Рішення № 101082046, 10.11.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/799/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" листопада 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря Хижук Л.І.

сторін у справі: представника позивача-адвоката Андрікевича Ю.В.

представника відповідача-адвоката Доценка В.М.

свідка: ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» про скасування наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» №206-К від 25.06.2021 про припинення трудового договору (контракту) та поновлення ОСОБА_2 на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» з 08.06.2021 року. Просив стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, а рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» допустити до негайного виконання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що орієнтовно з жовтня 2017 року він був прийнятий на роботу в Товариство з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» безстроково і по 08.06.2021 року працював на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 ТОВ «Літинський молзавод». 10.06.2021 позивач уклав із Міністерством оборони України в особі командира військової частини А1619 Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського сержантського та старшинського складу строком на 3 (три) роки і з 10.06.2021 прийнятий на військову службу за контрактом. Позивач з 08.06.2021 по 09.06.2021 включно перебував у Літинському РТЦК та СП, де проходив медичну комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби за контрактом у ЗС України. Копію Витягу із наказу за №166 від 10.06.2021 щодо зарахування громадянина ОСОБА_2 до складу військової частини А1619 передано 19.06.2021 до відділу кадрів ТОВ «Літинський молзавод». Також додатково 22.06.2021 матір позивача ОСОБА_3 передала до відділу кадрів ТОВ «Літинський молзавод» копію Контракту позивача. Однак попри це, відповідач звільнив позивача із роботи. На адресу позивача ТОВ «Літинський молзавод» надіслав свій лист № 330 від 25.06.2021, в якому було зазначено про звільнення ОСОБА_2 із підприємства за прогули без поважних причин, п. 4 от. 40 КЗпП України з 08.06.2021 року.

Позивач вважає, що наказом директора ТОВ «Літинський молзавод» №206-К від 25.06.2021 року про припинення трудового договору (контракту) позивача безпідставно звільнено з роботи з 08.06.2021, згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули без поважних причин. Такі дії відповідача є незаконними, оскільки вони були вчинені з порушенням встановлених ч. 3 ст. 119 КЗпП України гарантій збереження за позивачем місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві. У зв`язку із цим та з метою захисту свого права позивач змушений звертатися із відповідною позовною заявою до Літинського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 28.07.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду на 02.09.2021 із викликом сторін.

02.09.2021 представник відповідача-адвокат Доценко В.М. в судовому засіданні подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України, посилаючись на те, що у представника позивача-адвоката Андрікевича Ю.В. відсутні повноваження представляти ОСОБА_2 . Разом з тим, зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 доручив ОСОБА_3 право укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом.

Ухвалою від 02.09.2021 в задоволенні клопотання представника відповідача-адвоката Доценка В.М. про залишення позову без розгляду відмовлено; позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі, залишено без руху згідно ч.11 ст. 187 ЦПК України, запропонувавши позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки. Судом встановлено, що адвокатом Андрікевичем Ю.В. не підтверджено своїх повноважень на підписання позову та на представництво інтересів від імені позивача в суді, відтак, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу запропоновано подати до суду власноруч підписану позовну заяву, або таку, яка підписана особою, яка має право її підписувати та представляти його інтереси в суді. Таким чином, судом надано позивачу доступ до правосуддя, оскільки нормами ЦПК України передбачена можливість застосування ч.11 ст. 187 цього Кодексу. Одною з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 55 Конституції України. Крім того, воно в подальшому деталізується в ст. 2, 4 Цивільного процесуального кодексу України. Воно забезпечує можливість особи відстоювати свої права у будь - якій життєвій ситуації.

Ухвалою від 20.09.2021 продовжено розгляд справи та судове засідання у справі призначено на 19.10.2021, оскільки представник позивача-адвокат Андрікевич Ю.В. надав суду заяву ОСОБА_2 , якою останній надав згоду своїй матері ОСОБА_3 на укладення в його інтересах договору про надання професійної правничої допомоги із адвокатом Андрікевичем Ю.В., договір №140-1/21-ц про надання професійної правничої допомоги, укладений 04.09.2021 між ОСОБА_2 та адвокатом Андрікевичем Ю.В., ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору №140-1/21-ц від 04.09.2021, у якому немає обмежень щодо підписання позовної заяви, а також два примірника позовної заяви з додатками, яка підписана 13.09.2021 уповноваженою позивачем особою, а саме Андрікевичем Ю.В..

20.08.2021 та 05.10.2021 від представника відповідача-адвоката Доценка В.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі.

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_2 без поважних причин не вийшов на роботу 08.06.2021, був відсутній на робочому місці протягом усього робочого, дня з 8 години 30 хвилин до 17 годин 3.0 хвилин; про причини ймовірної відсутності на робочому місці нікого не попереджав, а тому 25.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод", видало наказ №206-К про припинення трудового договору (контракту), про звільнення з 8.06.2021 року ОСОБА_2 , укладальника-пакувальника Сирцеху №1, за прогули без поважних причин п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, на підставі протоколу засідання профспілкового комітету від 08.06.2021 року. Представник відповідача зазначає, що працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" ОСОБА_1 та ОСОБА_5 08.06.2021 та 14.06.2021 було відвідано по місцю проживання ОСОБА_2 з метою встановлення причин не виходу на роботу, однак останній був відсутній по місцю проживання; 08.06.2021 голові профспілкового комітету було направлено подання № 1 Про отримання згоди на звільнення ОСОБА_2 , який вчинив прогул; 08.06.2021 Профспілковий комітет ТОВ "Літинський молочний завод", розглянувши подання від 08.06.2021, на своєму засіданні 08.06.2021 ухвалив рішення про надання згоди на звільненння позивача з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП; ОСОБА_2 з 08.06.2021 до 25.06.2021 на роботу не являвся, про причини не явки не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав; 25.06.2021 по місцю проживання позивача відповідачем було направлено лист-повідомлення про факт його звільнення з роботи.

Відповідач також у відзиві зазначив, що позивач мав можливість надати належні докази на підтвердження поважності причини допущеного прогулу, однак умисно допустив грубе порушення трудового договору, норм трудового законодавства, без поважних причин не явився 8.06.2021 на роботу, що спричинило перебої у процесі виробництва, та крім того позивач вирішив умисно навіть і не повідомляти про причини неявки 8.06.2021 року на роботу. Вважає, що лист Літинського РТЦК та СП №678 від 08.07.2021 року не являється належним доказом на підтвердження поважності відсутності на робочому місці 8.06.2021 ОСОБА_2 , а належним доказом могла б бути повістка військомату. Відповідач вказує, що зазначений лист виданий Літинським РТЦК та СП після звільнення позивача з роботи та коли у Літинського РТЦК та СП вже не було особої справи ОСОБА_2 , так як вона 10.06.2021 повинна була вже бути у військовій частині. Також зазначає, що Військкомат (Літинського РТЦК та СП) не направляв у Товариство з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод»: ні повістки про виклик ОСОБА_2 на 8.06.2021 та на 9.06.2021, ні довідки що він знаходивсь у військкоматі де проходив медичну комісію. Внаслідок чого, навіть можливе проходження медичної комісії ОСОБА_2 8.06.2021, без надання належних доказів, не являється поважною причиною прогулу допущеного ним 8.06.2021. Вказує, що у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" до 25.06.2021 (так і даного часу) відсутній належний доказ, який міг бути підтвердженням поважності допущеного прогулу 8.06.2021 та міг бути підставою для нарахування середнього заробітку; даний доказ ОСОБА_2 не надав, але мав можливість його надати при наявності; крім того Витяг і наказу №166 від 10.06.2021 щодо зарахування ОСОБА_2 до складу військової частини А1619- не являється поважною причиною прогулу допущеного 8.06.2021. Відповідач вважає судові витрати позивача неспівмірно завищеними, а всі додатки, які були долученні до позовної заяви поданої адвокатом Андрікевичем Ю.В. 26.07.2021 недопустимими і такими, що не можуть братися до уваги судом, так як вони були зібрані і подані не повноважною особою.

18.10.2021 від представника позивача-адвоката Андрікевича Ю.В. надійшла відповідь на відзив, у якій останній просив задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод». Свою відповідь на відзив мотивує тим, що твердження відповідача (про приховування позивачем факту підписання контракту та ігнорування ним телефонних дзвінків) не підтверджені жодними належними, достовірними та достатніми доказами. Зазначає наступне: відлік терміну для оскарження розпочинається із дня вручення саме копії наказу про звільнення, а не отримання позивачем повідомлення про його звільнення; лист Літинського РТЦК та СП №678 від 08.07.2021 являється належним доказом; при укладенні контракту із ЗС України повістки громадянину не надаються; ні позивач, ні Літинський РТЦК та СП не могли і не зобов`язані були надавати відповідачу повістки; не передбачено обов`язку працівника особисто і негайно надавати копію укладеного із Міністерством оборони України контракту або інших документів на підприємство, де працює відповідний громадянин.

25.10.2021 від представника відповідача-адвоката Доценка В.М. надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому останній просив відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літинський молочний завод" про скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі. У запереченні зазначає, що твердження позивача викладені у відповіді на відзив є необґрунтованими та безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача-адвокат Андрікевич Ю.В. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити.

Представник відповідача-адвокат Доценко В.М. у судовому засіданні не визнав позовні вимоги позивача та просив відмовити в задоволення позову з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

19.10.2021 свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює майстром цеху ТОВ «Літинський молочний завод». 08.06.2021 ОСОБА_2 не вийшов на роботу, про що нікого не повідомив, був відсутній протягом усього робочого дня. Останньому 08.06.2021 та 14.06.2021 свідок телефонувала особисто, проте, ОСОБА_2 не брав трубку та нічого не повідомляв.

19.10.2021 свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює начальником охорони ТОВ «Літинський молочний завод». 08.06.2021 ОСОБА_2 не вийшов на роботу, нічого не повідомив про причину не виходу на роботу, повісток з Військового комісаріату на ім`я ОСОБА_2 на підприємство не надходило. З метою встановлення причини не виходу на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_5 разом із ОСОБА_1 відвідували місце проживання ОСОБА_2 08.06.2021 та 14.06.2021, однак не застали його вдома, а тому встановити місцезнаходження останнього та причини невиходу на роботу не представилося можливим. Про підписання контракту ОСОБА_2 із Міністерством оборони України йому стало відомо десь через 2 тижні.

У судовому засіданні 10.11.2021 свідок ОСОБА_1 суду пояснила, що працює інженером-технологом сир цеху №1 ТОВ «Літинський молочний завод». 08.06.2021 ОСОБА_2 не вийшов на роботу і про це не повідомляв. Встановити місцезнаходження останнього та причини невиходу на роботу не представилося можливим. Профспілковий комітет ТОВ "Літинський молочний завод", розглянувши подання від 08.06.2021, на своєму засіданні 08.06.2021 ухвалив рішення про надання згоди на звільненння позивача з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП; ОСОБА_2 з 08.06.2021 до 25.06.2021 на роботу не являвся, про причини не явки не повідомляв, на телефонні дзвінки не відповідав.

Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, допитаних в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини.

Наказом директора ТОВ «Літинський молочний завод» №183-К від 24.07.2017 року про прийняття на роботу, позивача прийнято на посаду укладальника-пакувальника сирцеху №1 з 25.07.2017 (а.с.69).

Наказом директора ТОВ «Літинський молочний завод» №206-К від 25.06.2021 року про припинення трудового договору (контракту) позивача звільнено з роботи з 08.06.2021 згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с.25, 80).

На адресу позивача цінним листом АТ «Укрпошта» № 2230000983430 ТОВ «Літинський молочний завод» надіслав лист № 330 від 25.06.2021, в якому було зазначено про звільнення ОСОБА_2 із підприємства за прогули без поважних причин, п. 4 от. 40 КЗпП України з 08.06.2021 року, однак копію наказу до вказаного листа долучено не було (а.с.19, 81).

Копію наказу про звільнення позивача, представник позивача від ТОВ «Літинський молочний завод» отримав 20.07.2021, на виконання адвокатського запиту № 29-07/21 від 01.07.2021, що вбачається з копії конверту та роздруківки витягу з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" (а.с. 23, 24).

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Факт допущення прогулів ОСОБА_2 роботодавець зафіксував актом про відсутність на робочому місці від 08.06.2021, доповідними записками від 08.06.2021 та від 14.06.2021 інженер-технолога ОСОБА_1 та начальника охорони ОСОБА_5 (а.с.70, 71, 72,73, 76, 77). У табелі обліку використання робочого часу в період з 01.06.2021 по 25.06.2021 ОСОБА_2 починаючи з 08.06.2021 і до 25.06.2021 проставлено прогули у робочі дні (а.с.26, 27, 78,79).Директором ТОВ «Літинський молочний завод» 08.06.2021 скеровано лист голові профспілкового комітету ОСОБА_1 про отримання згоди на звільнення працівника, який вчинив прогул (а.с.74). В результаті 08.08.2021 надано згоду на звільнення ОСОБА_2 за прогул, що вирішено на засіданні профспілкового комітету 08.06.2021 (а.с.75).

10.06.2021 між Міністерством оборони України в особі командира військової частини А1619 та ОСОБА_2 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського сержантського та старшинського складу строком на 3 (три) роки і з 10.06.2021 останній був прийнятий на військову службу за контрактом (а.с.12-15).

Згідно Витягу з наказу №166 від 10.06.2021 старшого солдата ОСОБА_2 призначено на посаду сапера інженерно-саперного відділення військової частини А1619. Зазначено підстави: витяг з наказу командира військової частини А1609 (по особовому складу) від 10.06.2021 №119-РС, припис з Літинського РТЦК та СП від 08.07.2021 №6 (а.с.16, 193).

У відповіді на адвокатські запити, листами № 678 від 08.07.2021 та № 992 від 09.11.2021 Літинське РТЦК та СП, повідомив, що ОСОБА_2 з 08.06.2021 по 09.06.2021 включно перебував у Літинському РТЦК та СП, де проходив медичну комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби за контрактом у ЗС України. Копію Витягу із наказу за №166 від 10.06.2021 щодо зарахування громадянина ОСОБА_2 до складу військової частини А1619 передано 19.06.2021 до відділу кадрів ТОВ «Літинський молокозавод» (а.с.17, 192).

У відповіді на адвокатський запит (лист № 992 від 09.11.2021) Літинське РТЦК та СП додатково повідомив, що вищезазначена інформація щодо перебування громадянина ОСОБА_2 у Літинському РТЦК та СП надана на підставі журналу видачі приписів (а.с. 192).

У дослідженій в судовому засіданні копії книги видачі приписів кандидатам на військову службу за контрактом, ОСОБА_2 отримав припис в/ч А1619, про що підписався 08.06.2021. Дата вибуття 08.06.2021, дата прибуття 09.06.2021 (а.с.200).

Статтею 119 КЗпП України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ст.40 Закону України 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України"Про Збройні Сили України","Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей","Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб","Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей"та іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом під час дії особливого періоду, який діє в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», тому на нього поширюються гарантії, щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, встановлені статтею 119 КЗпП України, частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Гарантії щодо збереження за працівником місця роботи (посади) та середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації, установлені згідно з вказаними нормами, є безумовними.

Згідно ч.1 ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

В силу п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідачем у відзиві зазначено, що ОСОБА_2 не повідомляв причини та обставини за яких не прибуде на роботу, крім цього позивач не з`явився на території ТОВ «Літинський молочний завод» 08.06.2021, при цьому навмисно приховував факт підписання контракту з Міністерством оборони.

У позовній заяві та відповіді на відзив та відповіді Літинського РТЦК та СП зазначено, що 08.06.2021 по 09.06.2021 включно ОСОБА_2 перебував у Літинському РТЦК та СП, де проходив медичну комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби за контрактом у ЗС України, при цьому повістку позивач не отримував, оскільки не був призваний на строкову службу, а мав намір служити у Збройних Силах за контрактом. Літинський РТЦК та СП та позивач не могли і не зобов`язані були повідомляти відповідача, оскільки такий обов`язок жодним законом не передбачено.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» час та місце виконання обов`язків військової служби початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, прогулів не допускав, оскільки в період з 08.06.2021 по 09.06.2021 включно перебував у Літинському РТЦК та СП, де проходив медичну комісію з метою визначення придатності до проходження військової служби за контрактом у ЗС України, отримав відповідний припис із Літинського РТЦК та СП, а з 10.06.2021 розпочав проходження військової служби за контрактом в/чА1619.

Враховуючи викладене, гарантовані ОСОБА_2 ст.119 КЗпП України та ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» права щодо збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку були порушені відповідачем при винесенні наказу про звільнення позивача у зв`язку із допущеними прогулу за 1 робочий день - 08.06.2021, оскільки він був відсутній на роботі з поважних причин.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.24 своєї постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Тобто, крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно ч.1-4 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено у ст. 76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.04.2019 року по справі 296/576/17, у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України, встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, роботодавець не з`ясував причину відсутності працівника ОСОБА_2 на робочому місці та не довів, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, що є прямим порушення вимог вищезазначеного закону, оскільки як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 звільнено з 08.06.2021 (з дня прогулу) та на підставі згоди Профспілкового комітету, який розглянув подання у той же день без часті працівника, що є порушенням вимог ст. 43 КЗпП України, наказ був підписаний директором 25.06.2021.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень свідків, виклик позивача та спроби з`ясування обставин прогулу здійснено телефонними дзвінками та виїздами за місцем проживання останнього, але це не дало жодного результату, проте виклик не надсилався офіційним листом на адресу ОСОБА_2 , що унеможливило офіційно повідомити останнього про розгляд Профспілковим комітетом подання директора ТОВ «Літинський молочний завод».

Крім того, відповедачем не спростовано жодними доказами твердження позивача про те, що ТОВ "Літинський молочний завод" не отримано копію Контракту позивача, а також те, що роботодавець не знав причини прогулу працівника.

Твердження представника відповідача про те, що всі додатки, які були долученні до позовної заяви поданої адвокатом Андрікевичем Ю.В. 26.07.2021 є недопустимими і такими, що не можуть братися до уваги судом, оцінюється судом критично, з огляду на те, що представником позивача Андрікевичем Ю.В. , на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2021 підтверджено його повноваження на представництво інтересів позивача.

В свою чергу, частиною 1 статті 235 КЗпП України, визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Керуючись ч. 5 ст. 43 Конституції України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що звільнення позивача із займаної посади відбулося з порушеннями чинного законодавства, а тому наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» № 206-К від 25.06.2021 року про припинення трудового договору (контракту) слід скасувати та поновити ОСОБА_2 на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» з 08.06.2021 року.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Тому судове рішення в частині поновлення позивача на роботі підлягатиме до негайного виконання.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908,00грн, оскільки позивач був звільнений від його сплати при зверненні до суду з даною позовною заявою.

Приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником позивача-адвокатом Андрікевичем Ю.В. 19.10.2021 року подана заява про надання доказів про судові витрати позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, рішення про стягнення яких він просить ухвалити після ухвалення судового рішення по суті справи, за для чого дозволити йому долучити до справи докази таких витрат протягом строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України. Отже, суд вважає необхідним встановити представнику позивача-адвокату Андрікевичу Ю.В. строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи. Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання, у відповідності до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України.

Керуючись ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» № 206-К від 25.06.2021 року про припинення трудового договору (контракту) та поновити ОСОБА_2 на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» з 08.06.2021 року.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді укладальника-пакувальника Сирцеху №1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод» (код ЄДРПОУ 00424444) в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім)грн 00 коп.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України представнику позивача-адвокату Андрікевичу Ю.В. подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Згідно п. 5 ч.7 ст. 265 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 15.11.2021 року о 12 год. 20 хв.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено протягом п`яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Повний текст рішення складено 15.11.2021.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 07 грудня 2011 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Літинський молочний завод», адреса: вул. Ринкова, 33, смт. Літин, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 00424444.

Суддя : Верещинська Я. С.