Рішення № 101084421, 15.11.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

15 листопада 2021 рокуСправа № 322/472/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гасанбекова С.С. розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ»до:ОСОБА_1 про:стягнення заборгованості.

26.05.2021 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просив:

- стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» (вул. Незалежної України, буд. 39-А, офіс 25, Вознесенівський р-н, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69037, код ЄДРПОУ 40858239) суму заборгованості за договором надання фінансових послуг № 180712-100606 від 12.07.2018 в загальному розмірі 43 433,36 грн., з яких: сума кредиту 2300,00 грн., проценти за користування кредитом - 38500,23 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 888,96 грн., три проценти річних від простроченої суми - 1744,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

12.07.2018 між товариством з обмеженого відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг № 180712-100606 на суму 2300,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 39,10 грн за кожен день такого користування строком на 30 календарних днів.

Кредитний договір було укладено у відділенні Товариства з дотриманням усіх вимог законодавства при укладанні таких договорів. На підтвердження факту передачі грошових коштів відповідачеві у розмірі 2 300,00 грн. Товариством було складено Видатковий касовий ордер від 12.07.2018, який був належним чином оформлений та підписаний Товариством та відповідачем.

Таким чином, згідно з Кредитним договором, відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кредит у розмірі 2 300,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 1 173,00 грн. у строк 30 днів до 10.08.2018. Окрім зазначеного, відповідач також взяв на себе зобов`язання, у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно з Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, на момент 10.08.2018 р. термін платежу за договором настав, однак відповідач не виконав свої зобов`язання, а саме: не повернув отримані на підставі укладеного договору кошти та не сплатив проценти. Станом на 19.04.2021 заборгованість відповідача за Кредитним договором склала: сума кредиту 2 300,00 грн., проценти за користування кредитом - 38 500,23 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 888,96 грн. та три проценти річних від простроченої суми - 1 744,17 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 43 433,36 грн.

Також 08.08.2018 та 15.09.2018 відповідач частково здійснив внесення коштів на рахунок Товариства в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором. У зв`язку з цим, позивач стверджує, що відповідач здійснив дії, що свідчать про визнання боргу і тим самим підтвердив свій обов`язок повернути кредит у розмірі 2 300,00 грн та сплатити проценти у розмірі 1 173,00 грн.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 509, 525 - 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 31.05.2021, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, було відкрито провадження у справі, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив і заперечень та вирішено провести розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у строк, встановлений судом, не подав відзиву на позов, а також не надіслав до суду будь-яких заяв чи клопотань.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін учасники справи на заявили.

Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. З огляду на викладене, суд також не вбачає підстав, передбачених ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, для заочного розгляду справи, який може проводитися лише у випадку розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

12.07.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 180712-100606, відповідно до якого відповідач отримав короткостроковий кредит в розмірі 2 300,00 грн. зі строком повернення до 10.08.2018, що підтверджується заявою-анкетою для отримання кредиту від 12.07.2018, видатковим касовим ордером від 12.07.2018.

Згідно із заявою-анкетою для отримання кредиту від 12.07.2018 відповідач зобов`язався у строк до 10.08.2018 повернути кредит в розмірі 2300,00 грн. та сплатити комісію за обслуговування кредиту в розмірі 1173,02 грн.

Відповідно до заяви-анкети для отримання кредиту від 12.07.2018, розмір процентів за користування кредитом становить 0,01 відсотка річних, але водночас у пп. 3.1 п. 3 прикінцевих умов заяви-анкети зазначено, що клієнту пропонується фінансова послуга, а саме короткостроковий кредит вартістю 39,10 грн. на день, що складає 620,51% річних.

Також, заявою-анкетою для отримання кредиту від 12.07.2018 передбачено, що датою початку нарахування процентів за кредитом є 12.08.2018. При виникненні заборгованості відповідач зобов`язується сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого Строку та пеню у розмірі 3,64% від розміру суми Кредиту, починаючи з першого дня заборгованості, на 15й день - 5,02%, на 30й день - 7,67%, у порядку, що передбачені розділом 4 Умов надання та обслуговування кредитів, що розміщені на офіційному сайті www.bistrozaim.ua.

Згідно з розрахунками позивача, що додані до позовної заяви, відповідач станом на 19.04.2021 має заборгованість за кредитним договором № 180712-100606 від 12.07.2018 в розмірі 43 433,36 грн., з яких: сума кредиту 2300,00 грн., проценти за користування кредитом - 38500,23 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 888,96 грн., три проценти річних від простроченої суми - 1744,17 грн.

При цьому, згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 180712-100606 від 12.07.2018, відповідач 08.08.2018 сплатив 658,07 грн., а 15.09.2018 сплатив 1600,00 грн.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У кредитному договорі № 180712-100606 від 12.07.2018 процентна ставка визначена на рівні 0,01% річних.

Разом з цим, частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 по справі № 149/1499/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 98524305), та зазначає таке.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після сливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 37 вищезазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду).

З огляду на викладене, нарахування позивачем процентів за кредитним договором після 10.08.2018 є неправомірним. Водночас, за період на який відповідачу було надано кредит, а саме 30 днів, розмір процентів становить 2300*0,01%/365*30 = 0,02 грн.

Нарахування відповідачу за кожен день користування кредитом процентів в розмірі 39,10 грн. суд визнає необґрунтованим, оскільки такий розмір процентів кредитним договором № 180712-100606 від 12.07.2018 не визначено, а передбачена у договорі вартість кредиту - 39,10 грн. на день, що становить 620,51% річних не є розміром процентів за користування кредитом. Натомість така сума, 39,10 грн. на день, відповідає сумі комісії, передбаченої заявою-анкетою, за період 30 днів (39,10*30 = 1173,00 грн.) та процентів за ставкою 0,01% річних (0,02 грн.), 1173,00 + 0,02 = 1173,02 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що за умовами кредитного договору № 180712-100606 від 12.07.2018 відповідач, отримавши кредит в розмірі 2300,00 грн., мав повернути у строк до 10.08.2018 позивачу 3473,02 грн., з яких: 2300,00 грн. - основна сума боргу; 1173,00 грн. - комісія; 0,02 грн. - проценти за користування кредитом.

У зазначений строк відповідач 08.08.2018 сплатив позивачу лише 658,07 грн., що підтверджується розрахунком позивача, а відтак станом на 11.08.2018 розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 180712-100606 від 12.07.2018 становив: 3473,02 - 658,07 = 2 814,95 грн., з яких, виходячи з положень ч. 1 ст. 534 ЦК України: 2300,00 грн. - основна сума боргу; 1173,00 - 658,07 = 514,93 грн. - комісія; 0,02 грн. - проценти за користування кредитом.

У розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.08.2021 по 21.08.2021 в розмірі 1150,00 грн., проте такий розмір неустойки не відповідає умовам кредитного договору.

Так, виходячи зі ставки пені, передбаченої заявою-анкетою для отримання кредиту від 12.07.2018 (3,64% від розміру суми кредиту), розмір пені за період з 11.08.2021 по 21.08.2021 (11 днів) становить: 2300*3,64% = 83,72 грн. * 11 = 920,92 грн.

Нарахування пені за інші дні прострочення позивачем у розрахунку не здійснено.

Отже, станом на 21.08.2021 розмір заборгованості відповідача з урахуванням пені становив: 2 814,95 + 920,92 = 3735,87 грн.

15.09.2018 відповідач, згідно з розрахунком сплатив позивачу 1600,00 грн., а відтак розмір заборгованості відповідача станом на 16.09.2018 становив: 3735,87 - 1600,00 = 2135,87 грн. (основна сума боргу). Такий розмір заборгованості залишався незмінним по 19.04.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір трьох процентів річних становить:

- за період з 11.08.2018 по 14.09.2018 (36 днів): 2300*3%/365дн.*36 = 6,81 грн.;

- за період з 15.09.2018 по 19.04.2021 (948 днів): 2135,87*3%/365дн.*948 = 166,42 грн.

Загальний розмір трьох процентів річних становить: 6,81 + 166,42 = 173,23 грн.

Індекс інфляції за період з 11.08.2018 по 14.09.2018 становить 1, а відтак розмір інфляційних втрат за цей період дорівнює нулю. Індекс інфляції за період з 15.09.2018 по 19.04.2021 становить 1,21, а відтак розмір інфляційних втрат за цей період становить: 2135,87*1,21 - 2135,87 = 448,53 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню на суму 2 757,63 грн., з яких: 2135,87 грн. - основна сума боргу (тіло кредиту); 173,23 грн. - три проценти річних; 448,53 грн. - інфляційні втрати.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви додано платіжне доручення від 13.05.2021, яким підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2 270,00 грн., отже, враховуючи часткове задоволення позову на суму 2 757,63 грн., що становить 6,35% від заявленої позивачем суми, розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 2 270,00*6,35% = 144,15 грн.

Інші судові витрати, понесені учасниками справи, відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» заборгованість за кредитним договором № 180712-100606 від 12 липня 2018 року станом на 19 квітня 2021 року в розмірі 2 757,63 грн. (дві тисячі сімсот п`ятдесят сім гривень 63 коп.), а саме: 2135,87 грн. - основна сума боргу (тіло кредиту); 173,23 грн. - три проценти річних; 448,53 грн. - інфляційні втрати.

3. В задоволенні решти позову - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ» судовий збір в сумі 144,15 грн. (сто сорок чотири гривні 15 коп.).

5. Реквізити учасників справи:

- позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОСТІ ЗАЙМИ», вул. Незалежної України, 39-А, офіс 25, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код 40858239;

- відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року.

Суддя С.С. Гасанбеков