Рішення № 101074647, 11.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Київ № 640/16387/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомФізичної особи- підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві; Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16.08.2019 №004658;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 19.08.2019 №0023911406.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зафіксовані в акті фактичної перевірки порушення не мають жодного відношення до позивача, як до суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки на момент проведення фактичної перевірки позивач не здійснювала свою діяльність як ФОП за адресою проведення перевірки.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв`язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявне клопотання позивача, у відповідності до положень частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Головного управління ДФС у Київській області на підставі наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 27.06.2019 № 1373 та згідно направлень від 24.07.2019 року 1 №2759 та № 2760 проведено фактичну перевірку кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: : АДРЕСА_1 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , результати якої оформлені актом фактичної перевірки від 24.07.2019 №1375/1036/14/2755104424.

Згідно висновків акту перевірки, на момент перевірки суб`єкт господарювання здійснює торгівельну діяльність у сфері громадського харчування. Реалізує алкогольні напої без наявності і відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. На місці проведення розрахункових операцій відсутній РРО, КОРО, РК. При реалізації слабоалкогольного напою «Shake» об`ємом 0,33 л по ціні 32,00 грн. розрахункова операція проведена в готівковій формі барменом - касиром ОСОБА_2 без застосування РРО.

На підставі висновків акту перевірки від 24.07.2019 №1375/1036/14/2755104424, за порунення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2019 №0023911406, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 17000 грн.

Супровідним листом від 25.07.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області направлено Головному управлінню ДФС у м. Києві для розгляду та прийняття рішень матеріали перевірки суб`єктів господарської діяльності, в тому числі ФОП ОСОБА_1 .

На підставі висновків акту перевірки від 24.07.2019 №1375/1036/14/ НОМЕР_1 , за поручення п.1, п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 №0046581409, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 1 грн.

Вважаючи прийняті податкові повідмлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до положень пп.75.1.3, п.75.1, ст. 75 ПКУ, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.1, 80.2, 80.5 ст. 80 ПКУ, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, за наявністю зокрема такої підстави як наявність та /або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Приписами п.81.1 ст. 81 ПКУ передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Не пред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Порядок оформлення результатів перевірок передбачений статтею 86 ПК України. Відповідно до пункту 86.5 ст..86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Суб`єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність, передбачену Законом.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля визначена як діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування. Місце торгівлі Закон визначає місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій, програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Стаття 15-3 Закону № 481/95-ВР забороняє продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (п.11 ч.2). Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів. Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що за порушення норм цього Закону посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. Стаття 17 передбачає, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; за порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Згідно із статтею 3 Закону України від 06.07.95 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом № 265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або заповнений вручну.

Порушення порядку здійснення розрахункових операцій, продажу алкогольних напоїв є підставою для притягнення до відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювались розрахункові операції та торгівля. Слід враховувати, що Закони № 481/95-ВР, № 265/95-ВР не пов`язують відповідальність суб`єкта господарювання з тим, хто саме здійснив продаж алкогольного напою без ліцензії, не провів розрахункову операцію в об`єкті, в якому здійснює особа підприємницьку діяльність, (офіціант, бармен, чи інший працівник господарської одиниці), а визначає, що необхідною умовою для відповідальності, передбаченої частиною 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, ст. 17 Закону № 265/95-ВР є сам факт продажу товару, проведення розрахункової операції в об`єкті, в якому особа здійснює свою підприємницьку діяльність.

З акту фактичної перевірки вбачається, при реалізації слабоалкогольного напою «Shake» об`ємом 0,33 л по ціні 32,00 грн. розрахункова операція проведена в готівковій формі барменом - касиром ОСОБА_2 без застосування РРО.

Додатком до акту перевірки, зокрема, є підтвердження фактичної наявності коштів на 1 аркуші, відповідно до якого ОСОБА_2 зазначила, що в касі станом на 14:00 24.07.2019 наявно тридцять дві гривні за проданий алкогольний напій «Shake» 330 мл 7% об. алкоголю.

Акт фактичної перевірки ОСОБА_2 підписала без зауважень, отримала другий примірник та зазначила, що примірник акту буде передано ФОП ОСОБА_1 .

Згідно пояснень ОСОБА_3 документи на торгівельну діяльність знаходяться у ОСОБА_1 , яка зараз відсутня.

Обґрунтовуючи протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень позивач зазначає, що на момент проведення фактичної перевірки між ФОП ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальність «ЯЛОС» (ЗКПО 31409456) в особі директора Григоряна В.Р. було укладено договір оренди приміщення від 22.07.2019.

Тобто, за посиланнями позивача, на день проведення перевірки, посадовими особами ГУ ДФС у Київській області фактично проводилась перевірка господарської діяльності ТОВ «Ялос», відповідно, встановлені в ході проведення перевірки правопорушення та застосовані штрафні санкції стосуються господарської діяльності ТОВ «ЯЛОС».

Суд критично оцінює вказані посилання позивача, з огляду на наступні встановлені обставини.

На момент проведення перевірки в приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » знаходилась бармен-касир ОСОБА_2 , котра була ознайомлена з наказом та направленнями на перевірку. Вищезазначена особа повідомила посадовими особами ГУ ДФС у Київській області, що документи на торгівельну діяльність знаходяться у ОСОБА_1 яка зараз відсутня, а в графі «Зауваження до акта перевірки» зазначила «не маю».

Жодної інформації щодо наявності договору оренди між позивачем та ТОВ «Ялос» інспекторам повідомлено не було, як і інформації, щодо наявності трудових відносин між ОСОБА_2 та ТОВ «Ялос».

В направленнях на перевірку зазначено саме «Бармен ФОП ОСОБА_1 кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_2 ».

Отже на час проведення перевірки у контролюючого органу були всі підстави для висновку про те, що у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_1 провадить свою господарську діяльність.

Щодо копії договору між позивачем та ТОВ «ЯЛОС», яка надана позивачем до заперечень до акту перевірки та матеріалів справи, суд зазначає, що інформація про орендаря (ТОВ «Ялос») відсутня на офіційному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно умов договору, останній укладений лише на місяць, при цьому, в процесі розгляду справи, позивачем надано угоду про розірвання договору від 26.07.2019.

Більше того, на підтвердження реальності укладеного договору та наміру реально провадити господарську діяльність позивачем, а ні до контролюючого органу, а ні до суду не надано докази отримання орендної плати та перебування приміщення в оренді.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу вказаних вище положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ФОП ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем повністю доведено правомірність своїх дій, а позивачем жодних доказів на спростування обставин, на які посилається відповідач в акті перевірки, не надано.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян