Рішення № 101068914, 12.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2021 року Справа № 280/7509/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: судді Стрельнікової Н. В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «ЛІДЕР ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.08.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «ЛІДЕР ГРУП» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 12.05.2021 № 16111 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості;

- постановити окрему ухвалу, яку направити до Офісу Генерального прокурора для порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області, винних в повторному внесенню з тих самих підстав інформації стосовно віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Лідер Груп» до підприємств з ознаками ризикованості.

В обґрунтування позовної заяви позивач вказує, що оскаржуване рішення від 12.05.2021 № 16111 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Крім того вказує, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/4601/20 від 14.09.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.06.2020 №21857 та від 25.06.2020 №24198 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Рішення вступило в законну силу 06.04.2021. Отже, відповідач повторно з тих саме підстав вніс до баз даних інформацію щодо віднесення позивача до категорії ризикованих. Вважає, що дії конкретного працівника відповідача з повторного внесення до категорії ризикованих Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Лідер Груп» з тих саме підстав є посадовим злочином. Просить позов задовільнити.

Ухвалою від 25.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/7509/21. Судом ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області ТОВ «ТК Лідер Груп» включено до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8), а саме у зв`язку з придбанням товарів у контрагента - постачальника ТОВ "НЕСТОР", ТОВ "АЛЬБЕРІУМ ПРАЙМ", ТОВ "ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС", ТОВ "МЕГАЛАДОН БУМ", ТОВ "ПА-ФОС", ТОВ "АДОГА УНІВЕРС" ТОВ "М-ГРАНД", який по ланцюгу постачання відповідно до Даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснює операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання. Також, представник відповідача вказував і на відсутність підстав для задоволення позовної вимог про зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, оскільки рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників не порушує прав та законних інтересів платника податків, а є лише службовою інформацією, яка розміщується в автоматизованих системах контролюючого органу. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач є юридичною особою приватного права, яка була створена 12.02.2016 року (дата запису: 12.02.2016 номер запису: 11031020000039487), основним видом економічної діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (код 49.41 за КВЕД).

Місцезнаходженням компанії: 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, оф. 42, про що внесені відомості до ЄДР. При цьому, зазначене місцезнаходження не є «адресою масової реєстрації», про що свідчать дані сайту ДПС.

Засновником та керівником підприємства з моменту реєстрації є громадянин України ОСОБА_1 (адреса засновника: АДРЕСА_1 ).

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.04.2016 (ІПН НОМЕР_1 ). Податкові декларації з ПДВ направляються до органів ДПС у встановленому порядку в рамках зазначеного терміну (в т.ч. за останні з два податкові періоди). Позивач не має податкового боргу (вказане підтверджується, зокрема, відомостями з сайту ДПС).

Основний вид діяльності позивача неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), основними товарними позиціями є «Трансформатори електричні, статичні перетворювачі електричні (наприклад, випрямлячі), котушки індуктивності та дроселі» (згідно УКТ ЗЕД 8504) та Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, перемикачі, роз`єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з`єднувачі, коробки з`єднання), для напруги понад 1 000 В «Трансформатори електричні, статичні перетворювачі електричні (наприклад, випрямлячі), котушки індуктивності та дроселі» (згідно УКТ ЗЕД 8535), «Ізолятори електричні з будь-яких матеріалів» (згідно УКТ ЗЕД 8546).

12.05.2021 до рішенням Головного управління ДПС у Запорізькій області № 16111 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» включено до переліку ризикових на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку: здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів постачальників, придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про скасування та зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.

Вважаючи рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку на додану вартість протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку правомірності такого рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України..

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 року, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту187.1статті187, абзацу першого пунктів201.1,201.7,201.10статті201 Податкового кодексу України(далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, судом встановлено, що позивачем 17.05.2021 направлено адвокатський запит до відповідача, відповідно до якого відповідачу було запропоновано надати відповідь про підстави віднесення позивача до п.8 Критеріїв ризикованості платника податків та надати копії документів, що стали підставою для включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» до переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості платника податків (а.с.8).

Згідно відповіді відповідача від 20.05.2021 на адвокатський запит №29951/6/08-01-18-02-17, зазначено, що відповідно до якого позивача віднесено до переліку ризикованих платників у зв`язку з наявністю ознак ризикованості, підставою для включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» до реєстру ризикових платників, є податкова інформація складена за результатами аналізу Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до якої встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» здійснює придбання товарів (робіт/послуг) у контрагентів - постачальників (ТОВ «НЕСТОРН, ТОВ «ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС», ТОВ «МЕГАЛАДОН БУМ», ТОВ «АДОГА УНІВЕРС», ТОВ «М-ГРАНД»), придбання яких по ланцюгу постачання не встановлено (а.с 9).

Відповідно до положень статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративних справах № 280/4601/20 , яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи в силу положень статті 78 КАС України.

Так, спірними у справі № 280/4601/20 було рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо ТОВ «ТК Лідер Груп» до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8), а саме у зв`язку з придбанням товарів у контрагента - постачальника ТОВ «НЕСТОРП», ТОВ «МЕГАЛАДОН БУМ», ТОВ «АДОГА УНІВЕРС» та інші, який по ланцюгу постачання відповідно до Даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснює операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/4601/20 від 14.09.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 04.06.2020 №21857 та від 25.06.2020 №24198 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Проте, суд звертає увагу, та те, що відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає вже іншу підставу податкової інформації, а ні ж ту інформацію, яку було надано у відповідь на адвокатський запит, яка стала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, а саме рішенням комісії ГУ ДПС у Запорізькій області ТОВ «ТК Лідер Груп» включено до переліку ризикових платників за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування» (п.8), а саме у зв`язку з придбанням товарів у контрагента - постачальника ТОВ "НЕСТОР", ТОВ "АЛЬБЕРІУМ ПРАЙМ", ТОВ "ТІЕРЕМ СОЛУШЕНС", ТОВ "МЕГАЛАДОН БУМ", ТОВ "ПА-ФОС", ТОВ "АДОГА УНІВЕРС" ТОВ "М-ГРАНД", який по ланцюгу постачання відповідно до Даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснює операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п.44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем додані до матеріалів справи витяг з протоколів засідання комісії ГУ ДПС в Запорізькій області від 12.05.2021 № 85 (а.с.41)

Проте, висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів, які не вступали в господарські взаємовідносини з Позивачем є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, Відповідачем до суду не надано жодних належних доказів підтвердження зазначеної інформації.

Так, спірне рішення прийнято з огляду на відповідність підприємства - позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме зазначено, що платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарі/послуг, відмінних від придбаних.

Проте з урахуванням положень наведених норм Порядку № 1165, суд зауважує, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Проте, спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не містить переліку конкретних фактичних даних про підприємство позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування.

Аналізуючи викладене слід дійти висновку, що оскаржуване рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин відповідності ТОВ «ТК «Лідер Груп» критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.05.2021 № 16111 про відповідність ТОВ «ТК «Лідер Груп» критеріям ризиковості платника податку, прийнято з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, без наявності правових підстав та порушує права позивача як платника податку, у зв`язку з чим, є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами абз.21 пункту 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на викладене позовні вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не підлягають задоволенню, оскільки достатнім та належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішень комісії ГУ ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно постановлення окремої ухвали та нправлення до Офісу Генерального прокурора України для порушення кримінального провадження стосовно посадових осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області, винних в повторному внесенню з тих самих підстав інформації стосовно віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Лідер Груп» до підприємств з ознаками ризикованості, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Із аналізу наведених норм права вбачається, що окрема ухвала може бути постановлена під час розгляду справи, а у разі необхідності, піднімати питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право.

При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування підстав для необхідності винесення у цій справі окремої ухвали.

У частині 2 статті 19Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77КАС України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2270,00 гривень підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «ЛІДЕР ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 12.05.2021 №16111 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «ЛІДЕР ГРУП» критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна Компанія «ЛІДЕР ГРУП» (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, оф. 42, код ЄДРПОУ 40273429) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова