Рішення № 101067229, 04.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 р. Справа№200/6714/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просить суд :

Визнати бездіяльність відповідача, яка полягає у неприведені у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача шляхом виключення боргу на суму 23 784 гривень 11 копійок, протиправною.

Зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки позивача нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 гривень 11 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.12.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання Рішення суду, а саме: списати недоїмку із єдиного внеску у розмірі 23 784 гривень 11 копійок, чим привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку позивача. На свою вимогу позивач отримав відповідь ГУ ДПС України у Донецькій області (лист від 03.02.2021 № 3110/6/05-99-24-04-18), якою відповідач йому відмовив та зазначив, що у рішенні суду, яким вказано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-170531-47У відсутні зобов`язання контролюючого органу вчинити певні дії щодо коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо зменшення (вилучення) суми заборгованості. З відповіддю від 03.02.2021 № 3110/6/05-99-24-04-18 відповідача, позивач не згоден.

Відповідачем було надано відзив на адміністративний позов. В обґрунтування незгоди з позовом відповідач зазначив, що у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №200/5636/20-а, яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-170531-47 - відсутні зобов`язання контролюючого органу вчинити певні дії щодо коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо зменшення (вилучення) сум заборгованості (корегувати дані ІКП). Вказує, що згідно до пункту 6 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили. На виконання вказаного рішення суду вимога про сплату боргу № Ф-170531-47 від 13.08.2019 на суму 23748,11грн. вважається відкликаною 15.09.2020. На теперішній час за позивачем обліковується борг з єдиного внеску у сумі 15 610,59 грн. На підставі вищевикладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року було відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 листопада 2021 року о 11:00 год. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем є ОСОБА_1 який є приватним нотаріусом ІНН НОМЕР_1 який перебуває на обліку у Слов`янської державної податкової інспекції Головного управління державної податкової служби у Донецькій області та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, а саме як приватний нотаріус відповідно до Довідки форми № 34-ОПП № 180522140003 від 11.09.2018.

Відповідачем є Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 44070187 та суб`єктом владних повноважень.

Позивач 16.06.2020 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 року № Ф-170531-47У, якою зобов`язав позивача сплатити недоїмку у розмірі 23784,11 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року в справі № 200/5636/20-а, яке вступило в законну силу 15 вересня 2020 року позовні вимоги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Відповідача про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску задоволено повністю: вимогу ГУ ДПС України від 13.08.2019 № Ф-170531-47У скасовано.

28.12.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання рішення суду, а саме: списати недоїмку із єдиного внеску у розмірі 23 784 гривень 11 копійок, чим привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегровану картку позивача.

На вище вказаний запит позивач отримав відповідь ГУ ДПС України у Донецькій області (лист від 03.02.2021 № 3110/6/05-99-24-04-18), якою відповідач йому відмовив та зазначив, що у рішенні суду, яким вказано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2019 № Ф-170531-47У відсутні зобов`язання контролюючого органу вчинити певні дії щодо коригування даних інформаційної системи органу доходів і зборів щодо зменшення (вилучення) суми заборгованості.

Наявність у позивача в обліку заборгованості зі сплати єдиного внеску сторонами не оскаржується, та підтверджується наданими витягом з електронного кабінету позивача та особовою карткою наданою відповідачем.

З облікової картки позивача вбачається що станом на 31.12.2018 заборгованість відсутня. Борг виник починаючи з 2018 року та на дату винесення вимоги, яка була скасована рішенням суду, серпень 2019 року складав 23784 грн.

Спір виник з приводу наявності в обліку боргу з єдиного внеску, вимога щодо сплати якого була скасована судовим рішенням.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», яка визначає платників єдиного внеску, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 8 та 9 ст. 9 вказаного Закону визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , до 04.04.2021 з 05.04.2021 втратив чинність, був визначений Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок № 422).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 422).

У постанові від 15.12.2015 року у справі № 814/1645/14 Верховний Суд України дійшов висновку, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб`єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суд вважає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Крім того, позивачем дії відповідача щодо зарахування з порушенням або незарахування сплачених сум єдиного внеску не оскаржуються.

Також суд наголошує, що предметом позову у справі № 200/5636/20-а було оскарження вимоги ГУ ДПС України від 13.08.2019 № Ф-170531-47У, та рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2020 року у справі № 200/5636/20-а не було зобов`язано контролюючий орган провести коригування (списати) суму боргу в інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску.

Порядок списання податкового боргу визначений чинним законодавством.

Відповідно до п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу. (Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020.)

Так, згідно з пунктом 101.1 статті 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, під терміном «безнадійний» розуміється:

101.2.1. податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

101.2.2. податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

101.2.4. податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

101.2.5. податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 3.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року № 577 (далі - Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктами 4.1, 4.2 зазначеного Порядку передбачено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що списанню підлягає лише безнадійний борг, який списується на підставі рішення відвідного територіального органу.

Судом встановлено, що позивач у визначеному законом порядку не звертався до податкового органу з заявою про списання безнадійного податкового боргу та рішення стосовно того списання податковим органом не приймалося.

Таким чином, позивачем не наведено, а судом не встановлено, які норми Податкового кодексу України та Порядку №422 відповідачем порушено під час адміністрування платежів позивача з єдиного внеску, а відтак, вимоги позивача про виключення з інтегрованої картки нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 грн. 11 коп. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року в справі № 200/5636/20-а, також було зазначено, «водночас суд зазначає, що Закон №1669 не скасовує обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану.»

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання бездіяльність відповідача, яка полягає у неприведені у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки позивача шляхом виключення боргу на суму 23 784 гривень 11 копійок, протиправною та зобов`язання відповідача виключити з інтегрованої картки позивача нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 гривень 11 копійок не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності, яка полягає у неприведені у відповідність облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів та інтегрованої картки шляхом виключення боргу на суму 23 784 гривень 11 копійок, протиправною та зобов`язання виключити з інтегрованої картки нараховану недоїмку з єдиного внеску в розмірі 23 784 гривень 11 копійок. - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошено у судовому засіданні 04 листопада 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова