Рішення № 101068715, 12.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/3436/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 2451), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 2451), в якому просить: 1) визнати за ОСОБА_1 право на пенсію за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до наявної вислуги років, яка становить 27 років 01 місяць 11 днів; 2) визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; 3) зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення з 22.04.2021 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом Мукачівського прикордонного загону від 21.04.2021 №200-ОС позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із закінченням строку контракту. Станом на день звільнення вислуга років в календарному обчисленні становила 18 років 05 місяців 07 дні, пільгова - 08 років 08 місяців 04 дні, що разом становить 27 років 01 місяців 11 днів. У зв`язку з наведеним 21 липня 2021 року він звернувся до відповідача із заявою підготувати та подати до органу Пенсійного фонду подання та необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років. Однак у задоволенні такого йому було відмовлено з підстав відсутності необхідного стажу. Зокрема, вважає, що право на пенсію за вислугу років набувають військовослужбовці, що звільнені з 01 жовтня 2020 року, у разі наявності вислуги 25 календарних років і більше. Вказане рішення відповідача вважає протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, яке підлягають захисту в судовому порядку.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області

27 серпня 2021 року 3-я особа надіслала до суду пояснення на позов №0700-0802-7/32138 від 27.08.2021, в яких зазначила, що законодавець чітко визначив умови, за яких призначається пенсія за вислугу років, зокрема: звільнення зі служби та наявність необхідної вислуги років на дату звільнення з військової служби або досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Однак позивач не відповідає жодній із зазначених умов, які б надавали йому право на призначення пенсії за вислугу років. Вважає, що ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Однак така не передбачає, що пенсію за вислугу років можна призначити особам при наявності 25 років вислуги, обчисленої на пільгових умовах. Тому вважає, що відповідач, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , діяв у повній відповідності до законодавчих вимог.

10 вересня 2021 року відповідач надіслав до суду відзив на позов №1400/1-367 від 03.09.21, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема, зазначив, що згідно з законодавчими нормами пенсія за вислугу років призначається військовослужбовцям незалежно від віку, якщо вони звільнені з військової служби у період з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Однак станом на день звернення календарна вислуга років позивача становила тільки 18 років 05 місяців 07 днів, що є недостатнім для набуття права на пенсію. Вказує на те, що законодавець розмежовує поняття «вислуга років» та «календарна вислуга років», однак для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному розмірі. До цієї вислуги років зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

20 вересня 2021 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується, оскільки такі суперечать чинному законодавству та практиці Верховного Суду. Вважає, що матеріалами справи підтверджена наявність в нього достатнього страхового стажу для набуття права на пенсію, а тому відмова відповідача є протиправною.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін та 3-ї особи, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.

Наказом 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 21 квітня 2021 року №200-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 , старшого техніка-водія відділення логістики відділу прикордонної служби (тип С), звільненого з військової служби у запас наказом начальника 27 прикордонного загону від 19.03.2021 №141-ОС за пп. «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», без права носіння військової форми одягу виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 21 квітня 2021 року (арк. спр. 12).

Як вбачається із зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 21 квітня 2021 року складає: календарна - 18 років 05 місяців 07 днів; пільгова - 08 років 08 місяців 04 дні; всього - 27 років 01 місяць 11 днів.

21 липня 2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрації ДПС України) із заявою, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (арк. спр. 13 - 14).

За результатами розгляду такої заяви листом Адміністрації ДПС України №115-20844/0/6-21 від 28.07.2021 повідомлено заявника про відсутність підстав для її задоволення з огляду на недостатність наявного календарного стажу (арк. спр. 16).

Вважаючи таку відмову Адміністрації ДПС України протиправною, з метою захисту порушеного права на пенсійне забезпечення позивача звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Нормами ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначені положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262).

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №2262 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч. 1 ст. 2 Закону №2262).

Ст. 12 Закону №2262 встановлено умови призначення пенсій за вислугу років. Так, така призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, в тому числі, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Згідно пунктів «а», «б», «в» ст. 17 Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону №2262, при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

За змістом ст. 17-1 Закону №2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, ст. 17 Закону №2262 визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, тоді як ст. 17-1 вказаного законодавчого акту встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. При цьому вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262 постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок).

Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим з метою конкретизації нормативного регулювання вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Відповідач не заперечує наявність у ОСОБА_1 пільгової вислуги років 8 років 08 місяців 04 дні.

Спір в даній справі виник з приводу відмови відповідача звернутися до органу Пенсійного фонду з поданням про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням пільгової вислуги років.

Оцінюючи правомірність такої відмови суб`єкта владних повноважень, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №805/3923/18-а від 03.03.2021, відповідно до якої основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що вислуга років ОСОБА_1 , з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 27 років 01 місяць 11 днів, що є достатнім в розумінні положень п. «а» статті 12 Закону №2262 для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до п. 1 Порядку, подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Пунктом 12 Порядку визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Адміністрації ДПС України в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов`язання подати такі.

Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога щодо визнання за ОСОБА_1 права на пенсію за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону №2262. З цього приводу суд зазначає, що положеннями ст. 245 КАС України визначено повноваження адміністративного суду при вирішенні справи. Однак вказана законодавча норма не передбачає повноваження адміністративного суду на визнання за особою певного права, в тому числі, права на пенсію.

Суд вважає, що зобов`язавши уповноважений орган оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону, суд в повній мірі забезпечить захист прав позивача.

З огляду на вищенаведене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати такого.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина 2451) (місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, Центральна Частина Києва, Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 00034039), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Адміністрації Державної прикордонної служби України у оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3. Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення з 22.04.2021 ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін