Ухвала суду № 101064658, 11.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 листопада 2021 р. Справа № 120/11637/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Джереловської А.О.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника позивачів Кундеуса С.І.,

представника відповідача Порхун Л.М.,

розглянувши в м. Вінниці у відкритому судовому засіданні за правлами спрощеного позовного провадження клопотання позивачів про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Могилів-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.09.2021 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач 1), ОСОБА_2 (позивач 2) та ОСОБА_3 (позивач 3) до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Могилів-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про скасування рішень від 29.12.2020 про скасування рішення від 19.07.2012 № 26/3728 про оформлення набуття позивачами громадянства України, та зобов`язання Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Могилів-Подільського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати позивачам паспорти громадянина України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 19.07.2012 позивачі набули громадянство України на підставі рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 19.07.2012 № 26/3728 про набуття громадянства України за територіальним походженням. Підставою для набуття громадянства було те, що батько/дід позивачів народився на території України, що підтверджується довідкою Відділу реєстрації актів цивільного стану Могилів-Подільського районного управління юстиції Вінницької області № 63-03-62 від 18.03.2008 за підписом начальника Мізерної К.В . Однак 17.08.2021 Могилів-Подільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області вилучив у позивачів паспорти громадянина України, видані в 2012 році, про що складено акти вилучення за №№ 10, 11, 12 від 17.08.2021. Натомість позивачам видано довідки про вилучення паспорта громадянина України.

19.08.2021 представник позивачів Кундеус С.І. звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати рішення від 29.12.2020 про припинення громадянства позивачів. Листом від 25.08.2021 за № 0501.9-5575/05.1-21 відповідач надав копії окремих документів, а саме подання про скасування рішення про оформлення позивачам громадянства України та довідки про наявність підстав для скасування рішення про оформлення набуття позивачами громадянства України за територіальним походженням. Проте самих рішень про скасування рішення від 19.07.2012 № 26/3728 про набуття позивачами громадянства України надано не було.

Враховуючи зазначену відповідь, позивачі вирішили за захистом своїх порушених прав та інтересів звернутися до суду.

Одночасно з позовною заявою позивачі подали письмове клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання обґрунтовується тим, що предметом оскарження у цій справі є рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у Вінницькій області від 29.12.2020, яким було скасовано рішення від 19.07.2012 № 26/3728 про набуття позивачами громадянства України. Водночас позивачі дізналися про це рішення лише 17.08.2021, коли у них вилучили паспорти громадян України. Після цього позивачі намагалися отримати у відповідача копії рішень від 29.12.2020, але станом на дату подання позову вони так і не були надані. За цих обставин і беручи до уваги дату оскаржуваного рішення, позивачі просять поновити їм строк звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 27.09.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Водночас суд дійшов висновку про необхідність вирішення вищевказаного клопотання позивачів в судовому засіданні за участю сторін.

18.10.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні позивачі та їх представник клопотання про поновлення строку звернення до суду підтримали та просять суд його задовольнити. Представниця відповідача при його вирішенні покладається на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи позивачів на підтримку заявленого клопотання, суд зазначає таке.

Процедура судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Отже, закон обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (див. постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).

Таким чином, висновуючись на основі аналізу положень частини першої-третьої статті 122 КАС України, суд зазначає, що за загальним правилом строк звернення фізичної та юридичної особи до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин становить шість місяців та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів у спірних правовідносинах.

При цьому вжиття конструкції "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (див. постанову Великої Палаи Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку адміністративного судочинства оскаржують рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у Вінницькій області від 29.12.2020 про скасування рішення від 19.07.2012 № 26/3728 про оформлення набуття позивачами громадянства України.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство" рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Указом Президента України від 27.03.2001 за № 215 затверджено Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок), яким відповідно до Закону України "Про громадянство України" (далі - Закон) визначається перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Пунктом 88 Порядку встановлено, що для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону територіальними органами Державної міграційної служби України, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи:

а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п`ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п`ятої статті 9 Закону; частина п`ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.

Згідно з пунктом 97 Порядку рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.

Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.

Відповідно до пункту 121 Порядку у разі припинення особою громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття особою громадянства України територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України вживають заходів до вилучення у цих осіб документів, які підтверджують громадянство України.

Таким особам територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України видають довідку про припинення громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Як встановлено судом, оскаржувані рішення Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 29.12.2020 про скасування рішення від 19.07.2012 № 26/3728 про оформлення набуття позивачами громадянства України не оформлені окремим документом як помилково вважають позивачі, а міститься у розділі "Прийняте рішення" Подання від 29.12.2020 про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України (щодо кожного з позивачів) за формою 41, затвердженою наказом МВС України від 16.08.2021 № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку".

Разом з тим відповідач і третя особа не надали суду доказів на підтвердження того, що у відповідності до пункту 97 Порядку позивачам надсилалось письмове повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття ними громадянства України, і що позивачі отримали таке повідомлення.

Водночас безспірним є той факт, що лише 17.08.2021, на виконання оскаржуваних рішень від 29.12.2020 про скасування рішення про оформлення набуття ними громадянства України, у позивачів вилучено паспорти громадянина України.

Наведене підтверджується як актами вилучення паспорта громадянина України за №№ 10, 11, 12 від 17.08.2021, так і виданими позивачам довідками про вилучення паспорта громадянина України з ідентичними реквізитами.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду у даному випадку необхідно обчислювати починаючи з 17.08.2021. Адже у матеріалах справи відсутні інші дані, які б свідчили про те, що позивачі раніше дізналися про порушення своїх прав та інтересів у зв`язку з прийняттям оскаржуваних рішень і, незважаючи на це, у встановлений законом строк не звернулися до суду з позовом про їх оскарження.

За огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачі не пропустили строк звернення до адміністративного суду, надіславши позовну заяву поштою 14.09.2021. Відповідно, немає підстав для вирішення питання про його поновлення.

Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Прецедентна практика ЄСПЛ виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

ЄСПЛ акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.

Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

В рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи наведене та керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд при вирішенні питання про дотримання позивачами строку звернення до суду усі сумніви щодо початку перебігу такого строку тлумачить на користь позивачів, та доходить висновку, що позивачі не пропустили строк звернення до суду з цим позовом. Отже, підстав для його поновлення немає, а тому у задоволенні клопотання позивачів належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 72, 77, 79, 90, 121, 122, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивачів про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі № 120/11637/21-а, оскільки такий строк не пропущено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Ухвала в повному обсязі складена 15.11.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович