Ухвала суду № 101067316, 09.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

09 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/27680/21

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Липи В.А.,

секретар судового засідання Кузьмич О.В.,

за участю: представника позивача Жадана К. М.,

представника відповідача Байдали І. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду в адміністративній справі позову Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Норинський щебзавод" звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2021.

У позовній заяві позивач просив поновити строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 09.11.2021 із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді.

В ухвалі суду від 06.10.2021 вказано, що питання щодо строків звернення до суду з вказаним позовом судом буде вирішено під час розгляду справи по суті.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ"Норинський щебзавод" з підстав пропуску строку звернення до суду.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача ГУДПС у Житомирській області зазначив, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас зауважив, що п.56.19 ст.56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Твердження позивача щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання позову до суду вважає суперечливими. Відмітив, що оскільки товариство працювало, керівник мав право звернутися до суду, то подання позовної заяви поза межами строку звернення відбулося з вини позивача, а не з поважних причин.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача вказане клопотання підтримав.

Вирішуючи питання щодо поновлення строку звернення до суду та розглядаючи клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, суд враховує наступне.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

При цьому, суд зауважує, що при вирішенні справи суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Так, у відповідності до норми частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України (далі-КАС України) передбачено можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків у разі застосування досудового порядку вирішення спору.

Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч.4 ст.122 КАС України.

Такою нормою є п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі ПК України), відповідно до якого з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею 102 ПК України встановлено строк давності тривалістю 1095 днів.

За таких обставин, строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Водночас, відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України, у разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження, відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Таким чином, ч.4 ст.122 КАС України, як загальною нормою, та п.56.19 ст.56 ПК України, як спеціальною нормою, встановлено різні строки звернення до суду у разі застосування досудового порядку врегулювання спору. Крім цього, п.56.18 ст.56 ПК України та п.56.19 ст.56 ПК України по-різному регулюють однакові правовідносини, а саме оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, і, при цьому, суперечать один одному.

З огляду на що, питання строків оскарження податкових повідомлень-рішень податкових органів неодноразово було предметом дослідження судами різних інстанцій.

У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою у спірних правовідносинах необхідно застосовувати строк оскарження податкових повідомлень-рішень один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 07 квітня 2021 р. №00037270715. При цьому, матеріали справи свідчать, що позивачем було подано скаргу на адресу Державної податкової служби України та відповідно рішенням ДПС України від 01.07.2021 №14809/6/99-00-06-01-01-06 залишено без змін податкове повідомлення рішення від 07 квітня 2021 р. №00037270715, а скаргу - без задоволення. Вказане рішення отримане позивачем 08.07.2021.

Водночас, дану позовну заяву подано до суду позивачем 17.09.2021 (про що свідчить відтиск штампу Житомирського окружного адміністративного суду на позовній заяві).

Таким чином, враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом 17.09.2021, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку звернення до суду з адміністративним позовом здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на оскарження, зокрема, рішень суб`єкта владних повноважень.

Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.

Як на поважну підставу пропуску процесуального строку, позивач окрім іншого посилається на відсутність в штаті ПАТ "Норинський щебзавод" штатних фахівців з юридичних питань (юристів) та обмеження діяльності юридичних та фізичних осіб, встановлені чинним законодавством України на всій території України, у зв`язку з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Однак, вказана підстава не може бути визнана судом як поважна, оскільки, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року", в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020 внесено зміни до КАС України, яким п.3. Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення."

Закон №731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв`язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.

Крім того, положеннями п.2-2. Постанови КМУ від 9 грудня 2020 р. № 1236 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється "зелений" рівень епідемічної небезпеки. Вказаний рівень епідемічної небезпеки не передбачав у зазначений період суттєвих обмежень, які позбавили б можливості ПАТ "Норинський щебзавод" звернутися до суду з відповідним позовом в межах місячного строку.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності у штаті фахівців з юридичних питань, оскільки зазначене не свідчить про неможливість керівника товариства звернутись за правовою допомогою до адвоката або ж делегувати повноваження іншій особі.

Отже, суд дійшов висновку, що повідомлені обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що судом визнано неповажними, вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду, причини пропуску вказаного строку, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" (вул. Шкільна, 16,с.Норинськ,Овруцький район, Житомирська область,11154, код ЄДРПОУ 04865033) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення

Суддя В.А. Липа

Повний текст ухвали виготовлено 15.11.2021