Рішення № 101081706, 02.11.2021, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/423/17

Провадження № 2/126/1/2021

"02" листопада 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Губко В. І.

секретар Бурлака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство "НАСК "ОРАНТА" про стягнення матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 36 332 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.09.2016 року о 09-00 годині на а/д Р-54 між с. Війтівка та м. Бершадь водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 перед поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху і допустив зіткнення із автомобілем Daewoo Sensд.н.з. НОМЕР_2 , який розпочав обгін. Внаслідок даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, даний факт підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АГИ №905481 складеного на ОСОБА_2 .

В результаті вищевказаною дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Daewoo Sensд.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та переданий за довіреністю ОСОБА_1 отримав пошкодження переднього бамперу, правої фари із склом, правого переднього крила, лобового скла та деформований капот із передньою решіткою, що підтверджується протоколом огляду предмета проведеного 25.09.2016 року слідчим СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Каричковським Д.О.

Позивач стверджує, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який грубо порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху, а саме перед поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху. Крім того відповідач маючи намір повернути ліворуч не включив лівий покажчик поворота.

По факту вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020090000785 від 25.09.2016 року. В даному кримінальному провадженню потерпілою було визнано ОСОБА_4 . Однак згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 на час надходження її до лікарні 25.09.2016 р. мали місце легкі тілесні ушкодження, у зв`язку з чим кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020090000785 від 25.09.2016 року, було закрите за відсутності в діянні складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Копію постанови про закриття кримінального провадження направлено до начальника сектору БДР Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Працівниками ВП ГУНП складено протокол про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП. Однак, постановою Бершадського районного суду № 126/2862/16-п від 18.01.2017р. провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач стверджує, що своїми незаконними діями відповідач наніс йому матеріальну шкоду, яка полягає у пошкодженні транспортного засобу Daewoo Sensд.н.з. НОМЕР_2 , який йому було довірено ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 подав заперечення на позовну заяву в якій позовні вимоги не визнав, вважає позовні вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у приватному акціонерному товаристві "НАСК "ОРАНТА", згідно полісу особв`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0272883. Однак, позивач вимог до страховика про відшкодування матеріальної шкоди не пред`являв. Цивільно-правова відповідальність позивача ОСОБА_1 не була застрахована, що є порушенням законодавства. Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вище вказано дорожньо-транспортної пригоди не доведена. Висновок експерта № 262а від 24.05.2017 не відповідає вимогам закону, а тому не може бути доказом вини ОСОБА_2 . Експертом досліджувалися зовсім не ті обставнини, які доручались ухвалою Бершадського районного суду від 04.04.2017. Перед експертом ставилося питання дослідити ДТП за участю однієї марки автомобіля - Daewoo Sens,а досліджувалась зовсім інша Daewoo Lanos.В експертизі відсутні фотокартки із зображенням, з яких можна б було стверджувати, що саме той, а не інший транспортний засіб досліджувався.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Жарун А.А. позов підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просили позов задовольнити. Надалі позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що вказаного дня він керуючи автомобілем ВАЗ 21011 їхав на дачу. За межами м. Бершадь він маючи намір з`їхати на польову дорогу, побачивши, що позаду на відстані 200-250 м їде автомобіль, за 100 м до повороту включив лівий покажчики повороту та виїхав ближче до центру дороги. При здійсненні маневру, коли він вже перебував на польовій дорозі відчув сильний удар в задню частину автомобіля. Коли він вийшов з машини то побачив, що його автомобіль вдарив позивач.

14.04.2020 відповідач ОСОБА_2 уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом Рижавським С.С.

Представник відповідач, адвокат Рижавський С.С. надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, ПАТ "НАСК "ОРАНТА", при вирішенні даного позову поклалася на розсуд суду. Повідомила, що ОСОБА_2 , як власник забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «HACK «ОРАНТА» 24.08.2016 року відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ №АК/0272883, який діяв з 25.08.2016 року по 24.08.2017 року. 28.09.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «HACK «ОРАНТА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та додатками до нього, а ОСОБА_1 з таким повідомленням до ПАТ «HACK «ОРАНТА» не звертався. Відповідно до повідомлення про ДТП наданого 28.09.2016 року ОСОБА_2 ПАТ «HACK «ОРАНТА» стало відомо, що 25.09.2016 року відбулась дорожньо- транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21011 д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , що належить йому та автомобіля «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_3 . під керуванням ОСОБА_1 , що належить ОСОБА_3 . Ні позивач ОСОБА_1 , ні відповідач ОСОБА_2 не зверталися до ПАТ «HACK «ОРАНТА» з заявою про страхове відшкодування. Відсутність заяви про страхове відшкодування унеможливлює виплату страхового відшкодування.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що вказаного дня вона разом з позивачем ОСОБА_1 їхала з м. Бершадь в с. Крушинівка та перебувала на передньому пасажирському сидінні. За межами м. Бершадь не доїжджаючи до с. Війтівка попереду них їхав автомобіль "Жигулі". ОСОБА_1 бажаючи обігнати вказаний автомобіль включив покажчик повороту та почав здійснювати обгін коли автомобіль, що їхав попереду почав різко повертати ліворуч. При цьому покажчика повороту не включив. ОСОБА_1 почав різко гальмувати, але уникнути зіткнення не вдалося. В результаті даної пригоди вона сильно вдарилася головою і була доставлена в лікарню, де проходила лікування.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що вказаного дня перебував у м. Бершадь у своїх справах. Побачивши в м. Бершадь свого односельчанина ОСОБА_1 попросився з ним під`їхати додому. За межами м. Бершадь, не доїжджаючи до с. Війтівка попереду них їхав білий автомобіль "Жигулі" зі швидкістю близько 50-60 км/год. Бажаючи обігнати вказаний автомобіль ОСОБА_1 включив лівий покажчик повороту та почав здійснювати обгін. Коли виїхав на зустрічну смугу водій автомобіля "Жигулі" без включення повороту почав різко повертати ліворуч, в результаті чого відбулося зіткнення. Оскільки він сидів на задньому сидінні, посередині, то бачив що швидкість ОСОБА_1 була 80-85 км/год.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що 25.09.2016 він виїхав на дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася на відрізку дороги м.Бершадь - с. Війтівка. Оскільки в даній ДТП була потерпіла особа на місце пригоди була викликана слідчо- оперативна група. Слідчий опитував свідків та учасників ДТП, складав схему, а він забезпечував безпеку дорожнього руху. Оскільки слідчим було закрито кримінальне провадження по даному факту, йому було передано матеріали для складання адміністративного протоколу за ст. 124 КУпАП. Оскільки саме в діях ОСОБА_2 вбачалося порушення Правил дорожнього руху на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, за наявними матеріалами кримінального провадження.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_7 пояснив, що на підставі ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 04.04.2017 ним проводилася автотехнічна експертиза в даній цивільній справі. Під час даної експертизи визначався хід розвитку дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів Daewoo Sensта ВАЗ 21011. При розрахунках технічні параметри, які він брав стосуються саме даних автомобілів. Експертиза проводилася на підставі тих даних, які містилися в матеріалах кримінального провадження та справи про адміністративне правопорушення. Невідповідність однієї цифри в державному номері автомобіля Део не впливає на вихідні дані учасників ДТП та не впливає на результат експертизи. Також є механічною опискою зазначення в експертизі моделі автомобіля Daewoo Lanos, оскільки під час експертизи досліджувався саме автомобіль Daewoo Sens.Крім того, технічні характеристики, що впливають на безпеку руху (рульове керування, ходова частина) в Daewoo Sensі Daewoo Lanosє одинакові, а тому в будь-якому разі вказана описка не могла вплинути на результат експертизи.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25.09.2016 року о 09-00 годині на а/д Р-54 між с. Війтівка та м. Бершадь сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Daewoo Sensд.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

За фактом вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020090000785 від 25.09.2016 року.

17.10.2016 слідчим СВ Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Каричковським Д.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020090000785 від 25.09.2016, у зв"язку з встановленням відсутності в діянні складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Копію вказаної постанови направлено начальнику сектору БДР Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

25.10.2021 інспектором Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області Хавхалюком Ю.В. складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП. В даному протоколі зазначено, що 25.09.2016 о 09 год. на а/д Р-54 між с. Війтівка та м. Бершадь ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 перед поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем Daewoo Sensд.н.з. НОМЕР_2 , який розпочав обгін. Внаслідок пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 18.01.2017 провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв"язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Те, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було закрито за спливом строку накладення адміністративного стягнення, не є реабілітуючими обставинами та не свідчить про відсутність вини відповідача в даній дорожньо-транспортної пригоди.

З висновку експерта № 262а від 24.05.2017 за результатами судової автотехнічної експертизи, проведеної в даній справі на підставі ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 04.04.2017 , вбачається , що в ситуації , яка склалася , в діях водія автомобіля ВАЗ 21011 ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху, що знаходиться в причинному зв"язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невідповідність дій ОСОБА_2 вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху також в судовому засіданні була підтверджена показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які вказали, що під час виконання позивачем обгону ОСОБА_2 без включення лівого покажчика повороту різко здійснив поворот ліворуч, що призвело до зіткнення автомобілів.

Отже, саме через дії ОСОБА_2 відбулось зіткнення двох автомобілів у даній справі.

Твердження відповідача, що висновок експерта № 262а від 24.05.2017 є недопустимим доказом, оскільки досліджувалися зовсім не ті обставини, які доручалися експерту ( не вірно вказаний державний номерний знак автомобіля Daewoo Sens, також в деяких місцях модель автомобіля Део замість Сенс вказано Ланос) суд оцінює кредитно, оскільки допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 вказав, що дані неточності є лише механічними описками та жодним чином не впливають на результат експертизи. Також уточнив, що експертиза проводилася по матеріалах кримінального провадження, матеріалах справи про адміністративне правопорушення та за наявними в них вихідними даними. Технічні характеристики, які впливають на безпеку руху, а також технічні параметри, які використовувалися при розрахунках і у ОСОБА_9 і ОСОБА_10 є одинаковими і дана описка також не впливає на результат експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 228 від 06.10.2017 року, за результатами проведеної автотоварознавчої експертизи, проведеної на підставі ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 09.08.2017 № 126/423/17, розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки ЗАЗ Daewoo Sens TF698К, д.н.з. НОМЕР_4 , 2011 року випуску, в результаті його пошкодження , з ПДВ складає: 36332,76 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно до яких належить право володіння.

Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб`єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб`єктами, хто його оточує.

Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.

Відповідно до статті 396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України.

Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеного у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Встановивши, що ОСОБА_1 управляв транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 та довіреності від 19.03.2013, суд дійшов висновку, що він правомірно володів цим майном, а тому має право на відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Закон України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон України № 1961-IV) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За нормами статті 3 Закону України № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 29 Закону України № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до підпунктів 37.1.1, 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у підпункті 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України № 1961-ІV строк є присічним і поновленню не підлягає.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 753/5293/16-ц (провадження № 14-310цс18), від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 (провадження № 14-406цс19) та Верховним Судом в постановах від 21 березня 2019 року у справі № 758/16132/16-ц (провадження № 61-30263св18), від 01 липня 2019 року у справі № 513/1275/14-ц (провадження № 61-22420св18), від 05 лютого 2020 року у справі № 748/1893/18 (провадження № 61-11557св19) та від 22 квітня 2021 року у справі № 754/5626/19 (провадження № 61-2061св20).

Статтею 1194 ЦК України урегульовано питання відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37 цього Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19)).

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди. За загальним правилом належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. У разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди як співвідповідач має залучатися до участі у справі завдавач шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та протягом трьох днів з дня настання ДТП відповідач ОСОБА_2 звернувся до "НАСК "ОРАНТА" з повідомленням про дорожньо-траспортну пригоду, а позивач ОСОБА_1 з таким повідомленням до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" не звертався.

В судовому засіданні представник ПАТ "НАСК "ОРАНТА" повідомила, що ні позивач ОСОБА_1 , ні відповідач ОСОБА_2 не зверталися до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" з заявою про страхове відшкодування.

Враховуючи, що відповідно до положень статті 29 Закону України № 1961-IV у разі звернення потерпілого до страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у ДТП, страховик має виплатити потерпілому страхові відшкодування у розмірі ліміту страхових виплат, передбачених договором, у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей.

Таким чином, для відшкодування шкоди винною у ДТП особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, необхідно встановити умови того, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПАТ "НАСК "ОРАНТА", він у визначений Законом України № 1961-IV строк повідомив страховика про ДТП, але позивач не звернувся до ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за отриманням страхового відшкодування, ініціювавши судовий позов відразу до відповідача, своїм правом на залучення до участі в справі в якості співвідповідача ПАТ "НАСК "ОРАНТА" для стягнення суми збитків у межах встановленого ліміту відповідальності ОСОБА_2 , скористатися не побажав, а тому суд приходить до висновку, що даний позов є необгрунтований та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.22, 979, 990, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.2-4, 12, 19, 23, 51, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватне акціонерне товариство "НАСК "ОРАНТА" про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя В. І. Губко