Вирок № 101083284, 15.11.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 225/4836/20

Вирок

Іменем України

15 листопада 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Арбузовій Ю.В., за участю прокурорів Ковальова Д.С., Харченка В.О., Дуравкіної Н.М., потерпілої ОСОБА_1 , захисника Ільєнка Р.П., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62020050000000536 від 19 березня 2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кірове м. Дзержинськ Донецької області, громадянина України, має вищу освіту, працює на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, має статус учасника бойових дій, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

І. Органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 , разом зі старшим слідчим слідчого відділення Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_3 та поліцейським-водієм логістики Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_4 , відповідно до «Розстановки нарядів» затвердженої 28.02.2020 т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області, задіяно для несення служби по охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю у складі слідчо-оперативної групи у період 28.02.2020.

Згідно Книги нарядів №615 Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_2 28.02.2020 о 08 годині 10 хвилин отримав табельну вогнепальну зброю - пістолет Макарова (ПМ), автоматичну вогнепальну зброю АК74У, спецзасіб - палицю гумову (ПР)-73, кайданки та сльозогін ний газ Терен-4.

Згідно «Плану проведення інструктажів», затвердженого 28.02.2020 т.в.о. начальника Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області, оперуповноважений сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_2 28.02.2020 у період часу з 08.30 год. до 09.00 год., пройшов перевірку в т.ч. знань вимог ст. 42-46 Закону України «Про поліцію», психологічного стану, відпрацювання заходів фізичного впливу.

28.02.2020 о 17.17 год. та 17.20 год. до чергової частини Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області надійшли повідомлення з позначкою «конфлікт» та «бійка» відповідно, які трапились о 17.13 год. за адресою: АДРЕСА_2 , про що на телефон екстреної допомоги поліції «102» повідомив громадянин ОСОБА_5 .

На вказаний виклик спрямовано слідчо-оперативну групу у складі: старшого слідчого відділення Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_3 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_2 , та поліцейського-водія логістики Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП у Донецькій області ОСОБА_4 .

Так, 28.02.2020 приблизно о 17.30 год. (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), зазначені працівники поліції прибули на службовому автомобілі до подвір`я будинку АДРЕСА_3 .

На виклик працівників поліції за подвір`я вказаного будинку вийшли ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та потерпіла ОСОБА_1 , остання почала з`ясовувати мету приїзду поліцейських, при цьому перебувала праворуч від ОСОБА_2 у якого на грудях через плече висів автомат.

В цей час, ОСОБА_2 , діючи умисно та протиправно, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, явно перевищуючи надані йому службові повноваження, діючи всупереч інтересам служби, виходячи за межі наданих прав та службових повноважень як представника влади, усвідомлюючи, що потерпіла ОСОБА_1 жодного опору не чинить та не становить суспільної небезпеки, діючи з метою спричинення тілесних ушкоджень, взяв в руки автоматичну табельну вогнепальну зброю «АК-74У», якою він був озброєний, і завдав металевим прикладом даної зброї один удар зліва на право потерпілій ОСОБА_1 в обличчя в район лівого ока, після чого потерпіла впала на землю.

В результаті вищевказаних протиправних дій оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області ОСОБА_2 , потерпілій ОСОБА_1 було спричинено легкі тілесні ушкодження а саме: забій м`яких тканин з синцем повік та садном верхнього повіка лівого ока.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України як перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та болісним і таким, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

ІІ. Докази, здобуті під час судового розгляду із показань учасників кримінального провадження.

1. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю заперечував свою причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та пояснив, що він проходить службу в органах внутрішніх справ з 2000 року, має дві вищі освіти за спеціальностями психолог-кримінолог та юрист-спеціаліст. З 2005 року по 2007 рік він працював на посаді психолога, з 2007 року по 2012 рік - на посаді слідчого, з 2012 по грудень 2019 року - на посаді оперуповноваженого управління по боротьбі з економічною злочинністю. У травні 2019 році він потрапив у серйозну ДТП, після чого походив тривале лікування та реабілітацію, після чого за станом здоров`я та порадою лікаря він не керував автомобілем близько півроку. Під час ДТП він отримав серйозні травми - закриту черепно-мозкову травму легкого ступеня, забій попереку, легенів, множинні перелами ребер по правому боку з другого по сьоме. У вересні 2019 року на роботі він за щось зачепився сумкою з ноутбуком і відчув різкий біль. Прийшовши додому він побачив, що його ключиця стирчить догори. В лікарні встановили, що це був розрив акроміально-ключичного зчленування, він знову походив лікування, лікар заборонив йому робити різкі рухи правою рукою, не піднімати важкі предмети, в зв`язку з чим він перейшов на роботу у карний розшук, щоб не треба було керувати автомобілем. 07 грудня 2019 року він вийшов на роботу до карного розшуку, за ним була закріплена територія уздовж лінії розмежування - с. Курдюмівка, с. Північне, с. Південне, с. Залізне. Після закінчення лікування він періодично звертався за консультаціями до лікаря ОСОБА_8 , оскільки інші лише радили йому зробити операцію по видаленню акроміально-ключичного суглобу. 28 лютого 2020 року він заступив на чергування у складі слідчо-оперативної групи, чергування тривало з 08-00 год. до 20-00 год. Після проведення інструктажу в черговій частині він отримав спорядження - газовий балончик, кайданки, гумову палицю, табельну зброю - пістолет Макарова з двома магазинами, шолом, бронежилет та автомат АКС-74У (зі складним прикладом). З таким автоматом було значно простіше пересуватись у службовому транспорті, бо він компактний. Розкладати приклад йому доводилося лише на учбових стрільбах. Слідчо-оперативна група зазвичай пересувалась на автомобілях «Ланос», «ВАЗ 2109» або «ВАЗ 21010», «Дастери» закріплені виключно за підрозділами СРПП. Після травмування автомат він завжди вдягає поверх бронежилета не через праве плече, як це передбачено, а через ліве, тильною стороною догори, стволом донизу, і для того, щоб він не заважав, скорочує ремінець. Таким чином, автомат стає притиснутим до тулуба і не заважає рухатись, складати процесуальні документи. Через хворе праве плече йому важко навіть сідати до службового транспорту. На планшет старшого групи - слідчого ОСОБА_3 надійшов виклик у район «Саманний» с. Північне, і вони виїхали на автомобілі «ВАЗ 21010». Він знав цю адресу і ОСОБА_1 , яка там проживала, бо в грудні 2019 року він брав участь у розшуку автомобіля, за участю якого сталася ДТП, у якій загибла людина, і цей автомобіль був виявлений в гаражі у ОСОБА_1 , вона сказала, що цей автомобіль купив її син. Це допомогло розкрити кримінальне правопорушення. По приїзду за адресою з двору вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яких він знає як раніше судимих осіб, та сама ОСОБА_9 . За зовнішніми ознаками він зрозумів, що всі троє перебувають у стані алкогольного сп`яніння , бо в них була нестійка хода, незрозуміла мова, різкий запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_10 він не одразу впізнав, бо в неї було набрякле обличчя, розпатлане волосся. Вони спитали, чи знають вони ОСОБА_5 , який здійснив виклик. ОСОБА_10 одразу почала сваритися на ОСОБА_7 та звинувачувати його у тому, що це через нього ОСОБА_5 пішов та викликав поліцію, навіть хотіла його якось вдарити. Він став між нею та ОСОБА_7 , щоб цьому запобігти. Тоді ОСОБА_7 відійшов до службового автомобіля, а ОСОБА_6 відійшов до лавочки, де почав спілкуватись з водієм ОСОБА_4 . Надати пояснення з приводу виклику погодився лише ОСОБА_7 , і слідчий ОСОБА_3 почав його опитувати, сидячи на передньому пасажирському сидінні службового автомобіля та відкривши двері автомобіля, при цьому ОСОБА_7 стояв поруч. Він вийшов подивись, чи є світло у сусідніх будинках, щоб з`ясувати, чи могли бути очевидці, та потім спитав, чи потрібно ще когось розшукати та опитати, на що ОСОБА_3 сказав, що не треба. Тоді він сів на заднє сидіння службового автомобіля, бо в нього боліло плече. В цей час ОСОБА_1 продовжувала сваритись на ОСОБА_7 та через двері автомобіля завдала йому долонею удар по голові, у відповідь на що ОСОБА_7 махнув в її бік рукою, і ОСОБА_10 зникла з його поля зору. Після цього до автомобіля підбігли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . ОСОБА_6 допоміг ОСОБА_10 піднятись, бо, як виявилось, вона впала, і відвів чи до лавки, чи одразу у будинок, точно не пам`ятає. У ОСОБА_10 питали, чи має вона якісь претензії до ОСОБА_7 , з приводу свого падіння, але вона сказала, що все нормально. Після закінчення відбирання пояснення у ОСОБА_7 старший групи відзвітував до чергової частини про те, що виклик відпрацьований, і вони поїхали. Через декілька днів від когось з працівників поліції йому стало відомо, що ОСОБА_10 звернулась на «102» із повідомлення про те, що її вдарив поліцейський пістолетом або автоматом. В нього питали, чи не їх виклик це був. Він відповів, що нічого про це не знає, і вважав, що це його зовсім не стосується, оскільки він ОСОБА_1 не бив. Під час досудового розслідування він всього три рази зустрічався зі слідчим - перший раз його слідчий коротенько опитав, в другий раз йому вручили підозру, і в третій раз ознайомлювали з матеріалами. Його допит слідчим ДБР взагалі не проводився. Періодичний медичний огляд в системі МВС він проходив ще до того, як потрапив у ДТП.

2. Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що до події кримінального правопорушення вона ОСОБА_2 не знала. 28.02.2020 року вона знаходилась у себе вдома. До неї прийшов її знайомий ОСОБА_5 , якого вона попросила попиляти дрова, а трохи пізніше прийшли також ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вони разом вживали алкогольні напої, а саме пиво і горілку. Під час спілкування хлопці втрьох вийшли на вулицю і повернулись двох без ОСОБА_5 , сказали, що посварилися з ним. Причину конфлікту між ними вона вже н пам`ятає. В період часу з 17 до 18 години загавкала собака, і вона побачила, що до її будинку приїхали працівники поліції на білому поліцейському автомобілі. Вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_13 вийшли до працівників поліції поцікавитись, чому вони приїхали, оскільки вона їх не викликала. Поліцейських було троє - один з автоматом, це був обвинувачений ОСОБА_2 , ще один, і третій неслов`янської зовнішності, вони не представилися. Вони стала питати у поліцейських, чому вони приїхали, а вони відповіли, що їх викликав через службу «102» ОСОБА_5 . Всього спілкувалась з ними 2-3 хвилини, про що саме зараз не пам`ятає. Під час розмови вона дивилась на ОСОБА_2 , стояла на одному місці трішки правіше від нього. У ОСОБА_2 на шиї на ремені горизонтально висів автомат, він тримав на ньому руки. Рукояткою автомат був повернутий до неї, а дулом в інший бік. Між ними було приблизно 0,5 м. Вона ні з ким не конфліктувала. Раптово обвинувачений ОСОБА_2 вдарив її автоматом. Удар був сильний, вона втратила свідомість. Потім ОСОБА_14 завів її на кухню, вона почала вмиватися, бо пішла кров з рани у куточку ока. Хлопці хотіли відвезти її в лікарню, але машина не завелася. Вони втрьох ще трохи посиділи, і хлопці пішли. Наступного дня зранку їй зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що до нього о 06-30 год. приїжджали поліцейські. До неї поліцейські приїхали о 07-00 год., розпитували про те, що сталося. Вона не схотіла з ними спілкуватись. До лікарні звертатись вона не збиралася, бо їй було соромно, хоча щока була синя, набрякла, око не розплющувалося. 01 березня 2020 року вона зателефонувала до поліції, бо приїхав її співмешканець, який вже помер, та сказав, що так це залишати неможна. Цього ж дня знову приїхали поліцейські, розпитали і відвезли до лікарні. В лікарні її оглянув лікар, від госпіталізації вона відмовилась, бо треба було працювати, здати кров на алкоголь їй не пропонували. В подальшому більше до лікарні вона не зверталась. В своєму першому повідомленні на «102» вона зазначила, що її вдарив працівник поліції пістолетом або автоматом, бо не розбирається у зброї, не знає її складових частин. Упізнання проводилось наступним чином: слідчий ДБР ОСОБА_15 їй привіз приблизно дев`ять фотографій поліцейських великого розміру на окремому аркуші формату А4 кожна, і вона показала, кого з них знає і хто саме приїжджав на виклик. Як оформлювали протокол, не пам`ятає. Вона не казала слідчому, що не хоче зустрічатись з тим, хто її вдарив. В теперішній час їй дуже шкода обвинуваченого, не хоче ніякого розгляду, просить призначити саме м`яке покарання.

3. Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1 28.02.2020 року в обідній час він прийшов до ОСОБА_10 працювати, колоти дрова. Коли він прийшов, у ОСОБА_10 не було ніяких тілесних ушкоджу. Потім до неї приїхали двоє її друзів - ОСОБА_13 і ОСОБА_16 , вони почали всі разом спілкуватись, вживати алкогольні напої - самогон. Інших алкогольних напоїв не було, пили всі присутні. Приблизно через 30 хвилин у нього виник конфлікт з ОСОБА_16 , бо вони були сильно п`яні, ОСОБА_16 став поводитися агресивно. Він вийшов будинку на вулицю та викликав поліцію. Коли приїхала поліція, він повернувся до будинку, забрав свою курточку та пішов геть, відмовився надавати поліцейськім будь-які пояснення. Що відбувалось потім і як ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження, не знає. Між хлопцями та ОСОБА_10 в його присутності конфліктів не було, ОСОБА_10 також була п`яна, але агресії не проявляла.

4.Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що раніше знайомий з ОСОБА_1 . В один з днів у лютому 2020 року, дату не пам`ятає, у післяобідній час, засвітла, він разом з товаришем ОСОБА_6 приїхав в гості до їх спільної знайомої ОСОБА_1 . У неї вже був раніше знайомий йому ОСОБА_5 . Вони всі вчотирьох почали спілкуватись та вживати самогон, пили всі присутні. Потім у нього з ОСОБА_5 виник конфлікт, вони побилися, після чого ОСОБА_5 пішов. Причину конфлікту точно не пам`ятає, припускає, що це сталося через те, що вони обидва були в стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час приїхали поліцейські на службовому автомобілі. Поліцейських було троє, в тому числі ОСОБА_2 , вони були одягнені у темну форму, нікого з них він не знав. Він, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вийшли на вулицю за ворота. Освітлення на вулиці не було, вже було темно. Одразу він побачив, що ОСОБА_5 стояв за машиною, куди потім він подівся, не знає. ОСОБА_1 поводилась відносно працівників поліції агресивно, обурювалася їх приїздом. Вона підійшла до ОСОБА_2 дуже близько, простягала до нього руки. У ОСОБА_2 на шиї на ремені висів автомат. ОСОБА_2 раптом вдарив ОСОБА_10 знизу вгору прикладом автомата. Автомат був не сильно довгий, укорочений, але стверджувати він не може, бо не розбирається у зброї. В момент спричинення удару ОСОБА_1 стояла між ним та ОСОБА_2 , тобто він був позаду ОСОБА_10 , конкретно момент удару він не бачив, описує все за припущенням так, як йому здалося. Після цього ОСОБА_1 почала відхилятися назад, її підхопив ОСОБА_6 , який стояв поруч позаду, і вони вдвох впали на землю. Один з поліцейських, найстарший з них, хотів владнати цю ситуацію, але у ОСОБА_1 почалася істерика. Потім поліцейські поїхали. А вони втрьох зайшли у будинок та продовжили спілкування. У ОСОБА_10 з`явилася гематома під оком, вона трохи поплакала. Потім він та ОСОБА_6 поїхали. Чи зверталася потім ОСОБА_10 до поліції, він не знає. Під час упізнання працівник ДБР йому показував фотографії на планшеті, та питали, кого він знає. Він упізнав двох осіб - того, хто хотів владнати конфлікт, і того, хто вдарив ОСОБА_10 .

5. Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_2 як працівника поліції, стосунків з ним не підтримує, також знайомий з ОСОБА_1 , періодично спілкувався з нею, ходив в гості. 28 лютого 2020 року після обіду він разом з ОСОБА_17 прийшли в гості до ОСОБА_18 , адресу точно не пам`ятає. В неї вже був ОСОБА_5 . Вони вчотирьох почали спілкуватися, вживати алкогольні напої - горілку, пили всі. Тілесних ушкоджені на обличчі у ОСОБА_10 він в той час не бачив. Він дуже сильно напився, майже нічого не пам`ятає, знає про всі події зі слів ОСОБА_7 . У ОСОБА_5 під час розпивання алкогольних напоїв виник конфлікт з ОСОБА_7 , в ході якого ОСОБА_19 пішов з будинку. Потім приїхали працівники поліції. Поліцейські приїхали на автомобілі «Дастер», їх було троє, вони були озброєні. Він, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вийшли на вулицю, дізнатися, що трапилось. Поліцейські повідомили, що їх викликав ОСОБА_5 . ОСОБА_10 підійшла до поліцейських та почала з ними грубо розмовляти. Вона була п`яна. ОСОБА_7 розказав, що ОСОБА_10 начебто хтось вдарив, але він цього не пам`ятає. Коли поліцейські поїхали, вони повернулись до будинку та продовжили вживати алкогольні напої ще приблизно годину, випили загалом дуже багато, не пам`ятає, чи з`явилися у ОСОБА_10 після цього тілесні ушкодження. Через два дні він зустрічав ОСОБА_10 знову, і у неї був синець; звідки він взявся, він не питав, а вона не казала. Під час досудового розслідування на допитах та на слідчому експерименті він казав слідчому, що нічого не пам`ятає, розповідав все те, що йому було відомо від ОСОБА_7 , який розповів йому про все наступного дня. В подальшому до нього не приходили працівники поліції та не просили не звертатись до правоохоронних органів із заявами на їх неправомірні дії. Працівники ДБР пропонували йому упізнати працівників поліції, які приїжджали до ОСОБА_10 , показували приблизно 10 фотографій в телефоні, але йому важко було це зробити. Тоді вони сказали, що вже дізналися, хто саме приїздив на той виклик і вказали йому на цих осіб, це було в машині біля його будинку. В інший день пізніше в поліції він також вказав на цих осіб. Протоколи слідчих дій він не читав, бо довіряв працівникам поліції.

6. Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 знає з дитинства, проживають в одному селищі. Влітку 2020 року він гуляв з ОСОБА_21 , ОСОБА_14 зателефонувала ОСОБА_9 та попросили допомогти щось пересунути, і вони пішли до неї. Коли вони прийшли, то в неї вдома були працівники ДБР, двоє або троє, які просили бути понятим та розписатись у паперах, обіцяли що його не будуть більше нікуди викликати, що це просто формальність. Ніяких прав йому не роз`яснювали. В його присутності опитували ОСОБА_22 . Все тривало 10-15 хвилин, після чого працівники ДБР поїхали на с. Сєвєрний. Також йому і ОСОБА_14 показали фотографії, приблизно 4-5 штук, питали, чи знають ми когось. Він нікого не упізнав, а ОСОБА_13 на когось показав. Не чув, щоб у ОСОБА_13 питали про якісь прикмети перед тим, як показали фотографії. ОСОБА_23 та ОСОБА_24 він знає, їх з ними того дня не було. Протоколи він не читав, довірився працівникам ДБР, розписався там, де йому сказали. Вголос також ніхто нічого не читав. Упізнав свої підписи в пред`явлених на огляд протоколах слідчих дій за його участю.

7. Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1 та її друзями ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , вони всі мешкають в одному селищі. ОСОБА_2 не знає. В один з днів влітку 2020 року він стояв біля магазину «Шанс» по вул. Юності в м. Торецьк ,і до нього під`їхали працівники ДБР з ОСОБА_13 та ОСОБА_16 . Вони поздоровкались, і його спитали, чи буде він понятим, на що він погодився. Йому і хлопцям показали якісь фотографії, хлопці стояли позаду нього і когось упізнали, після чого йому показали, де розписатися, текст протоколу він не читав. Протоколи вже були заповнені, в його присутності нічого не заповнювали. Він підписував протоколи перший, упізнав свої підписи в пред`явлених на огляд протоколах слідчих дій за його участю. Все зайняло близько 3-х хвилин, дві години витратити на все це він не міг, бо працює таксистом, і його б чекали клієнти. ОСОБА_27 він знає, його в цей час там не було. ОСОБА_10 подзвонив ОСОБА_13 , і ОСОБА_10 підійшов, в той час коли він вже йшов звідти, він з ним лише встиг привітатися.

8. Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_1 як свою сусідку, ОСОБА_2 не знає. До участі в проведенні слідчих дій його запрошувала сама ОСОБА_29 , вона йому двічі в різні дні телефонувала і просила бути понятим. Це було минулого руку, дні точно не пам`ятає. Коли він в перший день прийшов до будинку ОСОБА_10 , там були працівники ДБР, проводилась відеозйомка. В його присутності ОСОБА_10 і інші двоє її товаришів біля двору розповідали про події, показували на манекені як саме ОСОБА_10 вдарили. Потім вони їздили до відділення поліції і там складали та підписували папери. Через декілька днів було продовження слідчих дій, але цього разу вони їздили до ОСОБА_30 і все відбувалось там в будівлі поліції. Прізвища друзів ОСОБА_1 він не запам`ятав. Учасникам слідчих дій права роз`яснювали, показання всі давали самостійно, без тиску. Потім складались протоколи, всі їх підписували. Під час пред`явлення фотокарток для упізнання він також був присутній. Він не пам`ятає, чи описував хтось прикмети особи, яку треба упізнавати, перед пред`явленням фотографій для упізнання. ОСОБА_31 пред`являли декілька, хлопці когось упізнавали, показували пальцем. Під час упізнання двоє друзів ОСОБА_10 були присутні одночасно, але фотографії їм показували по черзі. Слідчий просто казав: «Ви кого-небудь упізнаєте?» Скільки всього слідчих дій за його участю було проведено, він сказати не може, бо не пам`ятає, але це відбувалось у два різні дні. В перший день він був задіяний у слідчих діях з ранку, приблизно з 10-ї години, і повернувся він додому майже о 16-ій годині. Як він пам`ятає, в цей день проводили слідчі експерименти з ОСОБА_1 та двома її друзями біля її двору. В другий день приблизно у такий саме час. Не пам`ятає чи був другий понятий при проведенні слідчих дій. ОСОБА_32 він не знає, це ім`я йому нічого не каже. Упізнав свої підписи в пред`явлених на огляд протоколах слідчих дій за його участю, але зазначив, що в частині протоколів він розписався тоді, коли вони ще не були заповнені слідчим від руки, коли був лише друкований текст. Про те, що хтось ОСОБА_10 вдарив, він дізнався від сусідів.

9. Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 , певний час працював у неї. З ОСОБА_2 не знайомий. В один з днів влітку 2020 року, дату не пам`ятає, він працював вдома у ОСОБА_1 , і працівник ДБР його запросив його бути понятим під час проведення слідчого експерименту за участю знайомого ОСОБА_1 , який, як йому відомого, проживає у селищі Сєвєрний за Будинком культури, він показував на манекені, як все відбувалось. Це було у другій половині дня. ОСОБА_1 була при цьому присутня, коментувала. Другим понятим був сусід, який живе по цій вулиці через декілька будинків. Права і обов`язки слідчим роз`яснювалися. За його участю також проводилося впізнання за фотознімками, це все було в один день. Біля двору ОСОБА_1 тому ж самому хлопцю, з яким проводився слідчий експеримент, показали на одному аркуші чотири фотографії, з яких він обрав одну, описував він людину, яку треба упізнати, дуже поверхньо. Люди на фотографіях були різного віку, був старший чоловік, близько 50 років, і молодші. У слідчих діях він брав участь лише один день, все тривало майже цілий день. Все почалося біля двору ОСОБА_1 , спочатку провели слідчий експеримент, потім їздили до райвідділку, заповнювали якісь папери, потім повертались знову до двору, уточнювали деталі, потім до опорного пункту поліції в с. Новгородське їздили, заповнювали все, розписувалися. Протоколи повністю він не читав, скільки всього було протоколів не пам`ятає. Другий раз в інший день його нікуди не запрошували, в цьому він точно впевнений, чому в матеріалах кримінального провадження наявні протоколи слідчих дій за його участю за різні дати, пояснити не може.

10. Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді поліцейського - водія логістики у Торецькому ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, знайомий з ОСОБА_2 , стосунки робочі. Знайомий також з ОСОБА_1 , оскільки раніше неодноразово виїжджав на виклики в складі СОГ за скаргами самої ОСОБА_1 , а також скаргами інших осіб на її дій, будь-яких стосунків з нею не підтримує. 28 лютого 2020 року він був водієм у складі слідчо-оперативної групи, виїжджали на автомобілі чергової частини ВАЗ 21010. Крім нього у складі групи також були слідчий ОСОБА_3 та оперуповноважений ОСОБА_2 . У кожного з них були спецзасоби - газ «Терен 4М», гумовий кийок, сталеві браслети, та зброя - у ОСОБА_3 пістолет та укорочений автомат, у нього - пістолет Макарова, у ОСОБА_2 пістолет та укорочений автомат. В післяобідній час черговому надійшов виклик на адресу ОСОБА_1 , і вони виїхали. Дорогою слідчий телефонував заявнику і дізнався, що там відбувся конфлікт. По приїзду вони втрьох вийшли з машини та стали стукати у хвіртку. Це був приватний сектор, номер будинку парний, будинок розташований на правому боці по напрямку руху. До них вийшла ОСОБА_10 та два хлопця, яких він не знав, один більший, другий менший. Від усіх трьох відчувався запах алкоголю, вони мали нестійку ходу. Слідчий почав питати, що сталося. ОСОБА_1 сказала, що вона хазяйка, що все добре, ніякої поліції не треба, вона їх не викликала. Заявника не було на місці. Протягом приблизно 15 хвили всі відмовлялися надити пояснення, але потім менший хлопець погодився, пішов на контакт та сказав, що з ними був ще один хлопець, з яким відбувся конфлікт, але він пішов. Слідчий запропонував скласти письмове пояснення і хлопець погодився, вони підійшли до службового автомобіля, слідчий сів на переднє пасажирське сидіння, не зачиняючи двері, і почав писати, а хлопець стояв біля нього. ОСОБА_34 на той час був після ДТП, його права рука погано функціонувала, тому на його фізичну допомогу він не розраховував. ОСОБА_2 просто стояв поруч із машиною, автомат висів у нього на ремені не так, як за Статутом, - через праве плече, а через ліве плече, з-за травми, на рівні грудей стволом донизу уздовж тіла, і автомат був дуже притиснутий до його тулуба, бо ремінь був підтягнутий. Приклад автомата ОСОБА_35 був складений, бо його розмір у розкладеному стані не дозволяє їхати з ним у машині. Через травму ОСОБА_35 навіть було складно сідати в машину - він це робив довго, спочатку брався за ручку вгорі, а потім вмощувався на сидіння; крім того йому заважали вільно рухатись бронежилет та автомат. ОСОБА_10 почала меншому хлопцю казати, щоб він відійшов, нічого не писав і не підписував. Тілесний ушкоджень на ОСОБА_1 він не бачив, але вона була серед усіх сама п`яна, мала набрякле від випивки обличчя та очі. Він спитав у неї, чи вживала вона в той день алкогольні напої, і ОСОБА_10 відповіла ствердно. Вона була дуже обурена їх приїздом, вимагала, щоб вони швидше поїхали, поводилась дуже емоційно. Він спілкувався з більшим хлопцем, а ОСОБА_10 то підходила до нього, то до машини, а саме до відчинених дверей автомобіля, біля яких стояв менший хлопець, якого опитував слідчий, і заважала йому відповідати на питання слідчого. Той хлопець сказав їй, щоб вона відійшла і не заважала йому, але вона штовхнути його, і він, відбиваючи її руку, теж штовхнув її, від чого вона сіла на землю поруч з машиною. ОСОБА_2 в цей час вже сидів на задньому сидінні службового автомобіля. Більший хлопець, з яким спілкувався він, допоміг ОСОБА_10 піднятись і посадив на лавку, після чого вона почала обурюватись і нецензурно лаятись. Він спитав, чи все добре, чи не має претензій то того хлопця, що її штовхнув, вона сказала, що все добре, претензій ні до кого не має. Потім вони поїхали на наступний виклик. Автомат, який мав при собі ОСОБА_34 , важить приблизно 3 кг, приклад металевий, ложе прикладу завширшки приблизно 2 см, має ребристу поверхню, будь-яких накладок на ложі немає. Будь-яких конфліктів у ОСОБА_36 не було. Якщо б були застосовані спеціальні засоби кимсь з працівників поліції або здійснено фізичний вплив на особу, то необхідно було б про це писати рапорт з описанням події. На тому виїзді ніхто з працівників поліції спеціальних засобів або заходів фізичного впливу не застосовував. Під час служби в армії та у внутрішніх військах він мав справу з травмами від удару прикладом автомата, залишався специфічний овальний слід на тілі.

11. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він в теперішній час працює на посаді старшого дізнавача Торецького ВП Бамутського ВП ГУНП в Донецькій області, станом на лютий 2020 року працював там же на посаді старшого слідчого, знайомий з ОСОБА_2 , стосунки робочі. З ОСОБА_1 особисто не знайомий. 28 лютого 2020 року він у складі слідчо-оперативної групи перебував на чергуванні. Крім нього до складу групи входили оперуповноважений ОСОБА_2 та водій ОСОБА_4 . При собі кожний з них мав табельну зброю - пістолет Макарова, а у нього та оперуповноваженого ще й автомат. Надійшов виклик на селище Північне, черговий повідомив, що відбувається конфлікт і дав телефон заявника ОСОБА_5 . Вони виїхали за адресою на службовому автомобілі зі спеціальним маркуванням марки ВАЗ 21010 сірого кольору. В машині він сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_2 на задньому сидінні, бо після аварії він мав травму, і йому було важко сідати в автомобіль. По дорозі він намагався додзвонитися заявнику, але телефон був вимкнутий. По приїзду за адресою до них вийшла жінка - ОСОБА_9 , яка, начебто, упізнала його, хоча він її не знав до цього, і почала питати, чому вони приїхали. Він не побачив у ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень на видимих частинах тіла, але у не було набрякле обличчя, як він вважає, через зловживання алкоголем. З нею вийшли двоє хлопців, одного з який він раніше знав як ОСОБА_6 , він був вищий за другого, яким виявився ОСОБА_7 . Всі троє були в стані алкогольного сп`яніння. Він назвав прізвище заявника і спитав, де він. ОСОБА_10 сказала, що його нема і конфлікту ніякого вже також нема, але почала сваритися на ОСОБА_23 , бо це він посварився з ОСОБА_5 , і той викликав поліцію Тоді він зателефонував черговому і повідомив, що заявника на місці нема і його телефон вимкнений. ОСОБА_2 стояв поруч з машиною. Черговий спитав, чи потрібна допомога, та сказав опитати присутніх на місці. Тоді він запропонував присутнім надати письмові пояснення, погодився лише ОСОБА_7 . Він сів до машини на переднє пасажирське сидіння службового автомобіля та почав писати пояснення, ОСОБА_7 стояв поруч, двері були відчинені. Він бачив, що ОСОБА_4 стояв ліворуч з ОСОБА_26 , а ОСОБА_2 сів на заднє сидіння машини. Поки він писав пояснення, ОСОБА_10 декілька разів підходила до ОСОБА_7 , штовхала його, сварилася на нього нецензурно. Коли він все написав, то попросив ОСОБА_7 прочитати текст та підписати, і в цей момент знову підбігла ОСОБА_10 і почала вимагати, щоб ОСОБА_14 нічого не підписував, почала смикати його через двері, він від неї відштовхувався рукою. Йому довелося прочитати пояснення вголос і лише тоді вона дозволила ОСОБА_14 поставити свій підпис. Чи падала ОСОБА_1 на землю, він не бачив, бо сидів у машині. Після цього вони поїхали будь-яких інцидентів на цьому виклику не трапилось. Про те, що надійшла скарга на ОСОБА_2 , він дізнався значно пізніше. На виїзді у ОСОБА_2 та у нього були автомати АКС-74У, зі складним металевим прикладом. У ОСОБА_2 автомат висів неправильно, через ліве плече, а не через праве, стволом донизу у правий бік, приклад складений; автоматний ремінь був туго затягнутий, автомат був притиснутий до тіла. Він тоді ще подумав, що ОСОБА_35 у разі необхідності не зможе застосувати автомат та здійснити постріл, через його неправильне розташування.

12. Свідок ОСОБА_37 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді заступника начальника сектору превенції Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, знайомий з ОСОБА_2 , стосунки робочі. ОСОБА_1 знає, стосунків ніяких з нею не підтримує. В один з днів наприкінці лютого - на початку березня 2020 року, день точно не пам`ятає, він заступив в якості відповідального від керівництва Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області на добове чергування. Під час чергування до нього звернувся черговий та доповів, що від ОСОБА_1 надійшло повідомлення з приводу того, що працівники поліції сміються над нею та не хочуть приймати від не заяву. Він, як представник керівництва, повинен був виїхати на місце та в усьому розібратись, попередити порушення прав громадян. По приїзду він побачив ОСОБА_1 , яка перебувала у дуже збудженому стані, як йому здалося під впливом випитого напередодні алкоголю. ОСОБА_10 мала набрякле обличчя, тілесних ушкоджень у неї він не помітив, але детально її він не розглядав. ОСОБА_10 кричала, сварилась, бігала зі сторони в сторону. Переговоривши з працівниками поліції, він з`ясував, що ОСОБА_10 відмовлялася підписувати будь-які заяви або пояснення з приводу свого виклику. Він спробував з нею поспілкуватись, але вона в категоричні формі відмовилась від цього, почала погано висловлюватись про працівників поліції та їх роботу. Він вирішив дати їх заспокоїтись, і через певний час вона погодилась підписати пояснення, з яких він дізнався, що ОСОБА_1 повідомила про те, що напередодні її побили інші працівники поліції. Хто це був і коли саме, вона не пояснила. Переконавшись, що заяву прийнято, він поїхав. Він, як відповідальний, регулярно буває присутній при видачі зброї працівникма поліції, автомати АКС-74У зберігаються та видаються зі складеними прикладами, розкладати приклад можна лише у разі необхідності його застосування, тобто виконання пострілів.

13. Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді заступника начальника сектору карного розшуку Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, знайомий з ОСОБА_2 , стосунки робочі. З ОСОБА_1 знайомий, але стосунків ніяких з нею не підтримує. Відповідно до графіку він заступає на добове чергування як відповідальний від керівництва Торецького ВП. До його обов`язків, в тому числі, входить реагування на повідомлення з боку заявників або інших осіб про неправомірні дії працівників поліції, які здійснювали виїзд за викликом. У випадку надходження таких повідомлень він повинен виїхати на місце події. 28 лютого 2020 року будь-яких подібних повідомлень не надходило. ОСОБА_2 знає як добросовісного, відповідального працівника, тому, якщо б на виклику щось трапилось, він би обов`язково його про це повідомив. Про те, що ОСОБА_1 поскаржилась на дії ОСОБА_2 , він дізнався значно пізніше, через 1-2 місяці, коли його викликали до ДБР. Саму ОСОБА_1 характеризує з негативного боку як особу, яка зловживає спиртними напоями, оскільки стикався з нею при виконання своїх посадових обов`язків. Були випадки, коли вона у стані алкогольного сп`яніння здійснювала виклики поліції, а по приїзді оперативної групи з`ясовувалось, що підстав для виклику не було. Також серед її родичів є раніше судимі особи, які займалися крадіжками, і вона певним чином до цього була причетна. Йому відомо, що ОСОБА_1 раніше вже скаржилася на працівників поліції. Він має сумніви, що події, про які вона повідомила, мали місце. Співробітникам поліції, які входять до складу оперативної групи, видається зброя та спеціальні засоби - наручники, кийок резиновий, газовий балончик, табельний пістолет та автомат. Яка саме зброя видавалась групі ОСОБА_2 в той день, можна з`ясувати по записам у реєстраційних журналах. Складні автомати зберігаються та видаються у складеному вигляді, розкладаються такі автомати лише при необхідності виконання стрільби, за весь час служби йому не доводилось цього робити і він не бачив, як це робив би хтось інший. Автомат здатний виконувати постріли у складеному вигляді, але в такому випадку знижується прицільність. З нанесенням ударів таким автоматом він ніколи не стикався. Під час виконання обов`язків відповідального від керівництва він проводить інструктаж слідчо-оперативної групи, контролює правильність заповнення книжок, отримання зброї та спецзасобів, реагування групи, повноту збору матеріалів на місці події; у випадку скоєння тяжких або особливо тяжких злочинів особисто виїжджає на місце події. Під час інструктажу він перевіряє здатність членів СОГ виконувати свої обов`язки за станом здоров`я, медичний працівник до перевірки не залучається. Під час інструктажу 28.02.2020 року ОСОБА_2 скарг на стан здоров`я не виказував, обмеження руху кінцівки у ОСОБА_2 на той час він не помітив. СОГ, до якої входив ОСОБА_2 , відпрацювала повну зміну без зміни складу. Йому нічого не відомо про те, щоб 29.02.2020 року до ОСОБА_1 виїжджали працівники поліції, він особисто до неї нікого не направляв.

14. Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді т.в.о. старшого інспектора чергової частини СРПП №4 Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області, знайомий з ОСОБА_2 , стосунки робочі. З ОСОБА_1 знайомий, але ніяких стосунків з нею не підтримує. 28 лютого 2020 року він перебував у добовому наряді в якості оперативного чергового. Разом з ним на добове чергування заступила слідчо-оперативна група у складі водія ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_3 та оперуповноважений ОСОБА_2 . Слідчо-оперативна група була укомплектована табельною зброєю, автоматичною зброєю (крім водія) та спецзасобами захисту та активної оборони. Безпосередньо він видавав ОСОБА_2 пістолет, бронежилет 2-го класу, каску, наручники, кийок резиновий, газ «Черемуха», автоматичну зброю АК-74У. Розкладні автомати зберігаються та видаються в складеному стані, розкладується приклад лише при стрільби. В цей день через службу «102» надійшов виклик за адресою: м. Торецьк, вул. Саманна, 44, причина - відбувається конфлікт. За цією адресою виїхала слідчо-оперативна група. Вони відзвітували про прибуття, повідомили, що ніяких конфліктних ситуацій нема, зібрали матеріал та поїхали на наступний виклик. Після цього виїзду від ОСОБА_1 ніякий повідомлень не надходило. Йому відомо, що ОСОБА_1 раніше в стані алкогольного сп`яніння неодноразово викликала поліцію з приводу конфліктів з сусідами. Він з 1992 року по 1997 рік служив у спецпідрозділі «Беркут», на озброєнні в той час був автомат АКС-74У. Цей автомат не призначений для ведення рукопашного бою, але при ударі подібним автоматом у м`які тканини буде розсічення, при ударі в обличчя ламаються лицьові кістки, такі травми він бачив при затриманні злочинців. За час роботи в черговій частині Торецького ВП він жодного разу не бачив, щоб хтось з поліцейських розкладав приклад автомата.

15. Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_18 , стосунків нею ніяких не підтримує. З приводу спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень їй нічого не відомо, вона нічого не бачила.

16. Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді чергового травматолога у Центральній міській лікарні м. Торецьк, стаж роботи приблизно 30 років. Особисто ні з ким з учасників справи не знайомий. В один з днів його чергувань, дату не пам`ятає, ОСОБА_1 зверталась за медичною допомогою. Вона прийшла самостійно, мала пошкодження на обличчі, сказала, що її побив працівник поліції, чи розповідала, хто саме і за яких обставин її побили, не пам`ятає. Він все записав до «кримінального журналу», заповнив карточку і відправив на амбулаторне лікування. Якщо травма «кримінальна», то людині обов`язково робиться тест на алкоголь. У тому випадку, якщо людина відмовляється від проведення такого тестування, про це робиться відповідний запис. Не пам`ятає, чи проводився ОСОБА_1 тест на алкоголь. На його думку, у ОСОБА_1 були свіжі побої, це він визначив за кольором синців.

17. Свідок ОСОБА_42 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1 , вона є його сусідкою, протягом близько 5 років проживає з ним на одній вулиці через один будинок. ОСОБА_2 не знає. Він не бачив, як ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, про ці події йому стало відомо безпосередньо він неї, вона сказала, що працівник поліції вдарив її прикладом. Він зустрічався з нею в той день, коли до неї приїжджали працівники поліції з приводу її заяви про спричинення їй працівником поліції тілесних ушкоджень, бачив у неї синяк під оком, око не до кінця відкривалося. Раніше він також 3-4 рази бачив у неї на обличчі синяки, за його здогадками то її бив співмешканець. Поліція до неї приїжджає часто, з якого приводу - не знає. Біля будинку ОСОБА_1 колись був ліхтар, але потім зник, коли саме не пам`ятає.

18. Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді завідувача травматологічного відділення у КМП ЦМЛ м. Торецьк, стаж роботи як лікаря-травматолога 7 років. Знайомий з ОСОБА_2 , якого лікував з приводу отриманої у 2019 році травми. В перший раз ОСОБА_2 надійшов на лікування у стаціонарне відділення в ліпні 2019 року з діагнозом «Сполучена травма. Закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку важкого ступеня. Множинні переломи ребер праворуч. Малий правобічний гемоторакс. Посттравматичний деформуючий остопороз правого ключично-акроміального з`єднання», був переведений з м. Волноваха. Ці травми були отримані ним в результаті ДТП. Стаціонарне лікування тривало 2-3 тижні, в подальшому лікувався амбулаторно. У вересні 2019 року ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні з приводу застарілого розриву ключично-акроміального з`єднання. Ця травма являє собою пошкодження зв`язувального апарату ключично-акроміального з`єднання, ключиці, дзьобоподібного відростку, акроміону. Механічно ключично-дзьобовидна зв`язка, вона ж конічна зв`язка та ключично-акроміальна зв`язка, у правильному положенні втримує між собою структури ключично-акроміального суглобу, тобто акроміальний кінець ключиці та акроміон. В нормі ключиця не відстає до верху і знаходиться врівень з акроміоном. При пошкодженні вищезазначених зв`язок з`являється нестабільність ключично-акроміального суглобу, визначається вивих або підвивих акроміального кінця ключиці, і ключиця стає патологічно рухомою. Це значно омежує функції верхньої кінцівки, стають неможливими різкі форсовані рухи кінцівки, що обмежує її фунціонал та викликає значний больовий синдром. Якщо це свіжа травма, то є прямі показання для оперативного лікування - або з`єднання на кістковий остеосинтез, або пластика вищезазначених зв`язок. Якщо травма застаріла, на тлі якось давнього процесу, наприклад, як у ОСОБА_36 це деформуючий остеоартроз, то виконується радикальна операція з резекцією акроміального кінця ключиці або спроба артродезування ключично-акроміального суглобу. Така операція є інвалідизуючою, тобто після її виконання функції верхньої кінцівки становляться ще меншими. Мета цієї операції - зняття хронічного больового синдрому. Застаріла травма проявилася у ОСОБА_35 підвивихом акроміального суглобу, зі слів ОСОБА_35 він зачепився кінцівкою за щось, тобто без форсованого навантаження, після чого відчув різкий біль і побачив витинання акроміального кінця ключиці. Все що з`явилося на фоні деформуючого остеоартрозу, є однозначно хронічним, довгим процесом, вилікувати який нема можливості. Є лише можливість або виконати інвалідизуючу операцію, або періодично знімати больовий синдром з метою досягнути стійкої ремісії, щоб людина могла нормально використовувати свою верхню кінцівку. Больовий синдром обов`язково буде виникати при фізичному перенавантаженні кінцівки, порушення ортопедичного режиму (виконання нерекомендованих рухів, в даному випадку - відведення плеча більше ніж на 110 градусів, різке закидування руки вгору чи назад, підняття значної ваги, заняття спортом). Не рекомендовано також на ураженій стороні насити сумки, або навішувати якісь предмети. ОСОБА_43 синдромом може навіть бути викликана втрата свідомості. Больовий синдром знімається або медикаментозно, або ортопедичним режимом, або фіксуючою підтримуючою пов`язкою протягом часу від 1 до 6 тижнів. Всі правила ортопедичного режиму були роз`яснені ОСОБА_2 . Після вересня 2019 року ОСОБА_44 періодично, приблизно 1 раз на 3 місяці, з`являвся до нього, як до вузького спеціаліста, на консультативні прийоми, з приводу періодичних загострень та відновлення больового синдрому. Останній раз він приходив до Нового року (наприкінці 2020 року). Записи про візити до амбулаторної карти не вносились, оскільки ОСОБА_2 звертався до нього як до вузького спеціаліста, який консультує на громадських засадах.

19. Свідок ОСОБА_45 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області, знайомий з ОСОБА_2 , є його напарником, стосунки робочі. ОСОБА_1 знає, оскільки вона проживає на території обслуговування. Він виїжджав на виклик до ОСОБА_1 з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень працівниками поліції. За зовнішніми ознаками ОСОБА_10 була у стані сильного алкогольного сп`яніння, в темних окулярах. Спочатку вона поводилась агресивно, показувала гематому під лівим оком, потім розказала, що приїжджали двоє у чорній формі на світлому автомобілі з мигалками, упізнати їх не зможе, бо було темно. Начебто, вдарили їх пістолетом або автоматом, це їй розповів ОСОБА_11 , оскільки вона сама все погано пам`ятає, бо була п`яна. Звернулась ОСОБА_10 до поліції з приводу побиття лише через два дні, оскільки спочатку не хотіла нікуди звертатись. Він спитав, чи була вона в лікарні, і вона сказала, що не була і попросила її відвезти. Тоді від неї було відібране пояснення, яке вона прочитала та підписала, і її відвезли її до ЦГБ м. Торецька. До цього він також неодноразово виїжджав на адресу ОСОБА_1 на виклики, оскільки вона періодично билася то зі своїм знайомими, то зі співмешканцем, також бачив у неї синці на обличчі, з приводу отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_10 раніше відмовлялася писати заяви.

20. Експерт ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді завідувача Слов`янського відділення судово-медичної експертизи, і саме він проводив три експертизи по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62020050000000536 від 19.03.2020 року. При проведенні цих експертиз він керувався, в тому числі і Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 року №1950/5), Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я від 17 січня 1995 року №6. Перша експертиза, за результатами якої було складено висновок №173 від 21.05.2020 року, проводилась за документами, які йому надали правоохоронні органи, освідування потерпілої не проводилось. Саме опис медичних та інших документів у висновку і вважається процесом дослідження; обґрунтування міститься у підсумках; висновки про тяжкість тілесних ушкоджень потерпілої зроблені ним на підставі опису лікарів, які її оглядали. Травмуючий чинник - характерні риси для певного травмуючого предмету. У висновку ним зазначено, що травмуючий чинник у виявлених тілесних ушкодженнях не відобразився, оскільки жодний лікар про це зазначив у медичних документах. Травмуючий чинник (металевий приклад автомата) він не досліджував, однак беручі до уваги характеристики описаних лікарями тілесних ушкоджень, він зробив відповідний висновок. На момент проведення експертизи він мав загальне уявлення про загальні характеристики травмуючого предмету, і вказав на можливість заподіяння виявлених тілесних ушкоджень за обставин, повідомлених потерпілою, тобто не виключив це. Те, що експертиза проводилась через три місяці після звернення потерпілої до лікарні, не вплинуло на точність висновку, оскільки на дослідження надавались виключно документи. За результатами другої експертизи ним було складено висновок №209 від 17.06.2020 року, обґрунтування так само міститься у підсумках. Ним не виключена можливість виникнення тілесних ушкоджень у потерпілої за обставин, вказаних нею та свідками в ході слідчих експериментів. Відеозаписи слідчих експериментів йому слідчим не надавались на дослідження та ним не досліджувались, під час проведення слідчих експериментів він не був присутній, висновки зроблені виключно на підставі протоколів слідчих дій. Ним не були вказані розміри тілесних ушкоджень, оскільки їх розміри не були вказані у первинних документах. За результатами третьої експертизи ним було складено висновок №269 від 20.08.2020 року, в якому він також не виключив можливість утворення тілесних ушкоджені потерпілої від дії будь-якого тупого предмету, в тому числі і кулака руки людини, і дерев`яної палки, і дерев`яної бейсбольної битки. Такі висновки від зробив, оскільки від дії всіх перелічених предметів могли виникнути виявлені тілесні ушкодження, а будь-яких відомостей, з яких би можна було зробити висновки про індивідуальні ознаки травмуючого предмету, в первинних медичних документах лікарями не було описано. Давність отримання тілесного ушкодження у вигляді синця визначається за його кольором.

ІІІ. Письмові докази, досліджені в судовому засіданні:

1. Інформацією, викладеною у листі КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька від 24.03.2020 року та копії Спеціального журналу обліку осіб, які звернулися до медичної установи з тілесними ушкодженнями кримінального характеру, підтверджується, що о 19:00 год. 01.03.2020 року до травмпункту лікарні звернулась ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_1 її побив невідомий співробітник поліції 28.02.2020 року приблизно о 17:30 од. за адресою: АДРЕСА_4 . Після огляду лікарем був встановлений діагноз: «Забій, крововилив м`яких тканин обличчя. Струс головного мозку? Підозра на злам кісток носу?» Від госпіталізації відмовилась, була направлена на амбулаторне лікування до поліклініки, але на прийом не з`явилася.

2. Копіями матеріалів розгляду заяв ОСОБА_47 щодо конфлікту зі знайомими ЄО №1603, 1604 від 28.02.2020 року, якими підтверджується, що до служби «102» звертався ОСОБА_47 0 17:13 год. та о 17:21 год. з приводу конфлікту/бійки між двома знайомими за адресою: АДРЕСА_4 . На час прибуття СОГ за адресою ОСОБА_47 був відсутній, відповідно до заяви від 29.02.2020 року він відмовився від будь-якого подальшого розгляду його заяви.

3. Копіями матеріалів ЄО №1658, 1659, 1661 від 01.03.2020 року з розгляду заяв ОСОБА_1 щодо спричинення останній тілесних ушкоджень, якими підтверджується, до служби «102» 01.03.2020 року надходили повідомлення від ОСОБА_1 о 16:08 год. про те, що 28.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_3 її вдарив працівник поліції пістолетом або автоматом; від ОСОБА_1 о 16:38 год. про те, що працівники поліції, які прибули на виклик, сміються з неї, не вживають жодних заходів за фактом звернення, нетактовно висловлюються; від лікаря Ткачова о 19:19 год. про те, що за медичною допомогою звернулася ОСОБА_1 , 1974 р/н, діагноз: ЗЧМТ струс головного мозку?, забій м`яких тканин обличчя.

01.03.2021 року від ОСОБА_1 прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення, в якій вона просить вжити заходів щодо невідомої особи, яка 28.02.2020 року близько 17:00 год. представившись працівником поліції у форменому одязі безпідставно причинила тілесні ушкодження, а саме гематому лівого ока.

01.03.2020 року було оглянуто місце події - відкрита ділянка місцевості на відстані 2-х метрів від вхідної хвіртки до будинку АДРЕСА_4 .

Відповідно до заяви ОСОБА_1 без дати, вона просить припинити розгляд її звернення до Торецького ВП, оскільки у ситуації, що склалася, вона розібралася сама, претензій ні до кого не має, від проходження СМЕ категорично відмовляється.

Відповідно до плану проведення інструктажу ОСОБА_2 пройшов інструктаж слідчо-оперативної групи 28.02.2020 року, що засвідчено його особистим підписом.

Відповідно до книги нарядів Торецького ВП при заступанні в наряд 28.02.2020 року о 08:10 год. оперуповноважений СКП ОСОБА_2 отримав зброю та спеціальні засоби: ПМ, АК, ПР-73, бронежилет, шолом, кайданки, Терен-4.

4. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_3 як особу, яка 28.02.2020 року перебувала складі СОГ на приїздила на виклик за адресою: АДРЕСА_3 .

5. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_4 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:00 год. приїздила у складі групи поліцейських на виклик за адресою: м. Торецьк, вул. Саманна, 44.

6. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_3 як особу, яка 28.02.2020 року перебувала складі СОГ на приїздила у складі групи поліцейських на виклик за адресою: м. Торецьк, вул. Саманна, 44.

7. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.04.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_4 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:00 год. приїздила у складі СОГ на виклик ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та перебував неподалік від особи, яка завдала удар прикладом автомату в обличчя ОСОБА_1 . Вказана особа після того, як інші поліцейські завдав удар ОСОБА_1 почав заспокоювати останню та казав іншому працівнику сісти до службового автомобілю.

8. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 08.05.2020 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 10.04.2020 року, в ході якого з КНП «Центральна міська лікарня» м. Торецька була вилучена медична картка амбулаторного хворого №46071 від 28.01.2017 року на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

9. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 упізнала ОСОБА_4 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:00 год. перебувала серед інших працівників поліції, які приїздила на виклик ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та стояв поряд з працівником поліції, який завдав їй удар прикладом автомату в обличчя. Вказана особа після того, як їй завдав удар працівник поліції, почав заспокоювати особу, яка завдала удар, після чого намагався урегулювати конфлікт.

10. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 упізнала ОСОБА_3 як особу, яка 28.02.2020 року перебувала серед інших працівників поліції, які приїздила на виклик ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та перебував ліворуч від працівника поліції, який завдав їй удар в обличчя прикладом автомату, після чого вона впала на землю. Ця особа перед тим, як інший працівник поліції завдав їй удар, опитувала їх про обставини, через які викликали поліцію.

11. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.05.2020 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_1 упізнала ОСОБА_2 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:30 год. приїздила у складі інших працівників поліції на виклик ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та завдав їй удар в обличчя прикладом автомату, після чого вона впала на землю.

12. Висновком експертизи №173 від 21.05.2020 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою забій м`яких тканин з синцем повік та садном верхнього повіка лівого ока утворились від дії тупого предмету, можливо в зазначений термін та при обставинах, на які вона вказує під час допиту в якості потерпілої і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Індивідуальні властивості травмую чого предмету (чинника) в виявлених тілесних ушкодженнях не відобразився.

13. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.05.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_2 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:30 год. приїздила у складі СОГ за адресою: м. Торецьк, вул. Саманна, 44, та нанесла удар прикладом автомату в обличчя ОСОБА_1 , після чого остання впала на землю.

14. Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 29.05.2020 року, в ході якого ОСОБА_7 розказав та показав на місці за допомогою статиста про обставини, за яких ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 удар прикладом автомату в обличчя.

15. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2020 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 упізнав ОСОБА_2 як особу, яка 28.02.2020 року приблизно о 17:30 год. приїздила у складі СОГ за адресою: м. Торецьк, вул. Саманна, 44, та нанесла удар прикладом автомату в обличчя ОСОБА_1 , після чого остання впала на землю.

16. Протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 11.06.2020 року, в ході якого ОСОБА_6 розказав та показав на місці за допомогою статиста про обставини, за яких ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 удар прикладом автомату в обличчя.

17. Протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_1 від 11.06.2020 року, в ході якого ОСОБА_1 розказала та показала на місці за допомогою статиста про обставини, за яких ОСОБА_2 завдав їй удар прикладом автомату в обличчя.

18. Висновком експертизи №209 від 17.06.2020 року, відповідно до якого не виключена можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 при обставинах, на які вказують як потерпіла ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту зі її участю від 11.06.2020 року, так і свідки ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 29.05.2020 року і ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 11.06.2020 року.

19. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 19.06.2020 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 18.06.2020 року, в ході якого було вилучено у ПрАТ «ВФ Україна» інформацію про з`єднання абонентів телефонної мережі стільникового зв`язку: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .

20. Посадовою інструкцією оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, з якою був ознайомлений ОСОБА_2 .

21. Протоколом огляду документів, які містять охоронювану законом таємницю, від 24.07.2020 року, в ході якого була оглянута інформація, надана ПрАТ «ВФ Україна», і з якої встановлено, що особа, яка користувалася абонентським номером телефону НОМЕР_5 (відповідно до матеріалів кримінального провадження вказаним номером телефону користувався ОСОБА_3 ), відповідно до прив`язки до базових станцій 28.02.2020 о 17:23:14 год., дійсно перебував на території м. Дзержинська Донецька обл. в зоні обслуговування базової станції: вул. Енгельса, 20, ДК Шахти «Торецька», у період з 18:01:49 год. по 18:11:20 год. перебував в зоні обслуговування базової станції: м. Торецьк (Дзержинськ), смт Північне (Кірове), шахта «Северная», ДП «Дзержинськвугілля». У період з 18:27:42 год. по 18:29:57 год. перебував в зоні обслуговування базової станції: АДРЕСА_5 ; особа, яка користувалася абонентським номером телефону НОМЕР_6 (відповідно до матеріалів кримінального провадження вказаним номером телефону користувався ОСОБА_4 ), відповідно до прив`язки до базових станцій 28.02.2020 о 17:38:23 год., дійсно перебував на території м. Дзержинська Донецька обл. в зоні обслуговування базової станції за адресою: м. Торецьк (Дзержинськ), смт Північне (Кірове), шахта «Северная», ДП «Дзержинськвугілля». О 18:12:13 год. перебував в зоні обслуговування базової станції: АДРЕСА_5 ; особа, яка користувалася абонентським номером телефону НОМЕР_7 (відповідно до матеріалів кримінального провадження вказаним номером телефону користувався ОСОБА_2 ), відповідно до прив`язки до базових станцій 28.02.2020 о 17:35:39 год. по 18:15:06 год., дійсно перебував на території м. Дзержинська Донецька обл. в зоні обслуговування базової станції за адресою: м. Торецьк (Дзержинськ), смт Північне (Кірове), шахта «Северная», ДП «Дзержинськвугілля». О 18:12:13 год. перебував в зоні обслуговування базової станції: АДРЕСА_5 ; особа, яка користувалася абонентським номером телефону НОМЕР_8 (відповідно до матеріалів кримінального провадження вказаним номером телефону користувалася ОСОБА_1 ), відповідно до прив`язки до базових станцій 28.02.2020 у період з 15:04:14 год. по 19:28:12 год., перебувала на території м. Дзержинська Донецька обл. в зоні обслуговування базової станції за адресою: м. Торецьк (Дзержинськ), смт Північне (Кірове), шахта «Северная», ДП «Дзержинськвугілля».

22. Висновком експертизи №268 від 20.08.2020 року, відповідно до якого виявлені у ОСОБА_1 при зверненні за медичною допомогою забій м`яких тканин з синцем повік та садном верхнього повіка лівого ока утворились від дії тупого предмету, яким міг бути і кулак руки людини і дерев`яна палка і дерев`яна бейсбольна битка, можливо в зазначений термін і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Індивідуальні властивості травмуючи чинників (предметів), в виявлених тілесних ушкодженнях не відобразились. Враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 виникнення їх при вільному падінні з вертикального положення тіла на опорну площину можна виключити.

23. Листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 29.06.2021 року з додатками підтверджується, що ОСОБА_2 з 15.02.2017 року по 09.12.2019 року перебував на посаді оперуповноваженого МРВ №4 (м. Бахмут) управління захисту економіки в Донецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, який не входить до штатної структури ГУНП в Донецькій області. З 09.12.2019 року по 22.01.2021 року ОСОБА_48 . Перебував на посаді оперуповноваженого СКП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області. За період з 09.12.2019 року по 2020 рік ОСОБА_2 допускався до практичних занять з фізичної та вогневої підготовки, протягом яких отримував позитивні оцінки з вказаних навчальних дисциплін. Будь-які відомості про заняття ОСОБА_2 лікувальною фізкультурою за призначенням лікаря відсутні.

24. Листом начальника ВП №1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області від 20.04.2021 року та копіями Журналу виїзду та повернення транспортних засобів, Журналу реєстрації дорожніх листів, Журналу видачі та повернення ключів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підтверджується, що 28.02.2020 року слідчо-оперативна група Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області у складі поліцейського - водія логістики Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 , старшого слідчого СВ Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 та оперуповноваженого СКП Торецького ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 здійснювала виїзди на виклики громадян на автомобільному транспорті ВАЗ 2110 реєстраційний номер НОМЕР_9 .

25. Листом Управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 24.05.2021 року підтверджується, що ОСОБА_2 останній раз проходив профілактичний медичний огляд у ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» 15.01.2019 року.

ІV. Оцінка доказів судом.

Конституційний Суд України у рішенні № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі №1-31/2011 за конституційним поданням Служби безпеки України щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 62 Конституції України вказав, що визнаватися допустимими і використовуватись як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно зі ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Сторона обвинувачення вважає доведеними обставини вчинення ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, посилаючись на надані суду письмові докази, показання потерпілої та свідків.

Сторона захисту вважає докази, надані стороною обвинувачення недопустимими, оскільки під час їх збирання на стадії досудового розслідування допущено низку порушень норм КПК України.

Допустимість доказів - це їх правова придатність для використання у кримінальному процесі як аргументів у доказуванні. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому законом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може послатися суд при ухваленні судового рішення. Допустимість доказів означає, що: 1) фактичні дані як докази одержані уповноваженим на те суб`єктом; 2) фактичні дані одержані у встановленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав та законних інтересів громадян; 3) фактичні дані та сам процес їх одержання належним чином закріплені та засвідчені; 4) зібрані докази та інші матеріали кримінальної справи загалом дозволяють здійснити перевірку достовірності та законності одержання фактичних даних.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази у сукупності з доводами сторони захисту стосовно їх недопустимості, суд виходить з наступного.

Правила ст. 228 КПК установлюють вимоги до проведення такої слідчої дії, як пред`явлення особи для впізнання, недотримання яких має наслідком визнання відповідного протоколу недопустимим доказом, тобто таким, що отриманий з порушенням порядку, встановленого КПК.

Так, у ч. 1 ст. 228 КПК України зазначено, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

У ч. 2 ст. 228 КПК України зазначено, що особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі.

Всупереч зазначеним вимогам протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не містять опису особи, яка підлягає упізнанню, тобто в протоколах зазначені лише загальні фрази про те, що потерпіла або свідок може впізнати особу за віком, зростом, волоссям, формою обличчя, але не вказані конкретні ознаки, притаманні відповідній особі - який саме вік, зріст, колір волосся, тощо; особи, зазначені на фотографіях, відрізняються за віком та національністю.

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_28 , ОСОБА_25 та ОСОБА_20 , які були залучені в якості понятих під час проведення упізнання, і показання яких здебільшого узгоджуються між собою та показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , підтвердили, що змісту слідчої дії та їх прав та обов`язків працівниками ДБР їм не роз`яснювалося, одночасно двоє понятих під час проведення слідчої дії не були присутні, протоколи вони підписували без ознайомлення з їх змістом.

Окремо заслуговує на увагу той факт, що закон допускає впізнання за фотознімками в разі необхідності, тобто за реальної неможливості забезпечення присутності особи, яка підлягає впізнанню. Втім, причин, з яких дані слідчі дії були проведені за відсутності осіб, стороною обвинувачення не зазначено.

Враховуючи викладене, суд вважає протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 такими, що складені з порушенням вимог ст. 228 КПК України, а тому недопустимими доказами, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною в постанові від 03.08.2021 року по справі 761/6970/14-к.

Протоколи проведення слідчих експериментів за участю потерпілої ОСОБА_1 , а також свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , суд вважає неналежними доказами, оскільки їх зміст не відповідає відеозаписам слідчих дій, переглянутим в судовому засіданні, що було виявлено при відтворюванні відповідних відеозаписів в судовому засіданні.

В свою чергу, неналежним доказом, на думку суду, є висновок експертизи №209 від 17.06.2020 року, яким встановлена можливість утворення тілесних ушкоджень у потерпілої за обставин, зазначених нею та свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 під час проведення з ними слідчих експериментів, оскільки відеозаписи проведення слідчих дій експерту на дослідження не надавались, що вбачається з тексту висновку, а також підтверджено експертом ОСОБА_46 в судовому засіданні, а зміст протоколів, наданих експерту, відрізняється від змісту відеозаписів відповідних слідчий дій, а тому є ймовірність спотворення висновку експертизи.

До показань потерпілої ОСОБА_1 , наданих в судовому засідання, а також під час проведення слідчого експерименту за її участю, а також до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , наданих під час проведення слідчих експериментів за їх участю, в частині того, що тілесні ушкодження ОСОБА_1 спричинив саме ОСОБА_2 шляхом удару в обличчя прикладом автомату, суд ставиться критично і вважає недостовірними з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Так, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_47 в судовому засіданні підтвердили, що 28.02.2020 року вони разом з потерпілою ОСОБА_1 за місцем мешкання останньої вжили велику кількість міцних алкогольних напоїв і всі вони, в тому числі і потерпіла, перебували в стані сильного алкогольного сп`яніння, що повністю спростовує показання потерпілої ОСОБА_1 в частини, того, що вона випила того дня лише трішки пива.

Також свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що через стан сильного алкогольного сп`яніння майже не пам`ятає події вечора 28.02.2020 року, і все, що він розповідав на досудовому слідстві, йому стало відомо наступного дня зі слів ОСОБА_49 .

Сам свідок ОСОБА_49 під час допиту суду повідомив, що не бачив, як потерпілій ОСОБА_1 було нанесено удар в обличчя, оскільки він стояв позаду неї і про все розповідав працівникам ДБР під час досудового розслідування за своїми припущеннями та здогадками.

В той же час факт спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є чіткими та послідовними, повністю узгоджуються між собою, і суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів.

Показання свідків ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_37 суд вважає неналежними та не бере до уваги, оскільки вони не стосуються події правопорушення і лише характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_50 , а також підтверджують факт чергування ОСОБА_2 у складі СОГ 28.02.2020 року, факт отримання ним зброї та факт виїзду у складі СОГ на виклик на адресу проживання потерпілої ОСОБА_1 , що ніким не оспорюється.

Показання свідка ОСОБА_40 суд вважає неналежними та не бере до уваги, скільки вони не містять будь-якої інформації, яка б мала значення для кримінального провадження.

Показання свідка ОСОБА_42 та ОСОБА_45 суд вважає неналежними доказами, оскільки вони не стосуються події кримінального правопорушення, а лише підтверджують факт звернення ОСОБА_1 до поліції з приводу заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Показання свідка ОСОБА_8 суд вважає неналежними та не бере до уваги, оскільки його показання стосуються лише стану здоров`я ОСОБА_2 після отриманої травми плеча і будь-яким чином не можуть констатувати реальну здатність або нездатність ОСОБА_2 виконувати певні рухи або здійснювати удари.

Показання свідка ОСОБА_41 та експерта ОСОБА_46 в судовому засіданні суд оцінює як підтвердження інформації, викладеної ними в медичній документації та висновках судових експертиз відповідно.

Підсумовуючи викладене, окремо необхідно звернути увагу на ту обставину, що на думку суду досудове розслідування кримінального провадження взагалі здійснювалося невповноваженими на це особами.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 39 та ч. 1 ст. 214 КПК визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, належить до компетенції керівника органу досудового розслідування.

Статтею 110 КПК установлено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Така специфічна процесуальна форма рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть відповідні повноваження у конкретному кримінальному провадженні, як постанова вбачається із тлумачення положень ч. 2 ст. 39, ч. 1 ст. 214 КПК у взаємозв`язку з положеннями ст. 110 цього Кодексу.

В контексті застосування приписів ст. 110 КПК необхідно виходити з того, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.

Отже, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бути виготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.

Суду стороною обвинувачення не було надано відповідну постанову про створення групи слідчих у кримінальному провадженні.

Суд не бере до уваги надане прокурором «доручення про проведення досудового розслідування від 19.03.2020 року», підписане начальником слідчого відділу ТУ ДБР у м. Краматорську Гаврилюком І.Д., оскільки нормами КПК не передбачено ухвалення керівником органу досудового розслідування такого роду рішень, а само «доручення» не відповідає вимогам, пред`явленим до процесуального рішення слідчого, прокурора, дізнавача, викладеним у ч. 5 ст. 110 КПК.

У разі використання слідчим повноважень з проведення досудового розслідування без винесення процесуального рішення про визначення групи слідчих, до складу якої він входить на підставі такого процесуального рішення, він є неналежним суб`єктом проведення процесуальних дій.

Таким чином, відсутність постанови про створення групи слідчих в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані особою, яка не мала на те законних повноважень, що узгоджується з постановою Об`єднаної палати ВС від 04 жовтня 2021 року по справі № 724/86/20.

Суд не вбачає підстав для закриття кримінального провадження на підставі ч. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, на що посилається захисник, оскільки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62020050000000466 від 10.03.2020 року за ст. 365 ч. 2 КК України не стосується обвинуваченого ОСОБА_2 , підозра у цьому кримінальному провадженні йому пред`явлена не була, а тому неможливо стверджувати, що йдеться про одне і те саме кримінальне правопорушення.

VI. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів, а також на припущеннях. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винності особи тлумачяться на її користь.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Частиною 1 ст. 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування цих обставин покладається на слідчого, прокурора.

Суд вважає, що під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , будучи посадовою особою Національної поліції, у складі слідчо-оперативної групи 28.02.2020 року виїжджав на виклик ОСОБА_47 за адресою: АДРЕСА_3 , тобто за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_1 , а також те, що потерпілій ОСОБА_1 в період часу 28.02.2020 року по 01.03.2020 року (період часу між приїздом слідчо-оперативної групи та оглядом потерпілої лікарем-травматологом у травмпункті КНП «ЦМЛ» м. Торецька) були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин з синцем повік та садна верхнього повіка лівого ока.

Однак, суд не знаходить підстав поза розумним сумнівом вважати, що виявлені тілесні ушкодження потерпілій заподіяв саме обвинувачений ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного органу і перевищуючи свої службові повноваження, у спосіб та за обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Так, невстановленим є знаряддя вчинення правопорушення, оскільки така модифікація автоматичної зброї як «АК-74У» не існує взагалі, зброя, яку отримав ОСОБА_2 при заступанні на чергування 28.02.2020 року не оглядалась і не вилучалась, речовим доказом не визнавалась, будь-які експертні дослідження з нею не проводились.

Невстановленим є спосіб скоєння правопорушення, оскільки навіть під час досудового розслідування потерпіла ОСОБА_1 та свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 під час проведення слідчих експериментів механізм спричинення удару описували по-різному, але внаслідок того, що експерту не були надані на дослідження відеозаписи, виконані під час проведення слідчих дій, ці обставини не були перевірені належним чином.

Взагалі невстановленими і незазначеними в обвинувальному акті залишилися мотиви, з яких ОСОБА_2 , начебто, спричинив потерпілій тілесні ушкодження.

Сумнівів додає також те, що жодна особа не бачила тілесних ушкоджень та крові на обличчі ОСОБА_1 безпосередньо після того, як поїхала слідчо-оперативна група, і ці тілесні ушкодження були виявлені лікарем-травматологом лише 01.03.2020 року, тобто лише через два дні. Так, свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що при поверненні в будинок у ОСОБА_1 була лише гематома, розмір і вигляд якої взагалі не описує, а свідок ОСОБА_6 , присутній разом з ними в будинку, взагалі не помітив на обличчі у неї ані крові, ані тілесних ушкоджень. Тобто неможна виключити те, що тілесні ушкодження були заподіяні потерпілій невстановленою особою вже після від`їзду слідчо-оперативної групи, до складу якої входив ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена за стандартом «поза розумним сумнівом». Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме: винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у скоєнні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» (рішення від 20 березня 2001 року, скарга № 33501/96), оскільки встановив, що національні суди визнали заявника винним, спираючись на досить слабкі докази та припущення про його причетність до злочину.

Враховуючи встановлені обставини та наведені норми процесуального права, суд приходить до переконання про ухвалення виправдувального вироку відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, у відповідності до положення п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, тобто за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Судові витрати та речові докази відсутні, цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати невинуватим та виправдати за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України за недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя О. О. Леміщенко