
Справа № 560/12726/21
РІШЕННЯ
іменем України
12 листопада 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:
визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на підставі рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19 лютого 2021 року №188499 за період з 29 квітня 2013 року по день фактичної виплати пенсії та від 26 квітня 2021 року №968230188499 за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати пенсії;
зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 3% річних за несвоєчасну виплату належної їй розміру пенсії нарахованої та виплаченої на підставі рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19 лютого 2021 року №188499 за період з 29 квітня 2013 року по день фактичної виплати пенсії та від 26 квітня 2021 року №968230188499 за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 липня 2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про відшкодування понесених збитків через несвоєчасну виплату пенсії, з вини органу, який призначив пенсію за віком.
Вказує, що ГУПФУ в Хмельницькій області відмовило у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків працівниками управління, а саме порушення термінів їх виплати, тому позивач була змушена звернутись з адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
22 жовтня 2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення адміністративного позову та зазначає, що основною умовою для виплати громадянину, на підставі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, компенсації - є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
На переконання представника відповідача у діях головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницької області не вбачається будь-якої неправомірності.
Крім того, у відзиві на позов відповідач вказав про необхідність розгляду даної справи з викликом сторін.
Суд зазначає, що частинами п`ятою - шостою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, зважаючи на те, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України, відсутня необхідність призначати розгляд справи у судовому засіданні. Тому, клопотання відповідача до задоволення не підлягає.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що з 29 квітня 2013 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону № 1058-IV, з урахуванням страхового стажу 36 років 9 місяців 19 днів (зараховано по 02 серпня 2011 року, коефіцієнт страхового стажу - 0,36750), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,80728.
Згідно заяви від 19 лютого 2018 року позивачці проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2018 року з врахуванням оптимального варіанту заробітної плати за 60 місяців до 01 липня 2000 року згідно довідки про заробітну плату від 27 листопада 2017 року № 01-34/1629.
При розгляді заяви-запиту позивачки від 23 січня 2021 року перевірено матеріали пенсійної справи та встановлено доцільність проведення перерахунку пенсії позивачці з дати її призначення з врахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01 січня 1990 року по 31 грудня 1994 року (згідно довідки від 09 квітня 2013 року № 111) та з 01 липня 2000 року по 27 квітня 2013 року (за даним, що містяться в системі персоніфікованого обліку).
19 березня 2021 року на особовий рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк", відповідачем виплачено доплату пенсії за період з квітня 2013 по січень 2018 в розмірі 12830,36 грн. 21 травня 2021 року на особовий рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк", відповідачем виплачено доплату пенсії за травень 2021 року та доплату пенсії за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 314,00 грн.
30 липня 2021 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, однак листом від 13 серпня 2021 року №7272-6422/Ш-04/8-2200/21 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року (далі - Закон №2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ст. 2 Закону №2050-ІІІ).
Отже, зі змісту цих норм вбачається, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з п. 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок № 159), компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку №159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03 липня 2018 року по справі №521/940/17 (провадження №К/9901/4416/17).
При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 522/9778/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 300/544/19, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 та від 29 жовтня 2020 року у справі № 840/3175/18.
Отже, сторонами не оспорюється, і підтверджено доказами, що належні позивачу з 29 квітня 2013 року по 31 січня 2018 року кошти у розмірі 12830,36 гривень в результаті перерахунку, відповідачем виплачені позивачу лише 05 квітня 2021 року та за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 314,00 грн. виплачені 21 травня 2021 року.
Відтак, відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати позивачеві компенсації за втрату частини пенсії відповідно до Закону №2050-ІІІ у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була виплачена 05 квітня 2021 року та 21 травня 2021 року, необхідно визнати протиправною, як наслідок, відповідача необхідно зобов`язати нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29 квітня 2013 року по 31 січня 2018 року на суму пенсії 12830,36 гривень та за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 314,00 грн. відповідно до Закону №2050-ІІІ.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, з урахуванням встановлених обставин у цій адміністративній справі та наведених висновків Верховного Суду, суд вважає, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач не довів, що не порушив закону відмовляючи позивачу у виплаті компенсації за порушення строків виплати пенсії відповідно до Закону №2050-ІІІ, тому позов слід задоволити частково.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року, у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29 квітня 2013 року по 31 січня 2018 року в сумі 12830 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 36 коп. та за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2021 року в сумі 314 (триста чотирнадцять) грн. 00 коп.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 29 квітня 2013 року по 31 січня 2018 року в сумі 12830 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 36 коп. та за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2021 року в сумі 314 (триста чотирнадцять) грн. 00 коп. відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19 жовтня 2000 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Судове рішення № 101073775, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 12.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/12726/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: