Рішення № 101067030, 15.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 р. Справа№200/13116/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14)

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 29 жовтня 2020 року про відмову у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Ухвалою від 6 жовтня 2021 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/13116/21 за правилами спрощеного позовного провадження, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити, відстрочив позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали, задовольнив клопотання позивача та визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача із позовом до суду.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату. Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради було прийнято рішення у формі повідомлення від 29 жовтня 2020 року про відмову у наданні державної соціальної допомоги. Рішення управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради у формі повідомлення від 29 жовтня 2020 року мотивоване тим, що позивач не має права на отримання вищевказаної допомоги, у зв`язку з відсутністю даних про дружину - ОСОБА_2 . Позивач вважає рішення відповідача, яке прийнято у формі повідомлення від 29 жовтня 2020 року про відмову у призначенні тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату незаконним. Зазначає, що ОСОБА_2 , хоч і є дружиною, але не мешкає з позивачем та дітьми з 1997 року, виїхала з м. Костянтинівки, також даних про місце її знаходження немає, вела аморальний спосіб життя. Рішенням Костянтинівського міського суду від 07 грудня 1998 року по справі 2-1502-98, ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав та з неї стягнуто аліменти на утримання 5ти дітей.

Відповідачем на адресу суду надано відзив на адміністративний позов позивача, у якому заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, зазначивши, що 19 жовтня 2020 року позивач надав заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, довідку про наявний страховий стаж. Інших документів надано не було. Цей вид допомоги призначається у відповідності до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098. Позивач при заповненні декларації про доходи та майновий стан вказав, що він є одруженою особою, але відмовився надати інформацію про паспорт та доходи дружини. Так як позивач не надав персональні дані про дружину, про її доходи, призначити тимчасову допомогу неможливо. Було прийнято рішення від 29 жовтня 2020 року про відмову в призначенні і повідомлення направлено заявнику.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , що виданий 30 липня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

19 жовтня 2020 року позивач звернувся до відповідача про призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

До заяви позивачем було надано довідку про пільговий стаж та декларацію про доходи та майновий стан осіб, де зазначив, що одружений, проте інформацію про дружину надати не має можливості.

29 жовтня 2021 року відповідачем було прийнято повідомлення про відмову в наданні позивачу соціальної допомоги, з причини того, що позивач не має права на допомогу, оскільки не надав даних про дружину.

Крім того, з матеріалів справи було встановлено, що 17 липня 1982 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб від 17 липня 1982 року серії НОМЕР_3 .

Рішенням Костянтинівського міського суду Донецької області від 7 грудня 1998 року № 2-1502-98 було позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей та передано їх на опікунство позивача та стягнуто аліменти.

У даному рішенні судом було встановлено, що у вересні 1997 року ОСОБА_2 виїхала із міста Костянтинівка, жодних відносин з дітьми не підтримує.

Відповідно до довідки від 25 листопада 2015 року, яка видана позивачу, склад його сім`ї складається із чотирьох осіб, а саме: позивач, два його сина та батько.

Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено в період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особам, які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не набули страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначається органами соціального захисту населення і виплачується до досягнення такими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначається з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і виплачується за рахунок коштів державного бюджету.

Суд зазначає, що зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець уповноважив саме Кабінет Міністрів України визначати порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог. Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постанові від 05 грудня 2019 року по справі №127/6105/16-а.

На виконання зазначених законодавчих вимог, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1098 було затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - Порядок №1098).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку № 1098 цей Порядок визначає механізм призначення у період з 1 січня 2018 р. по 31 грудня 2020 р. тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами зазначеної статті (далі - тимчасова допомога), за наявності в неї не менш як 15 років страхового стажу, та її виплати.

Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) (крім мм. Києва та Севастополя) рад, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, виконавчими органами рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи соціального захисту населення) з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що тимчасова допомога призначається особі, яка одночасно відповідає наступним критеріям: 1) є непрацюючою особою; 2) є особою, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 3) але є особою, яка не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 4) разом з тим є особою, у якої наявний страховий стаж не менш як 15 років.

За умови відповідності особи зазначеним критеріям, відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення проводиться призначення тимчасової допомоги такій особі з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу.

Таким чином, для призначення тимчасової допомоги першочерговим є відповідність особи встановленим критеріям.

Матеріалами справи підтверджується і це не заперечується сторонами, на час звернення позивача до відповідача із заявою від 19 жовтня 2020 року позивач відповідав вищезазначеним критеріям.

Відповідно до п.5 Порядку №1098 для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи: заяву; документ, що посвідчує особу; інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання); документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті); довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України; декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги; копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною). Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

Відповідно до п.12 Порядку № 1098 тимчасова допомога не призначається у разі, коли:

середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" або "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю";

особа або члени її сім`ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;

особа працює, провадить іншу діяльність, пов`язану з отриманням доходу;

за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім`ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім`ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);

у власності особи або членів її сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1098 розмір тимчасової допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може перевищувати 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної тимчасової допомоги з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, без звернення особи, якій призначено тимчасову допомогу.

Середньомісячний сукупний дохід, визначений особі для призначення тимчасової допомоги, обчислюється згідно з пунктами 2-13 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 61, ст. 1981).

До складу сім`ї включаються:

чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені, віком до 18 років, які перебувають на їх утриманні;

діти - студенти закладів вищої освіти I-IV рівнів акредитації та закладів професійної (професійно-технічної) освіти з денною формою навчання віком до 23 років, які не мають власних сімей, у тому числі ті, що одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом із батьками чи перебувають на навчанні в іншому населеному пункті);

особи, які спільно проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 4 Сімейного кодексу України особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім`ї.

Приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом 5 пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом в постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17.

Отже, суд зазначає, що серед підстав, відповідно до яких не призначається тимчасова допомога відсутня підстава щодо ненадання відомостей відповідно члена сім`ї, у даному випадку дружини. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не проживає з дружиною з 1997 року та її місце знаходження дійсно позивачу невідомо. Суд також зазначає, що для призначення тимчасової допомоги першочерговим є відповідність особи встановленим критеріям. Як вже зазначалось судом вище, матеріалами справи підтверджується і це не заперечується відповідачем, на час звернення позивача до відповідача із заявою від 19 жовтня 2020 року позивач відповідав критеріям, а саме є непрацюючою особою, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але є особою, яка не набула права на пенсійну виплату у зв`язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого нормами статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", разом з тим є особою, у якої наявний страховий стаж не менш як 15 років.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення органу соціального захисту до вирішення такого важливого питання як соціальна допомога особі.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити та виплачувати тимчасову державну соціальну допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто, призначення соціальних допомог, тощо є дискреційним повноваженням органу соціального захисту. У такому випадку, суд може лише зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19 жовтня 2020 року, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вищевикладеного та з метою ефективного захисту порушених прав, свобод, інтересів позивача, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19 жовтня 2020 року про призначення соціальної допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням викладеного суд доходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2021 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору у розмірі 908 грн. до ухвалення судового рішення.

Нормами частини 2 статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування повідомлення Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) від 29 жовтня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в наданні позивачу соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 19 жовтня 2020 року про призначення соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 03197428, 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, 14) судовий збір у розмірі 850 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень) 00 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 58 грн. (п`ятдесят вісім гривень) 00 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: рахунок - Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 15 листопада 2021 року. Повне судове рішення складено 15 листопада 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар