Рішення № 101070976, 28.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4735/21

28 жовтня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Електромонтаж - 470" ЗАТ "Електромонтаж" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Електромонтаж - 470" ЗАТ "Електромонтаж" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, скасування рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення їй пенсії за віком. Проте, у листі № 1900-0214-9/20544 від 09.07.2021 року відповідач вказав, що страховий стаж роботи позивача становить лише 25 років 0 місяців 22 дні, що є меншим за необхідний - 28 років, як наслідок відмовив їй у призначенні пенсії за віком .

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови їй у призначенні пенсії за віком, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.08.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 20.08.2021. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 статті 26 Закону наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначення пенсії.

Умовами призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до запровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом.

Як видно з матеріалів справи, загальний страховий стаж позивача становить 25 років 0 місяців 22 дні.

Що стосується обчислення страхового стажу позивача, то відповідач зазначив, що у відповідності до представлених документів вбачається, що періоди роботи з 20.07.1981 по 01.07.1998 рік в Тернопільському спецуправлінні - 470 треста «Електромонтаж -1» на посаді електрослюсара не зараховані, оскільки не читається печатка.

Щодо неврахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1976 по 15.07.1978 рік, то слід зазначити, що по-батькові не відповідає даним паспорту заявниці на російській мові.

Враховуючи вищенаведене, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення, зокрема, щодо перерахунку пенсії, а тому просить в задоволенні позову відмовити.

20 вересня 2021 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 28.10.2021 о 09:45 год.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіславши на електронну адресу суду заяву про розгляд даної справи без їх участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився,

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які разом працювали із позивачем в Дочірньому підприємстві "Електромонтаж - 470" ЗАТ "Електромонтаж". Зокрема, ОСОБА_3 з 1982 по 1990 роки працювала економістом, потім заступником головного бухгалтера в Дочірньому підприємстві "Електромонтаж - 470" ЗАТ "Електромонтаж", а ОСОБА_2 - електромонтажником з 1981 по 1998 роки.

Допитавши свідків, представник позивача в судовому засіданні просила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши позивача, її представника та свідків, на місці ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши зміст відзиву на позов, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Як видно з матеріалів справи, 22.06.2021 року ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення їй пенсії за віком.

Проте, листом № 1900-0214-9/20544 від 09.07.2021 року відповідачем відмовлено ОСОБА_1 , так як її страховий стаж роботи становить лише 25 років 0 місяців 22 дні, що є меншим за необхідний - 28 років. Відповідач свою відмову обґрунтував тим, що період навчання з 01.09.1976 по 15.07.1978 рік, не зараховується, оскільки по-батькові не відповідає даним паспорту заявниці на російській мові. А період роботи з 20.07.1981 по 01.07.1998 рік в Тернопільському спецуправлінню - 470 треста «Електромонтаж - 1» на посаді електрослюсара не зараховується через те, що не читається печатка.

Таким чином, неврахування даних періодів трудової діяльності ОСОБА_1 відповідачем, стало підставою для відмови їй у призначені пенсії.

Не погодившись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановлено певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст.19 ст. 64, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади та їх посадовими особами.

Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб, ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно приводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Щодо періоду навчання позивача, то суд зазначає, що відповідно до оригіналу Атестату № 5334 від 17 липня 1978 року, в якому зазначено дані позивача і українською мовою і російською. Відповідач відмовив ОСОБА_1 у зарахуванні даного періоду так як в ході звірки паспортних даних у паспорті громадянина України, на російській мові її по батькові вписане як « ОСОБА_4 » в атестаті « ОСОБА_5 ». Однак, відповідачем не вказані жодні норми закону, відповідно до яких беруться і звіряються дані перекладу на російську мову, та їх розбіжність є підставою для відмови в зарахуванні стажу.

Варто зазначити, що 06 листопада 1982 року позивач уклала шлюб, відповідно до якого після його укладення її дошлюбне прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_1 . В Свідоцтві про шлюб НОМЕР_1 від 04.09.2020 року, по-батькові зазначено на українській мові як ОСОБА_8 , що повністю відповідає паспортним даним, і її атестату, що знову ж підтверджує те, що атестат дійсно належить позивачу. Термін навчання також підтверджується Довідками від 26.07.2021 року, виданими Державним навчальним закладом «Скалатський професійний ліцей».

Відповідно до ст. 62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній 637-93-п встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно п. 1, 2, 3, 18 до постанови КМУ "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як видно з трудової книжки серії НОМЕР_2 , яка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж позивача в зазначений період, відповідно до Наказу № 100 к від 15.07.1981 року позивач була прийнята на посаду електрослюсара другого розряду та 01.07.1998 року звільнена згідно скорочення чисельності у відповідності до ст.40 КЗпП України згідно Наказу- №61 к від 01.07.1998 року.

Сама печатка є, однак відповідач посилаючись, що не чітко видно букви на ній, а тому й даний стаж нібито не слід зараховувати.

Згідно відомостей ЄДРПОУ на запит позивача була надана історія перереєстрації Тернопільського спецуправління - 470 треста «Електромонтаж - 1», який на даний час зареєстровано як Дочірнє підприємство «Електромонтаж - 470» закритого акціонерного товариства «Електромонтаж», який не знаходиться в процесі припинення та має окремий код ЄДРПОУ: 1417541. Юридична адреса: вул. Коперника, 16, м. Тернопіль.

Однак, за даною адресою підприємство відсутнє. Жодного приміщення, де б перебували працівники даного підприємства не має. Поштову кореспонденцію не отримують. В архівних установах жодного документу не передано.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. У тих випадках, коли в трудовій книжці містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, трудовий установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Суд посилається на правову позицію ВС у Постанові від 06.03.2018р. по справі №754/14898/15-а: "підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці"

Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців досягнення особою пенсійного віку, (ст.45 ЗУ «Про загальнообов`язкове загальне пенсійне страхування»). В даному випадку заява позивача про призначення пенсії за віком була подана до спливу 3-ох місячного терміну, а тому виплати повинні бути нараховані та пенсія призначена з 07 квітня 2021 року.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 908,00 грн. згідно квитанції від 19.07.2021.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову, викладену у Листі № 1900-0214-9/20544 від 09.07.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком з 07 квітня 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції від 19.07.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

третя особа:

- Дочірнє підприємство "Електромонтаж - 470" ЗАТ "Електромонтаж" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Коперника, 16,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 01417541) .

Головуючий суддя Подлісна І.М.