Рішення № 101068805, 10.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2021 року м. Ужгород№ 260/1634/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Брензович В.П.,

відповідача: представник - Ігнатьо Б.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерабус" про стягнення адміністративно-господарської санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерабус", в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерабус" 23291,67 грн. адміністративно-господарських санкцій та 97,86 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позовні вимоги мотивує тим, що безспірність заявлених до стягнення адміністративно-господарських санкцій обґрунтовується нормами Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», а також самостійно поданим до відділення Фонду звітом про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік. Підставою для звернення з даним позовом до суду є несплата відповідачем в добровільному порядку до 15 квітня суми таких санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

01 червня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позов №05/21-2 від 31.05.2021, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Так, зазначає, що у зв`язку з виявленням помилки під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік 20 травня 2021 року підприємством було подано уточнюючий звіт, де повідомлено про факт працевлаштування одного інваліда протягом 2020 року. З огляду на що вважає, що норматив, встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ним було дотримано, а тому підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій нема.

В судовому засіданні 10 листопада 2021 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в засіданні суду 10 листопада 2021 року проти задоволення позову заперечив, аргументуючи обставинами, наведеними у поданому до суду відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерабус" (далі - ТОВ "Ерабус") подало до Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - ЗОВ ФСЗІ) звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, у якому зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача складала у 2020 році 24 особи, з яких: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» - 1 особа.

ЗОВ ФСЗІ за результатами перевірки звіту зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. На підставі викладеного позивач самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 23291,67 грн., здійснив нарахування пені в сумі 97,86 грн. та звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

В подальшому внаслідок виявлення допущеної під час подання до ЗОВ ФСЗІ звіту 20 травня 2021 року ТОВ "Ерабус" надіслало до фонду уточнюючий звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, в якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, на підприємстві у 2020 році складала 1 особу.

Позивач проти факту подання відповідачем уточнюючого звіту не заперечує.

Вирішуючи питання достатності підстав для стягнення з ТОВ "Ерабус" адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, суд виходить з наступного.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до ст. 17 Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Норми ст. 18 Закону встановлюються обов`язок для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч. 1 ст. 18 Закону).

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, строки подання йому звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 7 ст. 19 Закону).

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року ТОВ "Ерабус" подало до ЗОВ ФСЗІ звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік, у якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 0 осіб. Проте 20 травня 2021 року внаслідок виявлення допущеної під час подання в лютому до ЗОВ ФСЗІ звіту ТОВ "Ерабус" надіслало до фонду уточнюючий звіт, в якому зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, на підприємстві у 2020 році складала 1 особу (арк. спр. 27 - 29).

Так, на підтвердження факту працевлаштування особи з інвалідністю відповідачем долучено до матеріалів справи копію наказу ТОВ "Ерабус" №2/1-к від 30.06.2020, відповідно до змісту якого з 01 липня 2020 року ОСОБА_1 прийнято за основним місцем роботи на посаду двірника з неповним робочим днем (арк. спр. 19).

Як вбачається з копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 03.06.2014, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, тобто є особою з інвалідністю (арк. спр. 20).

Факт роботи ОСОБА_1 на ТОВ "Ерабус" з 01 липня 2020 року підтверджується табелями обліку використання робочого часу (арк. спр. 21 - 26), а також відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 в період з 01.07.2020 по 31.03.2021 та Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (арк. спр. 47, 50).

Згідно п. 2 Порядку зарахування кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до виконання нормативу таких робочих місць, визначеного ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2017 року №70, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою ст. 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких таке місце роботи є основним.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ "Ерабус" в 2020 році виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

В свою чергу відповідальність у вигляді застосування адміністративно-господарських санкцій за нормами Закону застосовується до керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідач виконав вимоги Закону в частині працевлаштування осіб з інвалідністю у встановленій кількості, а тому підстави для стягнення з ТОВ "Ерабус" адміністративно-господарських санкцій у розмірі, встановленому позивачем, відсутні.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДПРОУ - 13592841) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерабус" (місцезнаходження: вул. Пролетарська, буд. 10, м. Мукачево, Мукачівський район, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ - 39430443) про стягнення адміністративно-господарської санкцій та пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2021 року.

СуддяР.О. Ващилін