Рішення № 101069545, 12.11.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/2459/21

Провадження 2/206/940/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

за участю:

представника позивача - адвоката Виприка С.В.,

ВСТАНОВИВ:

08 червня 2021 року представник позивача ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтувавши останній тим, що ОСОБА_1 та двом членам її сім`ї на підставі ордера на житлове приміщення № 002892 від 17 вересня 1991 року було надано право на зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі зареєстровані, але не проживають з 2008 року і по сьогоднішній день - онук ОСОБА_2 та з 2010 року по теперішній час - онучка ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не мешкає у квартирі, оскільки постійно з 2008 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 не мешкає у квартирі, оскільки вона починаючи з 2010 року постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_3 разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_5 та малолітньою донькою ОСОБА_6 , які зареєстрована ті проживають за фактичною адресою мешкання ОСОБА_3 . Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2019 року по справі № 206/5327/18, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_2 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , дані обставини не заперечувалися сторонами. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по теперішній час не мешкають у вказаній квартирі без поважних причин, не підтримують стосунки з ОСОБА_1 , не виявляють бажання мешкати в квартирі та солідарно нести відповідальність по сплаті комунальних послуг, жодних речей відповідачів в квартирі немає, неприязних взаємостосунків між позивачем та відповідачами не існувало та не існує, з боку позивача жодних перешкод та дій щодо права користування відповідачів квартирою не чиниться, вони за власною волею не проживають в ній. Усі комунальні платежі за зареєстрованих осіб, поточний ремонт та утримання квартири здійснюються тільки ОСОБА_7 . Враховуючи викладене, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 більше десяти років, не сплачують за комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню житлового приміщення, створюють перешкоди ОСОБА_7 у здійсненні права користування квартирою, у зв`язку з чим ОСОБА_7 просить визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24 червня 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позовну заяву, просив задовольнити останню з наведених у ній підстав.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . Крім того, остання пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є онуком та онучкою ОСОБА_1 , більше десяти років не мешкають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вказала, що їй невідомо про існування будь-якого конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились за невідомими суду причинами, про час і місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про поважні причини неявки до суду не повідомили, відзив на позовну заяву не надали, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, 15 липня 2021 року від директора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР Пономарьова А.С. надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордера на житлове приміщення № 002892 від 17 вересня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1 з родиною з трьох осіб, надано право на зайняття квартири АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Відповідно до актів складених мешканцями будинку АДРЕСА_5 від серпня 2010 року, лютого 2011 року, серпня 2011 року, ОСОБА_3 , 1992 року народження, не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 на протязі 6 місяців, 1 року, 1 року 6 місяців відповідно; ОСОБА_2 , 1997 року народження, не мешкає у квартирі АДРЕСА_1 на протязі 2 років, 2 років 6 місяців, 3 років з березня 2008 року відповідно (а. с. 9-11).

Відповідно до акту огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 24 квітня 2021 року складеного мешканцями будинку АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 не проживає у квартирі з 2008 року і по теперішній час, ОСОБА_3 не проживає у квартирі з 2010 року і по теперішній час (а. с. 12).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання осіб таким, що втратили право користування. Рішенням встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсно не мешкають в квартирі з 2008 року та 2010 року відповідно. ОСОБА_2 постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 13-14).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації проживання в Україні здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.

Згідно з ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

На підставі ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У постанові ВС КЦС від 16 червня 2021 року в справі № 289/2299/18 (провадження № 61-17608св20) зазначено, що системне тлумачення статей 71, 72 ЖК дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, яка втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

У постановах ВС КЦС від 24 жовтня 2018 року в справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-3764св18), від 25 серпня 2020 року у справі № 569/12832/16-ц (провадження № 61-8622св19) звернуто увагу на те, що вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , більше шести місяців навіть від дня ухвалення судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання осіб таким, що втратили право користування, а загалом понад десяти років, відсутності доказів, які б свідчили про поважність причин такої відсутності за спірною адресою та відсутності будь-яких домовленостей відповідачів з позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати понесені позивачем зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ), такими, що втратили право користуванням житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 , що є підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 454,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 454,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має прав на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук