Ухвала суду № 101082550, 10.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/20743/15-к

Провадження №1-в/127/610/21

УХВАЛА

10 листопада 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,

прокурора Коцаги О.,

представника органу пробації Власової А.В.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Чернілевської Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 клопотання (подання) старшого інспектора кримінально-виконавчої інспекції Вінницького міського відділу УДПтС України у Вінницькій області Петрик М.В. про можливість скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області після скасування судового судом апеляційної інстанції рішення за результатами розгляду клопотання органу пробації про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання щодо ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_1 не виконує покладені на нього судом обов`язки, а саме не з`явився на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції (органу пробації), на дзвінки не відповідав. В зв`язку з цим проведений ряд першочергових заходів, у тому числі й застосований привід, який виявився не результативним.

Згідно з клопотанням 04.05.2016 ОСОБА_1 з`явився до ВМВ КВІ та повідомив, що хворів, однак до лікаря не з`явився, а з середини березня змінив адресу свого проживання, але КВІ про зміну місця проживання не повідомив. Також 05.04.2016 ОСОБА_1 вдруге не з`явився на реєстрацію.

Представник органу пробації в судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Прокурор вважає, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки встановлений судовим рішенням іспитовим строк сплинув.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Чернілевська Р.В. - вважають, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки орган пробації не дотримався підстав та умов для звернення з таким клопотанням. Зокрема, зауважили, що надані суду матеріали не містять доказів попередження ОСОБА_1 про наслідки недотримання покладених на нього обов`язків. Натомість надані суду матеріали свідчать, що ОСОБА_1 був попереджений про такі наслідки лише 05.04.2016 і наступного дня орган пробації звернувся до суду з клопотанням, яке є предметом судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов до такого висновку.

З наданих суду матеріалів випливає, що 07.12.2015 ОСОБА_1 засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною першою статті 304, частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК), з урахуванням частини першої статті 70 КК до покарання у виді 4 років позбавлення волі; на підставі частини першої статті 75 КК звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; згідно з пунктами 2-4 частини першої статті 76 КК на ОСОБА_1 покладений обов`язок протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції (далі - КВІ), повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції. Зазначений вирок набрав законної сили 07.01.2016.

19.01.2016 ОСОБА_1 були роз`яснені порядок та умови відбування покарання, правові наслідки за невиконання покладених на нього судом обов`язків, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, учинення нового злочину. За результатами проведеної бесіди ОСОБА_1 дав підписку про ознайомлення з вимогами законодавства щодо нього та обов`язками, покладеними на нього судом, які він зобов`язується виконувати.

19.01.2016 р. ст. інспектором КВІ ВМВ Петрик М.В. винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію, з якою ОСОБА_1 був ознайомлений цього ж дня.

З наданих суду матеріалів випливає, що 01.03.2016 та 05.04.2016 ОСОБА_1 не з`явився на реєстрацію до КВІ і 05.04.2016 оформлений корінець виклику на 06.04.2016. Однак із зазначеного корінця виклику випливає, що останній залишений у дверях, тобто відомості про його вручення особі відсутні, а також у зазначеному корінці виклику не зазначено, виклик якої саме особи здійснений.

06.04.2016 ст. інспектор ВМВ КВІ Петрик М.В. винесла постанову про привід засудженого ОСОБА_1 . На виконання зазначеної постанови інспектор ВВП ГУНП у Вінницькій області Болеко І.С. склав рапорт на ім`я начальника ВВП ГУНП у Вінницькій області, згідно з яким ОСОБА_1 за місце проживання відсутній.

Надані суду матеріали свідчать, що інспектор КВІ зверталась до установи відбування покарань, військового комісаріату та відділу державної реєстрації актів цивільного стану з метою встановлення обставин, які перешкоджали явці ОСОБА_1 для реєстрації до КВІ.

Надані суду матеріали також свідчать, що 04.05.2016 ОСОБА_1 з`явився до КВІ, цього ж дня він був попереджений про наслідки невиконання обов`язків. Цього ж дня ст. інспектор КВІ Петрик М.В. винесла постанову про встановлення днів явки на реєстрацію. І 05.05.2016 ст. інспектор КВІ Петрик М.В. оформила подання (клопотання) про можливість скасування звільнення осіб від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання. Зазначене подання зареєстроване в суді 11.05.2016.

Зі змісту частини другої статті 78 КК випливає, що у разі, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Аналогічна норма міститься і у частині першій статті 166 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК), якою визначено, що у разі, якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Згідно з частиною третьою статті 166 КВК у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, суд враховує, що наведені вище норми кримінального та кримінально-виконавчого закону не містять застережень, що клопотання не може бути задоволене у разі закінчення на час його розгляду іспитового строку, натомість судом мають бути встановлені наявність умов та підстав для такого скасування. Саме тому посилання прокурора та захисника засудженого як на підставу для відмови у задоволенні клопотання на те, що на час розгляду зазначеного клопотання закінчився іспитовий строк суд оцінює критично, однак вважає за доцільне вирішити, чи наявні правові підстави для задоволення клопотання.

Як суд вже зазначив вище, на підтвердження обставин, які є підставою для скасування звільнення з випробуванням та направлення засудженого до відбування покарання, представник органу пробації посилалась на дві неявки засудженого на реєстрацію.

Суд вже вище зауважував, що до клопотання надана підписка ОСОБА_1 про роз`яснення покладених на нього обов`язків від 19.01.2016, а також постанови про встановлення днів явки від 19.01.2016 та від 04.05.2016, а також листків реєстрації за період часу з 19.01.2016 по 04.05.2016 та від 04.05.2016. Слід при цьому зауважити, що як на підставу для скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на направлення ОСОБА_1 до відбування призначеного покарання надане суду клопотання містить посилання на неявки засудженого, які мали місце 01.03.2016 та 03.05.2016.

Як суд вже зазначив вище, наданими документами підтверджені факти неявки засудженого ОСОБА_1 на реєстрацію 01.03.2016 та 03.05.2016. Однак, частиною другою статті 166 КВК регламентовано, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

З наданих суду матеріалів випливає, що після вчинення засудженим зазначених порушень (неявки на реєстрацію) імперативні вимоги частини другої статті 166 КВК щодо застосування до нього письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання виконані не були. Натомість таке попередження здійснене, як суд вже зауважив вище, 04.05.2016. Слід при цьому зауважити, що частиною четвертою статті 166 КВК визначено, що письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Отже, аналізуючи доводи сторін судового провадження, суд вважає, що в судовому засіданні підтверджений факт неявки засудженого на реєстрацію 01.03.2016 та 03.05.2016, однак не підтверджене виконання інспектором органу пробації вимог частини другої та четвертої статті 166 КВК щодо застосування до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Тому зазначені обставини, на переконання суду, не можуть бути визнані правовою підставою для скасування звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного покарання, оскільки в судовому засіданні не доведений факт виконання імперативної вимоги кримінально-виконавчого закону щодо доведення до відому засудженого негативних наслідків такої неявки.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для скасування звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням та направлення його для відбування призначеного покарання у зв`язку зі зміною місця проживання суд враховує таке.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 166 КВК у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.

Разом з тим, частиною другою статті 166 КВК визначено, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. А частиною четвертою статті 166 КВК визначено, що письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов`язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об`єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.

Відомості, які б свідчили про виконання вимог частини четвертої статті 166 КВК. Зокрема, як суд вже зауважив вище, на виконання вимог частини другої та четвертої статті 166 КВК попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання було здійснене 04.05.2016, а наступного дня, тобто 05.05.2016, складене подання, яке є предметом судового розгляду. Будь-які об`єктивно підтверджені відомості, які б свідчили, що після здійснення зазначеного попередження ОСОБА_1 вчинив будь-які з порушень, передбачених статтею 166 КВК та частиною другою статті 78 КК, суду не надані.

Отже, аналізуючи доводи учасників судового процесу, суд вважає, що в судовому засіданні не доведений факт виконання вимог частини другої, четвертої статті 166 КВК. При цьому, як суд вже зауважував раніше, приписи частини другої статті 166 КВК містять застереження, що подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні не доведена наявність правових підстав для задоволення клопотання органу пробації.

Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання (подання) старшого інспектора кримінально-виконавчої інспекції Вінницького міського відділу УДПтС України у Вінницькій області Петрик М.В. про можливість скасування звільнення від відбування покарання та направлення засудженого ОСОБА_1 для відбування призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.12.2015 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: