Рішення № 10108425, 26.04.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-2736/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я.

з участю представника позивача по довіреності від 08.02.2010 року №1-11-2052 Братівника І.В., відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат і зустрічним позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління про розірвання кредитного договору та договору іпотеки ,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 Гришевнипро стягнення заборгованості за кредитним договором №2242/2007-Ф від 13.12.2007 року в розмірі 428 130 грн. 46 коп., посилаючись на те, що відповідачка отримала у позивача кредит в розмірі 49995 доларів США з терміном погашення до 11.12.2037 року, зі сплатою 10,7% щомісячно за користування кредитними коштами. Внаслідок неналежної сплати відповідачкою процентів за користування кредитом та погашення суми кредиту станом на 21.12.2009 року за відповідачкою наявна заборгованість в загальній сумі 428 130 грн. 46 коп., в тому числі 351 584 грн. 75 коп. - заборгованість по кредиту, 33 768 грн. 89 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 2 930 грн. 80 коп. - пеня за несвоєчасно погашені відсотки та 39 846 грн. 01 коп. штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

04.03.2010 року відповідачка ОСОБА_2 звернулась в суд з зустрічним позовом про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, посилаючись на те, що 13 грудня 2007 року між нею та відповідачем укладено кредитний договір. Банк надав їй грошові кошти для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу нерухомого майна. Отримані кошти вона вклала в придбання квартири в м. Тернополі. З метою забезпечення виконання зобов'язань, що витікає із кредитного договору, вона уклала із відповідачем в цей же день іпотечний договір, згідно якого предметом іпотеки стала куплена нею квартира. Вартість предмету іпотеки складає 28 280 000 грн. До 2009 року вона належним чином виконувала зобов'язання щодо повернення суми кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків. Проте, у зв'язку із зміною життєвих та майнових обставин, економічною та банківською кризами, різким підвищенням курсу долара США, низькою заробітною платою, втратою роботи та будь-яких доходів, вона допустила прострочення виконання зобов'язання. Згідно діючого законодавства, ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні, договір може бути змінений або розірваний. Якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду, у випадку коли на момент укладення договору, сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Оскільки вона не може належно виконати взяті на себе зобов'язання, то просила звернути стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки та розірвати кредитний договір.

Ухвалою суду від 13.04.2010 року об'єднано в одне провадження цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат і зустрічний позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” в особі філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління про розірвання кредитного договору та договору іпотеки.

Відповідачка за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, оскільки банком безпідставно нараховано штраф за порушення термінів погашення кредиту та відсотків в сумі 4999,50 доларів США, що еквівалентно 39 846 грн. 01 коп. Так, п.5.3. Кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п. 4.3 за виключенням п.п. 4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.п. 1.1 кредитного договору, за кожен випадок. Підпунктом 4.3.3 кредитного договору передбачено, позичальник зобов'язаний сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку визначених у п.п. 3.3.1, 3.3.2, 3.3.3 цього договору. Несплата нею щомісячних мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту порушує саме п.п. 4.3.3 договору. Інших порушень вона не вчиняла.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, однак, щодо вирішення спору поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

13.12.2007 року між ВАТ КБ “Надра” та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір №2242/2007 (а. с. 3-5), за яким банк надав, а позичальник - відповідачка отримала кредит в розмірі 49 995 доларів США для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу квартири. Умовами п.1.3.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 10,7% річних за користування кредитом. Згідно розділу 3 Договору відповідачка зобов'язалась щомісячно вносити мінімальні платежі в сумі 470,58 доларів США по сплаті процентів та погашення кредиту (а.с. 3).

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка належно їх не виконувала, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №2242/2007 від 13.12.2007 року (а. с. 6-7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

В п. 5.2. кредитного договору сторони погодили, що у випадку прострочення позичальником - відповідачем строку сплати необхідних платежів по погашенню кредиту, він сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення. У разі порушення позичальником - відповідачем вимог п. 4.3 за виключенням п.п. 4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 10% від суми кредиту, визначеної у п.п. 1.1 кредитного договору, за кожен випадок. ( а.с. 6 зв.)

Згідно п. 4.2.4. Договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 21.12.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №2242/2007 від 13.12.2007 року (а. с. 6-7), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки за кредитом в сумі 428 130 грн. 46 коп., в тому числі 351 584 грн. 75 коп. - заборгованість по кредиту, 33 768 грн. 89 коп. заборгованість по сплаті відсотків, 2 930 грн. 80 коп. - пеня за несвоєчасно погашені відсотки та 39 846 грн. 01 коп. штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачкою не представлено суду.

Однак, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Такими обставинами в даному випадку є фінансова неспроможність відповідачки-позивачки погашати кредит у зв'язку з тим, що внаслідок економічної кризи вона втратила роботу, погіршились сімейні стосунки і вона сама утримує дитину. З урахуванням наведеного суд вважає можливим зменшити розмір неустойки, нарахованої позивачем-відповідачем за невиконання відповідачкою-позивачкою кредитних зобов'язань на розмір штрафу, обмежившись тільки пенею.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором № 2242/2007 від 13.12.2007 року, між банком та відповідачкою ОСОБА_2 13.12.2007 року укладено договір іпотеки ( а. с. 35-36), відповідно до якого відповідачка передала в іпотеку банку квартиру №10, загальною площею 55,9 кв.м., що знаходиться в будинку №4 по вул. В.Ярмуша в м. Тернополі, яка належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2007 року за №13227. Відповідно до п.5.1. Договору іпотеки нерухомого майна у випадку невиконання іпотекодавцем в установлений строк зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель вправі самостійно звернути стягнення на предмет іпотеки.

Проте, згідно положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором. Тому клопотання відповідачки-позивачки про звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки судом не приймається до уваги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що первісний позов слід задоволити в частині стягнення з відповідачки-позивачки заборгованість за кредитним договором розмірі 388 284 грн. 45 коп.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги про розірвання кредитного договору та договору іпотеки, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, чкщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони не змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як ствердила в судовому засіданні відповідачка-позивачка, узв'язку з втратою роботи в неї змінилося матеріальне становище настільки, що вона не взмозі погашати кредит.

За змістом ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору №2242/2007-Ф, укладеного 13.12.2007 року між нею та позивачем-відповідачем, підлягає задоволенню.

Згідно ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Тому з часу розірвання кредитного договору слід вважати припиненим договір іпотеки, укладений між сторонами 13.12.2007 року в забезпечення наведеного кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

Що стосується вимог відповідачки-позивачки за зустрічним позовом, то

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 610, 611, 612, 652 ч.1, 2, 1050 ч.2, 1054 ч.2 ; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” до ОСОБА_2 Гришевнипростягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 18 .11.1981 року народження, уродженки м. Олександрія Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ВАТ КБ “Надра”, місцезнаходження якого вул. Артема 15 в м. Києві на р/р 29098803003003, МФО 336871, код ЄДРПОУ 26214767 388 284 грн. 45 коп. (триста вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 45 коп.) заборгованості за кредитним договором №2242/2007-Ф від 13.12.2007 року, укладеним між Відкритимакціонерним товариством комерційний банк “Надра” та ОСОБА_2, станом на 26.04.2010 року та 1700 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог первісного позову відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Надра” в особі Філії ВАТ КБ "Надра" Тернопільського регіонального управління про розірвання кредитного договору та договору іпотеки задоволити частково.

Розірвати кредитний договір № 2242/2007-Ф від 13.12.2007 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” та ОСОБА_2, і з дня розірвання кредитного договору вважати припиненим Іпотечний договір, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк “Надра” та ОСОБА_2 13.12.2007 року за реєстровим номером №13230.

В решті вимог в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

Суддя: Горейко М. Д.