Рішення № 101081301, 26.08.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12266/20

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М. ,

за участю секретаря судового засідання - Пальчак Р. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2020 року ПрАТ «СК «Універсальна» через свого представника Мухамеджанова В.В. звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 з позовом про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовоної заяви, зазначивши, що 20.02.2019 року в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 .

Власник пошкодженого автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" звернувся до позивача з вимогою про сплату страхового відшкодування згідного договору добровільного страхування наземного транспорту. В подальшому було виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 8696,17 грн. на рахунок СТО, що підтверджується платіжним дорученням №164017 від 01.03.2019 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 993 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8696,17 грн. та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 року, цивільну справу передано в провадження судді Головчаку М.М.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Направила до суду заяву, просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просила суд позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи. До суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, суму позову не визнає.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 4 Закону України Про страхування страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.

За змістом п. 3 ст. 20 Закону України Про страхування при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Судом встановлено, що 07 серпня 2019 року на загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» було змінено тип та найменування компанії на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», що підтверджується Протоколом №02/19 від 30 липня 2019 року, Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 7 серпня 2019 року.

01 листопада 2012 року між позивачем та Генеральним директором ТОВ «ВіЕйБі Лізинг» ОСОБА_4 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3000/390/003269. Відповідно до умов договору строк дії вказаного договору по відношенню до кожного застрахованого транспортного засобу зазначається в окремому сертифікаті.

08.06.2018 року було видано Страховий сертифікат № 3000/290/006618, до договору добровільного страхування наземного транспорту №3000/390/003269, на транспортний засіб «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 з терміном дії з 08.06.2018 року по 07.06.2019 року.

20 лютого 2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода, відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києві від 26 квітня 2019 року, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Києві по вул. Кирилівська, 129, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Поідльського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 р. винним у дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача, за що притягнутий до адміністративної відповідальності та накладено штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

20.02.2019 року власник пошкодженого транспортного засобу звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, у строки передбачені розділом 8 «Дії страхувальника у разі настання страхового випадку» договору №3000/390/003269.

Відповідно до акту виконаних робіт №ARM0036004 від 26.03.2019 року та рахунку №VSK0056250 від 25.02.2019 року, складених офіційним дилером в Україні ТОВ «Арма Моторс» (код ЄДРПОУ 34356004), вартість ремонту транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 складає 8696,17 грн.

За платіжним дорученням від 01 березня 2019 року №164017 позивачем було перераховано на рахунок ТОВ «Арма Моторс» вартість ремонту транспортного засобу «Рено» д.н.з. НОМЕР_1 у розмірі страхового відшкодувння у сумі 8696,17 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу про сплату суми боргу у розмірі 8696,17 грн., яка залишилась не виконаною.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування, згідно із законодавством має право пред`явити грошову вимогу до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Тобто, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому Позивач виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, вина відповідача в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України Про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України Про страхування передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Згідно з пунктом 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Керуючись ст.ст. 15,16, 979, 980, 993 ЦК України, Законом України Про страхування , ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 8696 (вісім тисяч шістсот дев`яносто шість) грн. 17 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 грн.

Учасник справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна», юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9; код ЄДРПОУ 20113829; р/р НОМЕР_3 у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М. М. Головчак