Ухвала суду № 101065033, 02.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 вересня 2021 року Справа 160/10201/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника Дніпровської міської ради про розгляд справи №160/10201/21 в загальному позовному провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 18.11.2019 року № 36/5351 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

- зобов`язати Дніпровську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.11.2019 року № 36/5351 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою на черговій сесії міської ради, враховуючи висновки суду.

Позовна заява обґрунтована протиправною бездіяльністю відповідача що полягає у не розгляді останнім клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою від 18.11.2019 року щодо земельної ділянки.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/10201/21 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/10201/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

26 серпня 2021 року, засобами поштового зв`язку, від представника відповідача надійшло заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому зазначено, що справа має суспільно важливий інтерес, оскільки положеннями ст. ст. 13, 142 Конституції України передбачено виключне право органу місцевого самоврядування від імені територіальної громади самостійно розпоряджатися землею, яка є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, оскільки доходи від її використання є складовими у формуванні доходів місцевого бюджету. Виходячи з характеру спірних правовідносин та предмету позовних вимог з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві, розгляд має бути здійснений за правилами загального провадження з викликом сторін. На підставі вищевикладеного міська рада просить розгляд справи здійснити в загальному порядку в присутності представника Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений порядок вирішення заяви (клопотання) про розгляд справи в загальному порядку, тому розгляд даної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно частини 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а саме:

- залишити заяву відповідача без задоволення;

- розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Тобто, конструкція наведеної норм закріплює повноваження суду на вчинення певних процесуальних дій за результатами розгляду заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного. При цьому, відповідні повноваження суд реалізує у той чи інший спосіб залежно від обґрунтованості таких заперечень.

Однак, у поданому представником відповідача клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що дана справа не відноситься за предметом розгляду до встановленого ч.4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України переліку справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Так, за характером спірних правовідносин, предметом доказування та складом учасників справи, дана справа є справою незначної складності та не вимагає проведення підготовчого засідання, тобто підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Слід зазначити, що у відповідності до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із частиною 9 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

Суд, звертає увагу заявника, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права учасників справи на подання письмових пояснень, доказів та доведення їх переконливості перед судом.

Зокрема, відповідач має можливість надавати пояснення щодо процесуальних питань у заявах, що визначені главою 1 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, суд розглядаючи справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

За викладених обставин, відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді - 02 вересня 2021 року.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 257, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника Дніпровської міської ради про розгляд адміністративної справи №160/10201/21 за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Боженко