Рішення № 101085196, 10.11.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/441/21 Справа №447/1233/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

10.11.2021 Миколаївський районний суд Львівської області в складі :

головуючої судді Друзюк М.М.

секретар судових засідань Мазуркевич І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції( м. Львів) , до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м.Львів) про перерахунок боргу ,стягнення інфляційних збитків ,відсотків з боржника ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), до відповідача-2 Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) про індексацію боргу боржника ОСОБА_3 , стягнення з боржника ОСОБА_3 коштів згідно з ст. 160 ЦПК України.

Ухвалою судді від 26.04.2021 позовну заяву залишено без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України. Зокрема, позовна заява не містить найменування суду першої інстанції, до якого вона подана; не зазначено ціни позову; не представлено обґрунтований розрахунок суми, яку ОСОБА_1 просить стягнути; не конкретизовано зміст позовних вимог щодо кожного із відповідачів; не представлено доказів невиконання боржником ОСОБА_2 рішення суду №447/2497/16 від 31.10.2017; не представлено суду відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися. Крім цього, позивачем не надано підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього є відповідача ( відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивачем не визначено, в статусі якого учасника судового процесу, виступає ОСОБА_2 , оскільки в позовних вимогах позивач просить стягнути з нього кошти згідно ст.160 ЦПК України, однак вказує його боржником. ОСОБА_1 вказує відповідачів Західне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Львів), Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м.Львів) в особі керівника Гармадія Миколи Тарасовича, однак у позовні заяві не вказано, якими діями чи бездіяльністю відповідачів порушена права та законні інтереси позивача.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 06.05.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 447/1233/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), до відповідача-2 Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) про перерахунок боргу ,стягнення інфляційних збитків ,відсотків та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 13.09.2021 у справі № 447/1233/21 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миколаївського районного суду Львівської області Бачуна О.І. у справі № 447/1233/21 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про індексацію, компенсацію боргу задоволено. Передано справу № 447/1233/21 для проведення автоматизованого розподілу між суддями в порядку, передбаченому ст. 33, 41 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 447/1233/21 на підставі ухвали від 13.09.2021 передано на розгляд судді Друзюк М.М.

Ухвалою від 17.09.2021 відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі№ 447/1233/21 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 13.10.2021 закрито підготовче засідання та призначено справу № 447/1233/21 до судового розгляду по суті.

Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до відповідача-1 Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), до відповідача-2 Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) про

-проведення перерахунку боргу боржника ОСОБА_2 , яка становила на час розгляду справи № 447/2497/16-ц 31.10.201 321951,60 грн. згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, а на сьогоднішній день курс становить 27,75 грн. в сумі 333 000 грн.;

-стягнення інфляційних збитків в сумі 83 782,80 грн. та 3 % річних з боржника ОСОБА_2 згідно з ст. 160 ЦПК України в сумі 34 612 грн.;

- стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю відповідачами Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів), Миколаївським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його керівника ОСОБА_4 сумарно в сумі 20 000 грн. (відповідно до заяви по усунення недоліків від 03.05.2021)

В обґрунтування позовних вимог, з покликанням на ст. 625 ЦК України, положення ст.ст. 4, 6, 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», ст.ст. 2-6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» позивач зазначає, що статус боржника ОСОБА_2 зазначений в позовній заяві, державними виконавцями протягом 3 років і 5 місяців не вживалися заходи щодо стягнення основного боргу, відповідач-2 в особі його керівника ОСОБА_4 повинен був звернутися до суду про стягнення з боржника ОСОБА_2 в порядку ст. 625 ЦК України та накладати штрафи на боржника ОСОБА_2 щодо невиконання рішення суду. Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач зазначає, що боржником ОСОБА_2 внаслідок судової тяганини завдано величезних збитків його здоров`ю, також і відповідачами, які увесь час покривають боржника ОСОБА_2 та своєю бездіяльністю знущаються над ним та його родиною. Просить справу розглядати за його відсутності у зв`язку з поганим станом здоров`я.

Відповідач-2 подав суду заперечення на позовну заяву від 09.06.2021, в яких зокрема зазначив, що у Миколаївському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває АСВП № 60116758 від 19.09.2019, яке об`єднує три виконавчі провадження, 12.09.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, тобто виконавче провадження триває 1 рік та 7 місяців. Відповідач-2 зазначає, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем скеровувалися запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, МВС України, ДПС України, Миколаївського РВ ГУ ДМС України, ПП «Коланд», Адвокатського бюро «Оприско та партнери», до банківських установ, діючі на території України для отримання інформації щодо боржника, неодноразово здійснювався вихід за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі, виносилися постанови щодо проведення окремих виконавчих дій, а саме проведення перевірки фактичного місця проживання боржника у м. Львові, неодноразово боржник викликався державним виконавцем. Також відповідач-2 зазначає, що стягувач жодного разу не звертався до державного виконавця з клопотанням чи заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, а по зведеному виконавчому провадженні АСВП № 60116758 від 19.09.2019 проведено наступні стягнення: по виконавчому провадженні АСВП №№ 60040445, 60040783 з виконання виконавчого листа № 447/2497/16-ц стягнуто на користь ОСОБА_1 28 204,79 грн. трьох відсотків річних та 2 612,50 грн. судового збору, виконавче провадження завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; по виконавчому провадженні АСВП № 60040674 з виконання виконавчого листа № 447/2497/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.10.2017 становить 321 951,60 грн., стягнуто на користь ОСОБА_1 54 059,4 грн. Також відповідач-2 зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень не передбачено обов`язку та механізму індексації та компенсації боргу державним виконавцем.Просить відмовити у задоволенні позову про стягнення з відповідачів моральної шкоди.

Позивач у поданих суду запереченнях на відзив на позовну заяву від 15.06.2021 зазначив, що є важко хворим після COVID-19, і йому потрібні його гроші зараз. На його думку, державні виконавці попереджали ОСОБА_2 і він оформляв право власності на майно на інших осіб, вказує, що державні виконавці надали пріоритет іншим боржникам, а не йому. Позивач вказує, що на правовідносини, які склалися між сторонами поширюються норми ст. 625 ЦК України, і позивач має право вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, хоча це є обов`язком ДВС.

У поданому суду клопотанні від 08.11.2021 позивач просить розглядати справу за його відсутності, на підставі наданих ним документів та з врахуванням того, що відповідачі та боржник ОСОБА_2 тривалий час не виконують рішення судів України.

У зв`язку з неявкою учасників процесу розгляд справи проводиться без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22 січня 2018 року у справі № 447/2497/16-ц позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк позовної давності. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , грошові кошти у розмірі 12000 (дванадцять тисяч ) доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 31 жовтня 2017 року становить 321951 (триста двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят один ) гривень 60 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три відсотки річних в сумі 28975 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять ) гривень 64 копійки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2612 (дві тисячі дванадцять ) гривень 50 копійок. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 896 ( вісімсот дев`яносто шість ) грн. 77 копійок.

Постановою Львівського апеляційного суду від 21.02.2019 рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.01.2018 залишено без змін.

Постановою державного виконавця від 12.09.2019 відкрито виконавче провадження № 60040674 по примусовому виконання виконавчого листа № 447/2497/16-ц, виданого 05.08.2019 Миколаївським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ станом на 31.10.2017 становить 321 951,60 грн.

Відповідно до п.п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Позивач звертаючись з позовом до про стягнення з боржника ОСОБА_2 суми інфляційних збитків та 3 % річних за період прострочення у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення грошових коштів, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, при поданні позовної заяви не визначив ОСОБА_2 як відповідача у справі. Як вбачається з матеріалів справи, як у позовній заяві, так і в заяві про усунення недоліків позивач у вступних частинах цих заяв зазначив, ОСОБА_2 як боржника.

При цьому, суд зазначає, що позивач жодних клопотань про залучення до участі у справі співвідповідача або ж клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем відповідно до ст. 51 ЦПК України суду не подавав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги заявлені у справі № 447/1233/21 про стягнення з боржника ОСОБА_2 суми інфляційних збитків та 3 % річних за період прострочення у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягають.

Також, суд зазначає, що норми ст. 160 ЦПК, на які покликається позивач в позовній заяві, стосується наказного (стягнення на підставі судового наказу ) , а не позовного провадження.

У позовній заяві як на підставу своїх вимог позивач про перерахунок суми боргу, зокрема, покликається на норми Законів України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», «Про індексацію грошових доходів населення». Суд зазначає, що положення Законів України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», «Про індексацію грошових доходів населення» стосуються грошових доходів громадян, одержаних ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплати праці (грошове забезпечення); соціальних виплат; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника; розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) в особі керівника Гармадія М.Т. моральної шкоди в сумі 20 000 грн. суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже , зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби, інші докази. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутнє та позивачем не подано судового рішення, яке набрало законної сили, про визнання бездіяльності державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) по зведеному виконавчому провадженні АСВП № 60116758 від 19.09.2019 неправомірною.

Враховуючи вищенаведене, правові підстави для стягнення з відповідачів Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів), Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь позивача моральної шкоди, завданою бездіяльністю відповідачів, є безпідставними, а відтак задоволенню не підлягають.

Стосовно ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 27.05.2020 у справі № 447/2497/16-ц, якою скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 447 ЦПК України про здійснення судового контролю задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ДВС відділу Миколаївського району Львівської області, суд зазначає, що підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 стало те, що в порушення Закону України «Про звернення громадян» ні Миколаївський районний відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Львівській області ані Головне Територіальне Управління юстиції у Львівській області не дало ОСОБА_1 (стягувачу) вичерпної відповіді, щодо ходу виконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 22.01.208 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів, що породило обґрунтовані скарги останнього на бездіяльність виконавчої служби.

Надалі, ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.10.2020 у справі № 447/2497/16-ц відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на бездіяльність державної виконавчої служби, оскільки судом встановлено, що державним виконавцем вживаються заходи з метою виконання виконавчих листів у виконавчому провадженні АСВП №60116758.

Постановою Львівського апеляційного суду від 04.03.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 12.10.2020 у справі № 447/2497/16-ц - без змін.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 89, 128, 258, 263-265 ЦПК України суд,-

ухвалив :

В задоволені позову ОСОБА_1 до відповідача 1 -Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції( м. Львів) ,до відповідача 2 -Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції ( м.Львів) про перерахунок боргу ,стягнення інфляційних збитків ,відсотків з боржника ОСОБА_2 та стягнення моральної шкоди -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на п"ять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні найменування та ім`я сторін

Позивач - ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач 1 - Західне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції : КОД ЄДРПОУ : 34942940; місцезнаходження пл. Шашкевича,1 м. Львів

Відповідач 2 - Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції : код ЄДРПОУ : 350480888; вул. Шептицького,9 м. Миколаїв, Львівська область

Повний текст рішення складено 15.11.2021

Суддя Друзюк М. М.