачення. При цьому слідчий суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , вчинялося ним з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що ОСОБА_1 , не маючи офіційного постійного джерела доходу, і в подальшому може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення з метою особистого збагачення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необґрунтованим ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик є неконкретизованим та формальним, а також не підтверджується належними доказами та не доведений у судовому засіданні прокурором.

З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.

При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний має слабкі соціальні зв`язки, оскільки він неодружений, відсутні будь-які особи, які перебувають на його утриманні, а також не доведено факт його працевлаштування та наявність в нього постійного та законного джерела доходу. Доказів негативного стану здоров`я, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО, також не надано. Відтак слідчий суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.

Крім того, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Разом з тим прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано жодної з зазначених вище підстав, при наявності яких слідчий суддя має право не визначати розмір застави. Доводи прокурора про необхідність не визначати розмір застави у зв`язку з тим, що у разі сплати застави ОСОБА_1 перебуватиме на волі, що в свою чергу призведе до більшої імовірності реалізації ним ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не охоплюються змістом ч. 4 ст. 183 КПК України. З урахуванням викладеного, слідчий суддя не вбачає підстав для самостійного застосування ч. 4 ст. 183 КПК України, що в свою чергу матиме наслідком більше обмеження прав ОСОБА_1 та погіршення його становища, а тому вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Так, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається, зокрема у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, роль ОСОБА_1 у його вчиненні та суму коштів, здобутих незаконним шляхом внаслідок його вчинення, слідчий суддя доходить висновку про необхідність визначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення підозрюваним застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, визначені даною нормою закону та доведені прокурором, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Маракіна С.С.про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021216040000642 від 21.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 03.01.2022.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень. Застава має бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні № 12021216040000642 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05.11.2021.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

У разі внесення застави ОСОБА_1 звільнити з-під варти та покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави встановити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків до 04.01.2022.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава буде звернена в дохід держави, зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й буде використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. В. Марциновська