Ухвала суду № 101074312, 15.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/5717/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімов О.В., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайлас-СМ» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-СМ» (далі – позивач) просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.07.2020 року №1689274/37722719 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Кайлас-СМ» №52 від 13.05.2020 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Кайлас-СМ» від 15.05.2020 року №52 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу.

Ухвалою суду від 28.10.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало те, що з позовом про оскарження рішення від 02.07.2020 року №1689274/37722719 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ «Кайлас-СМ» №52 від 13.05.2020 р. у ЄРПН, позивач звернувся з порушенням тримісячний строк з дня отримання рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

08.11.2021 року на усунення недоліків позовної заяви представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування чого зазначає наступне.

Так, вказує, що рішенням Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної; розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2020 року №48295 ТОВ «Кайлас-СМ» було віднесено до ризикових. Зазначене рішення було оскаржено в судовому порядку і рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 600/891/20-а, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року визнано протиправним та скасовано.

Оскільки скасоване рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2020 року №48295 стало підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №52, отримавши судові рішення про скасування рішення Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2020 року №48295 позивач 16.04.2021 року звернувся до ДПС України із заявою №86 про реєстрацію податкової накладної №52 в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте відповідач-2 листом від 01.06.2021 року № 12265/6/99-00-20-02-03- 06 відмовився зареєструвати податкову накладну №52 посилаючись на те, що у нього відсутня постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року.

ТОВ «Кайлас-СМ» листом від 22.07.2021 року повторно звернулося до ДПС України зареєструвати податкову накладну №52, проте відповіді отримано не було, що стало підставою для звернення до суду.

Розглянувши матеріали позову, заяву представника позивача про поновлення строку на звернення до суду, подану на усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши доводи представника позивача, суддя зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є зокрема неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; та інше.

У силу статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суддя зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суддя звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року, справа № 640/20468/18 сформував такий висновок щодо застосування норм права, який в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин:

«…із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення...».

Таку позиція підтримано Колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2021 року по справі №360/1252/19.

Дослідженням матеріалів позову суддею встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайлас-СМ» 08.07.2020 року подано скаргу на оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 02.07.2020 року №1689274/37722719, в якій просило його скасувати, однак рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.07.2020 року №35709/37722719/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісій регіонального рівня про відмову реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Відтак, в ухвалі про залишення позову без руху суддя вказав позивачеві на недоліки позовної заяви, а саме на пропуск строку звернення до суду. Однак доводи представника позивача щодо пропуску строку на звернення до суду, суддя не вважає поважними, оскільки зволікання позивачем у вчиненні дій щодо звернення до суду з причин можливого врегулювання спору в адміністративному порядку не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

При цьому, суддею згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що при розгляді справи № 600/891/20-а судом надавалася оцінка не тільки рішенню Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.04.2020 року №48295, про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ “Кайлас-СМ” критеріям ризиковості платника податку, а й аналогічним оскаржуваному у цій справі рішенню про відмову в реєстрації податкової накладної, а саме рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1561917/37722719 від 13.05.2020 року, №1565268/37722719 від 14.05.2020 року, №1565271/37722719 від 14.05.2020 року, №1565270/37722719 від 14.05.2020 року, №1565269/37722719 від 14.05.2020 року, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних №3 від 01.04.2020 року, №10 від 02.04.2020 року, №17 від 06.04.2020 року, №18 від 06.04.2020 року, №27 від 09.04.2020 року.

А тому, суддя вважає, що у цій справі №600/5717/21-а представником позивача не надано суду жодних доказів, які б вказували про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення позивача і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій щодо звернення до суду у встановлений строк.

Доступ до правосуддя не може бути безумовним, оскільки його часові рамки обумовлені певними строками. Відтак, поновлення строку звернення до суду за наведених представником позивача причин його пропуску призведе до порушення принципу правової визначеності в правовідносинах, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суддя дійшов висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку для звернення до суду.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Окрім цього, згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини 2 статті 123 КАС України та пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайлас-СМ» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернути позивачеві з підстав пропуску строку звернення до суду.

2. Роз`яснити, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Анісімов