Ухвала суду № 101076546, 15.11.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.11.2021

№642/5208/21

№ 1-кс/642/4368/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., за участю секретаря Добронос Д.С., розглянувши клопотання прокурора Долі Н. Г. про накладення арешту винесене в кримінальному провадженні за № 12021221220000518 від 02.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчим відділом відділу поліції № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221220000518 від 02.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим, останній раз - 27.10.2010 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 395, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, та будучи звільненим 28.07.2014 з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 5 місяців 20 днів за ст. 81 КК України, і повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, 24.07.2019 Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області, таким чином маючи незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння умисного тяжкого корисливого злочину, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та, діючи повторно, скоїв умисний тяжкий корисливий злочин за наступних обставин:

Так, ОСОБА_1 01.08.2021 приблизно о 19 годині 00 хвилин знаходився на території скверу Митрополичому в м. Харкові разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де побачив раніше незнайомого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на скамійці в тому самому сквері, і у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_3 , присів на скамійку поряд з потерпілим, та, погрожуючи застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, таким чином зламавши волю ОСОБА_3 до супротиву своїм злочинним діям, діючи повторно із корисливих спонукань, відкрито, з метою незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, витягнув з кишень шортів потерпілого грошові кошти в сумі 2000 гривень, а також мобільний телефон торгівельної марки “HUAWEI” моделі “Y6s”, таким чином відкрито заволодів майном потерпілого та залишив місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_3 було заподіяно матеріальну шкоду.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України – грабіж (відкрите викрадення чужого майна), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений повторно.

У період часу з 10 години 55 хвилин до 11 години 10 хвилин 11.11.2021 було проведено огляд, в ході якого було вилучено мобільний телефон торгівельної марки “HUAWEI” моделі з характеристиками “Y6s JAT-L41 RAM:3GB Starry Black Dual SIM” (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 ).

Враховуючи, що вищевказаний об`єкт (майно) був предметом вчинення злочину, міг зберегти на собі сліди вчинення злочину, а також містить інформацію, за допомогою якої буде встановлено обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого (-их) у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, таким чином є важливим речовим доказом відповідно до ст. 98 КПК України, він був визнаний такими відповідною постановою слідчого.

Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно, може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаних предметів, які є важливими речовими доказами по кримінальному провадженню, що може перешкодити встановленню істини по справі, а також частковому відшкодуванню потерпілому завданої злочином шкоди..

Прокурор в судове засідання надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність, просила задовольнити.

Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4 ст. 107 КПК України)

Слідчий суддя дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України доведено слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно шляхом заборони його розпорядження та відчуження підлягає задоволенню.

Вказане у клопотанні майно було виявлено та вилучено в ході огляду місця події.

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення огляду місця події, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 11.11.2021 року, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна у вказаній частині, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 131-132, 171-173, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 11.11.2021 під час огляду майно, а саме: мобільний телефон торгівельної марки “HUAWEI” моделі з характеристиками “Y6s JAT-L41 RAM:3GB Starry Black Dual SIM” (IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , S/N: НОМЕР_3 ).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п» яти днів з дня її проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Слідчий суддя Бородіна О.В.