Рішення № 101075773, 15.11.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4098/21

Номер провадження 2/623/1072/2021

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді: Бєссонової Т.Д.

з участю секретаря: Довгополої І.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадженняв місті Ізюмі цивільну справу № 623/4098/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

11.10.2021 року представник ТОВ Фінфорс Шкребтієнко О.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 13 березня 2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Еквіфін Україна», було укладено електронний Кредитний договір «219479-М». Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «Еквіфін Україна», затверджених наказом ТОВ «Еквіфін Україна» №0212-1 від 02 грудня 2020 року. Згідно з пунктом 2.6.1. Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту складає 5000,00 грн. Відповідно до пункту 2.6.2. Кредитного договору строк кредиту з 13/03/2021 по 11/04/2021р. включно. Згідно п.2.6.4. Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0.01% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. ТОВ «Еквіфін Україна» виконало свої зобов`язання перед позичальником за Кредитним договором та надало йому кредит в сумі 5000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника. У встановлений термін (11.04.2021 року) відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 5.7, 5.8, 6.6. Кредитного договору та п.п.1.2. - 1.7. угоди до Кредитного договору (автопролонгація) від 13.03.2021р., Кредитний договір було автопролонговано, в зв`язку з цим строк користування кредитом було продовжено на 20 календарних днів, тобто до 01.05.2021 р. включно. Пунктами 1.2-1.7 Угоди до Кредитного договору (автопролонгація), сторони узгодили, що в період автопролонгації з 12.04.2021 р. по 01.05.2021 р. Позичальник сплачує Кредитору проценти за підвищеною процентною ставкою в розмірі 4,15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1000,1%. Враховуючи невиконання Відповідачем своїх борових зобов`язань перед кредитором 19 травня 2021 року між ТОВ «Еквіфін Україна», як клієнтом, та ТОВ «Фінфорс», як фактором, було укладено Договір факторингу №42987483-62, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступленням ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Еквіфін Україна» повідомило позичальника шляхом направлення 19.05.2021 р. на електронну адресу Позичальника електронного листа. Станом на 24.09.2021 р. заборгованість позичальника по Кредитному договору перед ТОВ «Фінфорс» не виконана і складає 5000,00 грн. - тіло кредиту та 6850,00 грн. - нараховані проценти, всього: 11850,00 грн.

Просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором «219479-М» від 13.03.2021 р. в розмірі 11850,00 грн., із яких 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредита, 6850,00 грн. - нараховані проценти. Також просить стягнути понесені судові витрати у розмірі 7770,00 грн., які складаються з судового збору - 2270 грн., витрат на професійну правничу допомогу - 5500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав. На адресу суду повернулося поштове повідомлення про отримання відповідачем 23.10.2021 року ухвали суду від 21.10.2021 року про відкриття спрощеного провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатком до неї, наявне в матеріалах справи.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 з метою отримання кредиту, зареєструвався в електронному кабінеті ТОВ «Еквіфін Україна» та оформив заявку на займ, що підтверджується скріншотами з сайту (а.с.37-44).

13.03.2021 між ТОВ «Еквіфін Україна» та ОСОБА_1 підписано електронний паспорт кредиту, який містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору та електронний кредитний договір «219479-М», які підписано ОСОБА_1 електронним підписом /f53385/(а.с.45-54).

Відповідно до розділу 2 Договору, сума кредиту становить 5000 грн., строк кредиту з 13.03.2021 по 11.04.2021 включно. Запланована дата повернення кредиту 11.04.2021 р. За користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти за акційною процентною ставкою в розмірі 0,01 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 3,65%. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом, а саме за період з дати видачі кредиту і до запланованої дати повернення кредиту включно. Загальна сума до повернення 5015 грн.

Згідно п. 5.2. Договору, у разі не сплати Позичальником заборгованості до закінчення строку дії договору та не продовження строку дії Договору, Кредитором застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує договір, дає згоду на його автопролонгацію продовження строку дії договору з дня запланованої дати повернення кредиту ще на 20 календарних днів. Позичальник вважається таким, що прострочив повернення кредиту у разі, якщо він не повернув кредит і не продовжив строк користування кредитом до дня закінчення дії строку автопролонгації.

Відповідно до п. 7.1. Договору, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити нараховані проценти у строки, зазначені в цьому Договорі та відповідних додаткових угодах до нього.

Згідно картки рахунку № НОМЕР_1 за 19.03.2021 - 19.05.2021 по Контрагенту ОСОБА_1 , Договір № 219479-М та Витягу з реєстру кредитів, відповідачу ОСОБА_1 13.03.2021 наданий кредит в розмірі 5000 грн. (а.с.57,58).

Перерахування відповідачу коштів в сумі 5000 грн. підтверджується і повідомленням ТОВ «ФК «Сан-Райз Фінанс» про успішне проведення перерахунку коштів на розрахунковий рахунок, де в даних про транзакцію зазначено ідентифікаційний код особи, який співпадає із таким кодом, зазначеним відповідачем при реєстрації (а.с.68).

В подальшому між ТОВ «Еквіфін Україна» та ОСОБА_1 укладена угода до кредитного договору № 219479-М від 13.03.2021 р., якою відбулась автопролонгація договору з 12.04.2021 по 01.05.2021 р. включно, зі сплатою процентів в розмірі 4,15% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом становить 1000,1%. Сума до повернення 11850 грн. (а.с.55).

Відповідно до довідки по договору № 219479-М від 13.03.2021, ОСОБА_1 не здійснював сплату по кредиту. (а.с.56).

Інших доказів на підтвердження оплати кредитних коштів в матеріалах справи відсутні.

19.05.2021 між TOB «Еквіфін Україна» та ТОВ «Фінфорс» укладено Договір факторингу № 42987483-62, згідно якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (Ціна продажу) за плату, а клієнт зобов`язується відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за яким настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (сума наданого кредиту чи позики), проценти, комісію, неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п.1.1. Договору) (а.с.69-75).

З Витягу з реєстру прав грошових вимог від 19.05.2021 вбачається, що TOB «Еквіфін Україна» відступило на користь ТОВ «Фінфорс» право вимоги за Кредитним договором № 219479-М від 13.03.2021, боржник ОСОБА_1 на загальну суму 11850 грн (а.с.76).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Еквіфін Україна» повідомило ОСОБА_1 шляхом направлення на його електрону адресу 19.05.2021 листа про відступлення ТОВ «Фінфорс» права грошової вимоги по кредитному договору. (а.с.77).

Отже, між сторонами по даній справі виникли правовідносини з договірних правовідносин (кредитного договору).

Статтею 3Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст.11 вказаного Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Частиною 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор алфавітно- цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору № 219479-М від 13.03.2021 кредит видається в національній грошовій одиниці України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану позичальником в заявці на отримання кредиту.

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Беручи до уваги вказані норми закону, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 219479-М, укладений між сторонами 13.03.2021 р. в електронній формі, що містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідача та представника товариства, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, що відповідає правилам ч.1 ст. 205 та ст. 207 ЦК України.

Зі змісту кредитного договору, який наданий позивачем, встановлено, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а позичальник в свою чергу погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного та враховуючи принцип диспозитивності цивільного процесу, враховуючи те, що відповідачем не було подано у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та не додано відповідних доказів, які б підтверджували його можливі заперечення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підтвердження витрат на правничу допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги, укладений 01.03.2021 між Адвокатським бюро «Олександра Шкребтієнка» та ТОВ «Фінфорс», Додаток до вказаного договору згідно якого вартість послуг правової допомоги становить 5500 грн., а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Шкребтієнка О.І. та ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Фінфорс» (а.с.79-83).

Також на підтвердження оплати гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, представником позивача надано платіжне доручення від 17.09.2021 на суму 5500 грн. (а.с.84).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При визначенні суми відшкодування даних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Саме такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.

Суд частково погоджується та вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню в сумі 3800,00 грн., що включає в себе складання позовної заяви, її друк, підписання, а також збір та аналіз доказів, формування позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору. Інші види послуг оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги, формування додатків (доказів) до позовної заяви, засвідчення копій документів, складання будь-яких заяв, клопотань, заперечень тощо та складання опису вкладення до цінного листа, відправка позову до суду, формування матеріалів справи на загальну суму 1700,00 грн, на думку суду, не є правничою допомогою, тому є недоведеними і задоволенню не підлягають.

Отже, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачений судовий збір, в розмірі 2270,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3800,00 грн.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 4/6 корпус «В», кабінет 508-2, ідентифікаційний код 41717584), заборгованість за кредитним договором № «219479-М» від 13.03.2021 р. в розмірі 11850,00 грн. (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла II, 4/6 корпус «В», кабінет 508-2, ідентифікаційний код 41717584) судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2270,00 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 3800,00 грн, а всього 6070,00 грн. (шість тисяч сімдесят гривень 00 копійок).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова