Рішення № 101074873, 15.11.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3403/21

Провадження № 2-а/610/50/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 610/3403/21, провадження № 2-а/610/50/2021 за позовом ОСОБА_1 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2021 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Литовченко С.І., у якій він просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 409758 від 08.09.2021, якою на нього накладено штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 08.09.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капралом Бумар А.О. відносно нього винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 409758, за ч. 6 ст. 121 КУпАП. У вказаній постанові зазначено, що 08 вересня 2021 року, за адресою: м. Балаклія вул. Савинське шоссе буд. 6, о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ВАЗ 2109" реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого не освітлювалися габарити та не освітлювався номерний знак в темну пору доби, що не давало змоги чітко визначити номерні символи з відставні 20 метрів, чим порушив п.п 2.9 «в» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП. Суть адміністративного правопорушення та опис обставин установлених при розгляді справи, а також резолютивну частину постанови, записано у копії постанови таким чином, що чітко прочитати записи неможливо. Також при складанні постанови допущено розбіжності, а саме в п. 1 постанови невірно зазначений час складання, записано «08.09.2021 11 год. 40 хв.», тоді як в п. 5 даної постанови 7 зазначено «08.09.2021 19 год. 30 хв.» Прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції у постанові вказані нерозбірливо. Позивач вважає, що відсутні докази вчинення ним правопорушення, номерний знак був освітлений, а всі символи були читабельні. Також посилався на те, що постанова не відповідає вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та вимогам КУпАП.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 05.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням вимог ст. 286 КАС України.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі. Крім того, надав письмові пояснення в яких зазначив що, під час руху перегоріла лампочка, яка освітлює задній номерний знак. Така несправність виникла незалежно від його волі, поза його умислом, а відповідно в його діях не було складу адміністративного правопорушення. Вказану технічну несправність він одразу усунув на місці її виявлення, замінив лампочку після зупинки та повідомив про це працівника поліції. Однак, відповідач вручив йому постанову про накладення адміністративного стягнення, без урахування і перевірки того, що він не мав умислу на вчинення адміністративного правопорушення.

Представник відповідача-1 ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП В Харківській області - поліцейський СРПП ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Бумар А.О. 09.11.2021 подав до суду заперечення на вказаний позов. Вважає, що в постанові досить розбірливо, об`єктивно, та чітко сформульоване місце, час учинення та суть порушення ПДР. Під час оформлення постанови, ознайомив позивача з його правами та обов`язками передбаченими Контитуцією та роз`яснив положення статей КУпАП. Оскаржувану постанову вважає такою, що винесена цілковито правомірною, законна та обґрунтована. Надав фото правопорушення.

Представник відповідача-2 Головного управління Національної поліції в Харківській області у судове засідання не з`явився, подав відзив у якому просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Вказав, що вказане у постанові правопорушення підтверджується фотозображенням події. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених вимог. Посилаючись на ПДР України, Закону України «Про Національну поліцію», КУпАП зазначив, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 409758 від 08.09.2021 є законною та обгрунтованою. Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн., вважає даний розмір завищеним.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капралом Бумар А.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 409758 від 08.09.2021, накладено на ОСОБА_1 штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП сумі 850,00 грн (а.с. 10).

У постанові серії БАВ №409758 від 08.09.2021 зазначено, що 08.09.2021 о 19 год. 30 хв. в м. Балаклія вул. Савинське шоссе буд. 6, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працював задній лівий габарит та не освітлювався номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.п 2.9 (в) та 30.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (у тому числі передбачені ч. 6 ст. 121 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі по тексту - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, статтею 121 КУпАП.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Згідно з пп. «В» п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст. 279 КУпАП, посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Позивачем до суду було подано, як доказ, оптичний DVD-R диск «NANONEX» з місця події.

Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частина 2 статті 99 КАС України містить норму, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Тому, надані позивачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Як встановлено судом, шляхом огляду змісту властивостей оптичного диску, на відеозаписах відсутній електронний цифровий підпис.

Оцінюючи наданий позивачем відеозапис відповідно до положень ст. 90 КАС України, суд дійшов висновку про недопустимість даного доказу та неможливості його врахування під час ухвалення судового рішення.

На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачами надано фото транспортного засобу ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому зафіксовано, що номерний знак не освітлювався.

Позивач не заперечував факт неосвітлення номерного знаку на момент виявлення зазначеного порушення патрульним поліцейським. Разом з цим позивач надав пояснення суду, що автомобіль в той день був в справному стані та з номерним знаком, що освітлюється, але під час руху транспортного засобу по автодорозі з незадовільним покриттям виникла технічна несправність з причин, які не залежали від волі водія, а відповідно без наявності в його діях умислу. Зазначив, що вказану технічну несправність позивач усунув на місці її виявлення, після чого продовжив рух транспортним засобом.

Згідно з п. 31.5 ПДР України в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.3 «а» - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що позивач усунув виявлену технічну несправність транспортного засобу на місці її виявлення, після чого продовжив подальший рух транспортним засобом, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржена позивачем постанова серії БАВ № 409758 від 08.09.2021 підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова серії БАВ №409758 від 08.09.2021 містить відомість про те, що «водій керуючи т.з. ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_2 , у якого не працював задній лівий габарит…чим порушив 30.1 ПДР України».

Пунктом 30.1 ПДР України встановлено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

З цього слідує, що обставини правопорушення, щодо можливого керування транспортним засобом ОСОБА_1 , у якого не працював задній лівий габарит згідно постанови, не є предметом дослідження у справі, оскільки оскарженою постановою серії БАВ №409758 від 08.09.2021 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 30.1 ПДР України в той час, як зміст обставин правопорушення вказаних в постанові підпадають під ознаки пп. «ї» п. 31.4.7 та пп. «б» п. 31.6 ПДР України.

Інших доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, правомірності оскаржуваної постанови не надано, тобто не виконано покладений на відповідача ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача ним виконані вимоги ст.ст. 268, 280 КУпАП, сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, у зв`язку з чим дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята необґрунтовано та не у спосіб, передбачений нормами КУпАП.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про неправомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача. За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова - скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду даної позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 454,00 грн та понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю, серії ДН № 5858 від 26.08.2020, договір про надання правової допомоги № 21 від 26.10.2021, акт до Договору про надання правової допомоги від 29.10.2021 та товарний чек про оплату правової допомоги у сумі 3000 грн. (а.с. 11-17).

Відповідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Визначаючи суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (правова позиція ВП ВС викладена у справі №826/1216/16 від 27.06.2018).

Суд вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. є неспівмірними з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи. Так, зважаючи на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, обсяг наданих адвокатських послуг, з урахуванням відсутності представництва інтересів позивача у судових засідань, з відповідача Головного Управління Національної поліції у Харківській області, за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 500 грн.

Розподіл понесених позивачем судових витрат у зв`язку з задоволенням позову повинно здійснюватися відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 6 ст. 121 КУпАП, ст.ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського СРПП ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області Бумара А.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 409758 від 08.09.2021, якою накладено на ОСОБА_1 штраф за ч. 6 ст. 121 КУпАП у сумі 850,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 454,00 гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Відділ поліції № 1 Ізюмського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: 64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 33.

Відповідач-2: Головне управління Національної поліції в Харківській області, місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599.

Суддя В.М. Тімонова