Рішення № 101074905, 15.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 листопада 2021 року справа №821/2012/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за первісним позовомГоловного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - позивач за первісним позовом, ГУ ДПС у Херсонській області)доОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач за первісним позовом, ОСОБА_1 )простягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 103 658,69 грн., та з військового збору в сумі 7 824,17 грн.та за зустрічним позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_1 )доГоловного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач за зустрічним позовом, ГУ ДПС у Херсонській області)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 лютого 2017 року №0001801300, №000181130 та №0001821300В С Т А Н О В И В:

ГУ ДПС у Херсонській області звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 103 658,69 грн., та з військового збору в сумі 7 824,17 грн., у зв`язку із тим, що відповідач за первісним позовом має податковий борг згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 08 лютого 2017 року №0001801300, №000181130 та №0001821300 та нарахованою пенею.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року позов Головного управління ДФС у Херсонській області задоволено повністю.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року скасовано, адміністративну справу №821/2021/17 передано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №821/2021/17 передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 04 березня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №821/2012/17 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

ОСОБА_1 , у свою чергу, подала зустрічний позов до Головного управління ДФС у Херсонській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 лютого 2017 року №0001801300, №000181130 та №0001821300, у зв`язку із протиправним визначенням суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що ОСОБА_1 не повинна була подавати ніяких податкових декларацій; висновки Головного управління ДФС у Херсонській області про те, що між ОСОБА_1 та банком-кредитором відбулася подія прощення боргу, є помилковими. На думку позивача за зустрічним позовом, припинення зобов`язань між ним та банком відбулося внаслідок надання відступного, а тому припинений борг не є додатковим благом і не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Ухвалою від 03 грудня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень; об`єднано позовні вимоги за зустрічним позовом в одне провадження за первісним позовом Головного управління ДФС у Херсонській області до ОСОБА_1 ; призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 28 квітня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив позивача Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та призначив підготовче засідання в адміністративній справі №821/2012/17 в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 09 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив позивача Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, ідентифікаційний код 43995495).

Ухвалою від 09 серпня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Відповідач за первісним позовом подав відзив на первісний позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у зустрічному позові.

У відповіді на відзив за первісним позовом позивач наголосив про необхідність стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві вказав про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтримавши висновки акта перевірки.

Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив наголосив, що податковою адресою ОСОБА_1 є місто Київ і вона ніколи не зверталась до відповідача щодо реєстрації податкової адреси у Херсонській області, а тому відповідач не має повноважень здійснювати функції контролюючого органу поза межами Херсонської області.

Відповідач за зустрічним позовом у запереченні на відповідь на відзив вказав, що у ОСОБА_1 є нерухоме майно - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а відділ Новокаховської міської ради повідомив, що ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001801300 за порушення пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на 170,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001811300 за порушення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статі 164, пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 94 511,31 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001821300 за порушення підпунктів 1.2, 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 7 145,44 грн.

Зазначені податкове повідомлення-рішення прийняті на підставі акта Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10 січня 2017 року №7/172/3013000302 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 » (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що Новокаховською ОДПІ отримано інформацію від ПАТ «УкрСиббанк» (на лист від 01 липня 2016 року №2276-2/10/21-02-17-01) про те, що у 2015 році у повному обсязі відобразив у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) фізичним особам і сум утриманого податку (форма 1 ДФ) за ознакою 126. Доходи нараховані у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення та включенням суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1 ДФ; відповідно до розрахунку за формою 1 ДФ за 2 квартал 2015 року ОСОБА_1 отримала дохід за 126 ознакою у сумі 381 090,25 грн.

З урахуванням викладеним в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України в частині не подання річної декларації про майновий стан і доходи; підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України в частині не декларування доходу за 2015 рік що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб; підпунктів 1.2 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не сплати військового збору.

Вирішуючи по суті позовних вимог за зустрічним позовом, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, у редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом;

Таким чином, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді прощеного (анульованого) боргу, за сукупності таких умов:

- прощення (анулювання) кредитором основної суми боргу (кредиту) платника податку за самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності;

- належне повідомлення платника податків про анулювання (прощення) боргу;

- включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 31 серпня 2018 року у справі №826/3684/17.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що у листі від 26 серпня 2016 року №11-42/27642 ПАТ «УкрСиббанк» повідомило Новокаховську ОДПІ про відсутність законних підстав для надання запитуваної інформації, однак, прагнучи до партнерських відносин, банк підтверджує інформацію про суми виплачених (нарахованих) доходів ОСОБА_1 , що в 2015 році у повному обсязі відображено у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) фізичним особам і сум утриманого податку (форма 1 ДФ) за ознакою 126. Доходи нараховані у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням з врученням боржнику відповідного повідомлення про анулювання (прощення) боргу згідно вимог підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України та включенням суми анульованого боргу до податкового розрахунку за формою 1 ДФ; відповідно до розрахунку за формою 1 ДФ.

Суд звертає увагу, що вказаний лист не містить відомостей про анульовану (прощену) суму боргу боржнику ОСОБА_1 .

У справі також міститься копія листа ПАТ «УкрСиббанк» від 08 червня 2015 року №30-5/1, яким повідомлено ОСОБА_1 про можливість погасити заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 06 грудня 2005 року №101097330000. Зокрема банк вказав, що у випадку погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 20% від фактичної суми заборгованості на дату такого погашення до 26 червня 2015 року, ПАТ «УкрСиббанк» анулює залишок заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

ПАТ «УкрСиббанк» видало ОСОБА_1 гарантійний лист від 16 червня 2015 року №30-5, у якому гарантує, що у разі погашення нею заборгованості за кредитним договором у розмірі 4 844,02 доларів США, банк анулює залишок заборгованості за вказаним договором.

У листі від 18 червня 2015 року №31-7/378 ПАТ «УкрСиббанк» повідомило ОСОБА_1 про прийняття рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 18 червня 2015 року становить 19 376,07 доларів США, а сам: суми основного боргу, що складає 381 090,25 грн. та суми процентів, що складає 38 406,22 грн.

Згідно з довідкою ПАТ «УкрСиббанк» від 22 червня 2015 року №60-3/125 банк повідомив позивача за зустрічним позовом про виконання кредитних зобов`язань на дату 19 червня 2015 року, а кредитний договір втратив чинність у зв`язку з виконанням боржником усіх зобов`язань в повному обсязі, а саме повернено позику у розмірі 34 400,00 доларів США.

Наведене свідчить, що банк погодився анулювати заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1 за умови сплати боржником певної суми, що свідчить про взаємну згоду банку і позивача за зустрічним позовом щодо анулювання частини заборгованості, та спростовує обставини прощення (анулювання) кредитором основної суми боргу за самостійним рішенням.

Так, як визначає статті 605 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

У свою чергу відповідно до статті 600 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).

Таким чином, у межах спірних правовідносин відбулось припинення зобов`язань за кредитним договором за згодою сторін - банку і ОСОБА_1 , внаслідок передання (сплати) останньою відступного.

Крім того, суд звертає увагу, що у справі відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували суму прощеного боргу саме у розмірі 381 090,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів включення суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, зокрема у справі відсутня копія відповідного розрахунку за формою 1-ДФ.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про отримання ОСОБА_1 у 2015 році додаткового блага у вигляді анульованого (прощеного) боргу нормативно і документально не підтверджуються, а визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001811300 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

Законом України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи не встановлено отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту) є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001821300 є протиправним і підлягає скасуванню.

Що стосується застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001801300, суд зазначає таке.

Як свідчить зміст акта перевірки, ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України в частині неподання річної декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 179.1 статті 176 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Однак, у зв`язку із не підтвердженням отримання ОСОБА_1 доходу за 2015 рік, у неї відсутній обов`язок подавати податкову декларацію, а тому податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2017 року №0001801300 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також погоджується із доводами ОСОБА_1 про відсутність підстав для здійснення Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заходів податкового контролю у відношенні ОСОБА_1 , оскільки у справі відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 на момент складання акта перевірки знаходилась на податковому обліку саме в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач за зустрічним позовом не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача за зустрічним позовом належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Оскільки первісний позов ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу ґрунтується на несплаті податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 08 лютого 2017 року №0001801300, №000181130 та №0001821300, які скасовані судом вище, суд відмовляє у задоволенні первісного позову у зв`язку з його безпідставністю.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 08 лютого 2017 року №0001801300, №000181130 та №0001821300.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору розмірі 1 114,83 грн. (одна тисяча сто чотирнадцять гривень вісімдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

4. Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73022, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, ідентифікаційний код 43995495).

Суддя В.А. Кузьменко