Ухвала суду № 101070156, 12.11.2021, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1884/21

Провадження по справі 2/276/1095/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Хорошівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження, -

ВСТАНОВИВ:

8 листопада 2021 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Шморгуна О.П. звернулась до суду із позовною заявою до Хорошівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що на примусовому виконанні у Хорошівського районного відділу державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження №32456639 з примусового виконання виконавчого листа №2/0606/219/201 від 27.09.2011, виданого Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області про зобов`язання ОСОБА_1 повернути ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 116838,38 доларів США. У рамках даного виконавчого провадження 15.06.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відомості про що внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а в подальшому 24.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з відсутністю майна на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», проте арешт майна боржника не знято. Позивач просить звільнити майно з під арешту шляхом зняття обтяження (заборони) на відчуження майна, який накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 32456639, 15.06.2012, виконуючим обов`язки начальника відділу державної виконавчої служби Володарсько-Волинського районного управління юстиції Морозом С.М.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно із ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного);

3) окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Разом з тим, як роз`яснено у пункті 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5 в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому, в пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5 вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Аналогічного висновку щодо відмови у відкритті провадження за позовом боржника у виконавчому провадженні про звільнення майна з під арешту дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №201/10187/18 (постанова від 02.06.2020), висновки якого щодо застосування норм права, згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 була відповідачем по цивільній справі, яка розглядалася Володарсько-Волинським районним судом Житомирської областіі відповідно боржником у виконавчому провадженні №32456639, арешт накладено на все майно боржника, а не на конкретно визначений об`єкт нерухомого майна, то вона має право на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця щодо скасування арешту в порядку ст.ст. 447-448 ЦПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, зокрема позовного провадження, то у відкритті провадження по даній цивільній справі слід відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржити дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня, або звернутися до Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області із відповідною скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, в порядку ст. ст. 447, 448 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 353 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Хорошівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про звільнення майна з під арешту та зняття заборони на його відчуження – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя: Д.О. Бобер