Рішення № 101069414, 05.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року № 320/7821/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Барчук Д. І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Кириченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, оформлене протоколом № 63 від 04.03.2020, в частині визнання його таким, що 04.03.2020 не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця та відмови у видачі посвідчення приватного виконавця;

- зобов`язати Міністерство юстиції України видати ОСОБА_1 посвідчення приватного виконавця як особі, яка склала кваліфікаційний іспит.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом засідання від 04.03.2020 № 63, в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 , визнання його таким, хто не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця є протиправним, оскільки прийнято необґрунтовано та безпідставно. Вказує, що на його думку, кількість балів, набраних за виконання практичного завдання є заниженими. Вважає, що практичне завдання виконано позивачем належним чином, а саме за результатами виконання практичного завдання позивачем було прийнято рішення відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» , проте членами Кваліфікаційної комісії було поставлено позивачу оцінку 6,71 бали. Зазначає, що оцінювання практичного завдання позивача проведене з неправильним визначенням показників успішності вирішення практичного завдання, чим не дотримано вимог Порядку допуску до професії приватного виконавця. Крім того, звертає увагу на можливий неправильний обрахунок підсумкового балу виконаного ним практичного завдання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року у підготовчому судовому засіданні витребувано від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» копії практичного завдання та відповіді позивача на нього.

Ухвалою суду викликано в судове засідання в якості свідків членів Кваліфікаційної комісії приватних виконавців.

Ухвалою суду від 21.01.2021 судом закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи.

Представник Міністерства юстиції України подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначав, що Кваліфікаційна комісія не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України. Ані спеціальним законом, ні положенням про Кваліфікаційну комісію не передбачено можливості представляти свої інтереси в судах, отже комісія не може бути відповідачем у справі. Вказував, що позивач набрав достатню кількість балів за результатами виконання теоретичної частини автоматизованого анонімного тестування та ситуаційних завдань для допуску до виконання практичного завдання, проте відповідно до екзаменаційної відомості, за виконання практичного завдання ОСОБА_1 набрав 6,71 бали, що відповідно до пункту 17 розділу V Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016р. № 3053/6, означає, що практичне завдання не було виконано. Вказував, що оскільки кваліфікаційний іспит позивачем не складено, то підстави для видачі йому посвідчення приватного виконавця відсутні. Зазначив, що кваліфікаційний іспит проведено 04.03.2020 Кваліфікаційною комісією з дотриманням встановленої Законом України «Про виконавче провадження» та Порядку допуску до професії приватного виконавця процедури, а рішення за результатами його проведення прийнято Кваліфікаційною комісією у межах повноважень та у спосіб, визначений Положенням про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців. Також вказано, що питання щодо правильності оцінювання Комісією виконаного позивачем практичного завдання не може бути судом досліджено, оскільки таким чином це є втручання у повноваження членів Комісії, які є дискреційними.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Міністерства юстиції України заперечував проти задоволення позову та просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , 04.03.2020 складав кваліфікаційний іспит з метою отримання доступу до професії приватного виконавця, що проводився Кваліфікаційною комісією приватних виконавців Міністерства юстиції України.

Витягом із протоколу засідання Кваліфікаційної комісії приватних виконавців від 04.03.2020 № 63, визначено, що згідно екзаменаційної відомості від 04.03.2020 за результатами автоматизованого анонімного тестування ОСОБА_1 отримав такі бали: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 39,00; за виконання ситуаційних завдань - 22; за виконання практичного завдання - 6,71; підсумковий результат (всього отримано балів) - 67,71.

Протокольним рішенням № 63 Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, прийнятим одноголосно, вирішено затвердити результати іспиту приватного виконавця, проведеного 04.03.2020 в результаті якого ОСОБА_1 іспит не склав. Крім того, в цьому протоколі зазначено про рішення комісії про відмову у видачі посвідчення приватного виконавця ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року № 1403-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1403-VIII).

Відповідно до статті 16 Закону № 1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статі 18 Закону № 1403-VIII приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Частиною першою статті 17 зазначеного Закону обумовлено, що Міністерство юстиції України, серед іншого:

формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;

забезпечує підготовку приватних виконавців та підвищення їхньої кваліфікації, для чого визначає: порядок проходження навчання та стажування осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця; перелік документів, які подаються Кваліфікаційній комісії приватних виконавців особою, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, для підтвердження відповідності цієї особи вимогам, встановленим частинами першою та другою статті 18 цього Закону; порядок допуску таких осіб до складання кваліфікаційного іспиту; порядок складання кваліфікаційного іспиту; порядок підвищення кваліфікації приватними виконавцями;

видає посвідчення приватного виконавця;

визначає вимоги до офісу приватного виконавця;

забезпечує діяльність Кваліфікаційної комісії приватних виконавців та Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

Положеннями статті 19 Закону № 1403-VIII визначено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, та вирішення питання щодо надання права на здійснення діяльності приватного виконавця при Міністерстві юстиції України утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців (далі - Кваліфікаційна комісія).

Наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 року № 3792/5 затверджено Положення про Кваліфікаційну комісію приватних виконавців (далі - Положення).

До складу Кваліфікаційної комісії входять дев`ять членів, по чотири з яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з`їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України. Строк повноважень членів Кваліфікаційної комісії становить два роки.

У своїй діяльності Кваліфікаційна комісія керується Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту (пункт 2 Положення).

Згідно пункту 4 Положення Кваліфікаційна комісія відповідно до покладених на неї завдань:

визначає дату складення кваліфікаційних іспитів особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

розробляє та затверджує перелік тестових завдань (перелік тестових питань теоретичної частини, ситуаційні завдання та практичні завдання) автоматизованого анонімного тестування для проведення кваліфікаційного іспиту осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

розглядає документи, подані особами, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, на відповідність вимогам, визначеним Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»;

проводить кваліфікаційні іспити осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

затверджує результати кваліфікаційних іспитів осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця;

приймає рішення про видачу посвідчення приватного виконавця.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.10.2016 року № 3053/5 затверджено Порядок допуску до професії приватного виконавця (далі - Порядок), який визначає єдину процедуру допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі - особи).

Відповідно до пункту 16 Розділу V Порядку, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, виконання практичного завдання полягає у вирішенні особою запропонованої їй Системою тестування практичної ситуації, що виникає під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, шляхом надання ґрунтовної відповіді та за необхідності складання проекту процесуального документа.

Згідно пунктом 17 Розділу V Порядку практичне завдання складається державною мовою та містить набір конкретних вихідних даних у вигляді відповідних документів, на основі яких особа, використовуючи комп`ютер, повинна підготувати ґрунтовну мотивовану відповідь та за необхідності проект процесуального документа з дотриманням вимог, встановлених чинним законодавством.

Оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється Кваліфікаційною комісією без присутності осіб, що виконували практичне завдання, та за відсутності у Кваліфікаційної комісії інформації про те, якою саме особою виконано практичне завдання.

Показник успішності вирішення практичного завдання визначається Кваліфікаційною комісією відповідно до трьох критеріїв:

законність прийнятого рішення;

обґрунтованість прийнятого рішення;

відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства.

Дотримання вимог кожного критерію оцінюється Кваліфікаційною комісією у п`ять балів.

Якщо особою не надано відповіді, у тому числі через закінчення встановленого часу, така відповідь зараховується як неправильна.

Практичне завдання оцінюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п`ятибальною шкалою оцінювання, в якій: 5 - досконалий рівень; 4 - добрий рівень; 3 - посередній рівень; 2 - низький рівень; 1 - дуже низький рівень.

Остаточна оцінка вираховується з використанням формули: a/b = z, де а - сума балів, виставлених індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за результатом оцінки критерію; b - кількість членів Кваліфікаційної комісії; z - бал за результатом оцінки членами Кваліфікаційної комісії окремого критерію, округлений до сотої.

Загальний бал вираховується шляхом складання балів кожного критерію оцінювання. Практичне завдання вважається виконаним, якщо за результатами його виконання набрано не менше дев`яти балів.

Результат оцінювання практичного завдання вноситься до Системи тестування секретарем Кваліфікаційної комісії окремо щодо кожної особи, яка його виконувала.

Приписами пунктів 19-21 Розділу V Порядку визначено, що після закінчення іспиту секретар Кваліфікаційної комісії складає протокол, в якому зазначаються:

дата, час та місце проведення іспиту;

прізвища, імена та по батькові присутніх членів Кваліфікаційної комісії;

прізвища, імена та по батькові, реквізити паспортів осіб, допущених до складання іспиту;

отримані бали за результатами автоматизованого анонімного тестування;

прізвища, імена та по батькові осіб, які склали та які не склали іспит.

Протокол підписується головою та усіма присутніми на засіданні членами Кваліфікаційної комісії.

Кваліфікаційна комісія на підставі результатів складеного іспиту приймає рішення, що затверджується протоколом за результатами складання кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційна комісія на підставі рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу Міністерством юстиції України особам, які склали кваліфікаційний іспит, посвідчення приватного виконавця.

Кваліфікаційний іспит вважається складеним, якщо особою набрано прохідний бал за кожним тестовим завданням.

Як встановлено судом, за результатами кваліфікаційного іспиту приватних виконавців, проведеного 04.03.2020, позивач набрав 67,71 бали, із яких: за виконання тестових завдань теоретичної частини - 39; за виконання ситуаційних завдань - 22; за виконання практичного завдання - 6,71.

В силу наведених вище правових положень Порядку та відповідно до наданих пояснень свідків ( ОСОБА_2 - заступник голови Кваліфікаційної комісії та ОСОБА_3 - секретар Кваліфікаційної комісії), оцінювання виконаного особою практичного завдання здійснюється індивідуально кожним членом Кваліфікаційної комісії за п`ятибальною шкалою оцінювання відповідно до трьох критеріїв: законність прийнятого рішення; обґрунтованість прийнятого рішення; відповідність проекту процесуального документа формі і змісту згідно з вимогами законодавства.

Бали, які набрав позивач, вказують на низьку шкалу оцінювання практичного завдання, що має бути спричинено: низьким або дуже низьким рівнем оцінювання практичного завдання за кожним з трьох критеріїв.

При цьому, Кваліфікаційною комісією в протоколі засідання від 04.03.2020 № 63 не наведено обґрунтування прийнятого рішення в частині оцінювання практичного завдання на рівні саме 6,71 бал.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи не було пояснено з яких мотивів виходила Кваліфікаційна комісія оцінюючі завдання, не наведено обґрунтування результату оцінювання практичного завдання ОСОБА_1 . Також не змогли надати пояснення з приводу виставленої саме такої оцінки і викликані в якості свідків члени Комісії, які пояснили, що результати оцінювання кожного члена Кваліфікаційної комісії ніде не фіксуються та не зберігаються. Оцінки кожного члена комісії проголошені з голосу записує та обраховує секретар, після чого проставляє загальний бал у відомості.

Таким чином, в матеріалах справи та взагалі відсутні докази, що Кваліфікаційною комісією дотримано вимоги щодо виставлення кожним її членом індивідуального балу за практичне завдання, та крім всього неможливо встановити правильність математичного підрахунку отриманого балу.

Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, згідно якого закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля (постанови від 28 лютого 2018 року у справі №800/284/17, від 22 травня 2018 року у справі №800/474/16 (П/9901/197/18), від 07 листопада 2018 року у справі №214/2435/17, від 3 липня 2019 року у справі №127/2209/18).

На підставі викладеного, суд визнає необґрунтованим рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців, оформлене протоколом засідання від 04.03.2020 № 63 в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 та визнання його таким, що не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання видати позивачу посвідчення приватного виконавця як особі, яка склала кваліфікаційний іспит, то суд зазначає, що скасування у судовому порядку рішення Комісії в частині затвердження результатів кваліфікаційного іспиту позивача як такого, що не склав іспит, є підставою для повторного оцінювання виконаного практичного завдання.

За приписами пункту 1 розділу VІ Порядку № 3053/5, посвідчення приватного виконавця видається Міністерством юстиції України за підписом Міністра або його заступника особі, яка успішно склала кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Кваліфікаційної комісії протягом десяти днів з дня складання кваліфікаційного іспиту. Отже, на даний час вимога про видачу посвідчення є передчасною та не може бути задоволена судом.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Кваліфікаційною комісією приватних виконавців не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною 2 статті 19 Конституції України, частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 654Н-К0Т0-Т7НК-5748 від 01.09.2020 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Міністерства юстиції України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії приватних виконавців Міністерства юстиції України, оформлене протоколом засідання від 04.03.2020 № 63, в частині затвердження результату кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 , визнання його таким що не склав кваліфікаційний іспит приватного виконавця та відмови у видачі посвідчення приватного виконавця.

Зобов`язати Кваліфікаційну комісію приватних виконавців Міністерства юстиції України провести відповідно до вимог законодавства повторне оцінювання практичного завдання, виконаного ОСОБА_1 під час проходження 04.03.2020 кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір отримати право на здійснення діяльності приватного виконавця та прийняти за результатами повторного оцінювання рішення, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код 00015622) сплачений судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 листопада 2021 р.

Суддя Василенко Г.Ю.