Рішення № 101065647, 02.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14855/21

Провадження № 2/522/7828/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

02 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20 лютого 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни відкрито виконавче провадження № 58426401 з примусового виконання Виконавчого напису № 56 від 24 січня 2019 року вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Женева» заборгованості у розмірі 49 210, 72 гривень.

Ознайомившись з виконавчим написом, вчиненим 24 січня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрованим за реєстровим номером 56, позивач вважає, що останній вчинений з численним порушенням вимог закону та порядку його вчинення.

Так, зокрема, позивач зазначає, що, по-перше, не отримувала жодної вимоги від кредитора про сплату боргу. По-друге, надані стягувачем документи не підтверджують безспірність заборгованості. По-третє, виконавчий напис вчинено без (не на підставі) нотаріально посвідченої угоди, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року по справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні. Витребувано у Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка Віктора Станіславовича ( АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №56 від 24.01.2019 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. від 24 січня 2019 року зареєстрованого в реєстрі за № 56, за виконавчим провадженням № 58426401, яке відкрито Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною.

06.10.2021 року від ТОВ «Фінансова компанія «Женева» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити в задоволені позову.

Доказів на спростування доводів позивача, відповідачем до суду не надано, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами. При цьому суд враховує пасивну процесуальну поведінку відповідача, щодо спростування доводів позивача.

Приватний нотаріус Кондратюк В.С. свої пояснення до суду не подав, ухвалу суду в частині витребування доказів не виконав, витребувані докази суду не надав.

Також представником позивача до суду було надано письмові пояснення, в яких останній, окрім доводів викладених у позовній заяві, зазначив, що виконавчий напис приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюка В.С. від 24 січня 2019 року реєстровий номер 56 є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову КМ України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» щодо вчинення виконавчого напису на кредитному договорі.

У судове засідання призначене на 02 листопада 2021 року позивач та її представник не з`явилися, попередньо надали заяву про розгляд справи у їхню відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений був належним чином, про причини не явки не повідомив.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явились.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

За результатами аналізу норм Закону «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок), постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (постанова Кабінету Міністрів України № 1172) та іншими законодавчими актами можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість боржника перед стягувачем.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює та зазначає в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 24 січня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 56, яким нотаріус стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», яке є правонаступником ПАТ «Платинум Банк» та є новим кредитором за кредитним договором № 2272/2663DCLRG1PT від 31.03.2015 року, заборгованість з боржника ОСОБА_1 .

У спірному виконавчому написі зазначено, що строк платежу по Кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.03.2018 по 28.12.2018. Загальна сума заборгованості складає 48 310, 72 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту - 30 347, 48 гривень, заборгованість за відсотками - 3 339, 96 гривень, заборгованість по комісії - 404, 57 гривень, пеня - 14 218, 71 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Женева» в розмірі 900,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума стягнення за виконавчим написом становить 49 210, 72 гривні.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів 05.03.2018 року ТОВ «Фінансова компанія «Женева» на електронному аукціоні придбало кредитний портфель Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» з правами вимоги до фізичних осіб, без забезпечення у кількості 26 214 шт., лот № F65GL7382, протокол електронного аукціону №UA-EA-2018-02-12-000102-a.

22.03.2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Женева» підписано договір про відступлення прав вимоги № 147, згідно якого право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2272/2663DCLRG1PT від 31.03.2015 року перейшло від ПАТ «Платинум Банк» до ТОВ «ФК «Женева».

Відповідно до інформації, яка розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (https://www.fg.gov.ua/lot/23654) ТОВ «ФК «Женева» до складу лоту № F65GL7382 входило в тому числі і право вимоги за кредитним договором № 2272/2663DCLRG1PT від 31.03.2015 року, боржником за яким виступає ОСОБА_1 . Заборгованість за Кредитним договором на дату продажу права вимоги складала 33 687,43 грн., з яких: залишок по тілу кредиту - 30 347,48 грн., залишок по відсоткам - 0, залишок по комісії - 3 339,95 грн., залишок по пеням і штрафам - 0 грн.

В позовній заяві позивач зазначає, що вона не погоджується із розміром пені 14 218, 71 гривень та розміром заборгованості за комісією 404, 57 гривень, оскільки вони у сукупності дорівнюють половину суми загальної заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором, що є не справедливим. Крім того, позивач посилається на неправильне нарахування відсотків у розмірі 3 339, 96 грн. за кредитним договором, в пункті 1.2. якого встановлено, що процентна ставка за користування кредитом складає 0,0001 % річних.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Женева» не надало суду пояснення з приводу визначення ним розміру заборгованості, та не надало докази на підтвердження безспірності заборгованості.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»(далі - Перелік) для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р., встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом із цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 р., залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 р. «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 р.

Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, на час вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору. Вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору, нотаріально не посвідченого, чинним законодавством не передбачалось.

Кредитний договір № 2272/2663DCLRG1PT від 31.03.2015 року, укладений між ПАТ «Платинум Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Женева», та ОСОБА_1 , нотаріально не посвідчений, отже, не може слугувати підставою видачі виконавчого напису за чинним законодавством України.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до п.2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій (в редакції на час вчинення спірного виконавчого напису), вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Позивачем заперечується факт отримання письмової вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Женева» в наслідок чого позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису, а відповідачем на спростування доводів позивача та належних доказів відправлення такого повідомлення позивачу, також отриманні її позивачем - суду не надано.

Із врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки виконавчий напис вчинений з порушенням вимог нормативно-правових актів України щодо порядку його вчинення, а також за відсутності доказів безспірності заборгованості, а тому він виконанню не підлягає.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача безпідставно стягнутих під час примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису грошових коштів суд зазначає наступне.

З наявного в матеріалах справи листа приватного виконавця № 1085 від 27.01.2021 року вбачається, що на примусовому виконанні приватного виконавця Юхименко О.Л. перебуває виконавче провадження № 58426401 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису на загальну суму 49 210, 72 грн. Станом на 27.01.2021 року розмір заборгованості боржника за виконавчим написом складає 47 660 грн.

Таким чином, станом на дату надання відповіді з позивача стягнуто за виконавчим документом та перераховано на користь стягувача грошові кошти у розмірі 1550, 72 гривень, у зв`язку із чим сума боргу за виконавчим документом перед стягувачем зменшилася з 49 210, 72 грн. до 47 660 грн.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Женева» не заперечило факту отримання коштів у такому розмірі та не надало доказів на спростування отримання грошових коштів за виконавчим провадженням № 58426401. Враховуючи, що зазначені кошти отримані на підставі не належного виконавчого напису, тому підлягають поверненню як безпідставно отриманні ( ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст.1,4,15,16,18 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5,Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, ст.ст.4,5,12,13,17-19,76-82,89,141,258,259,263-266,268,352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення безпідставно стягнутих коштів - задовольнити.

Визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватний нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем та зареєстрований в реєстрі за № 56 від 24 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Женева» заборгованості за кредитним договором №2272/2663DCLRG1PT від 31.03.2015 року у сумі 48310,72 грн., та витрат за вчинення виконавчого напису у сумі 900,00 грн.

Стягнути з ТОВ «ФК «Женева» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуті під час примусового виконання незаконного виконавчого напису № 56 від 24 січня 2019 року грошові кошти у розмірі 1550,72 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з перебиванням головуючого судді у щорічній основній щорічній відпустці повний текст рішення виготовлений 15.11.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

02.11.21