Ухвала суду № 101064000, 15.11.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

15 листопада 2021 року Справа № 926/4541/21 Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович, розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина», м. Чернівці

до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни , смт. Сіряки, Дергачівський р-н., Харківська обл.

про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором №2021-01-27 від 27.01.2021 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 30 ГПК України передбачено що спори, що виникають з договору перевезення, у разі, коли одним з відповідачів є перевізник, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням перевізника.

Враховуючи, що в даному випадку перевізник є позивачем у справі, а не відповідачем, відповідно не підлягає застосуванню ч. 1 ст. 30 ГПК України.

Стосовно посилання позивача у позовній заяві на п. 5.3 Договору №2021-01-27 від 27.01.2021 щодо визначення підсудності суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.3 Договору №2021-01-27 від 27.01.2021 у разі відсутності компромісного рішення, спір передається до розгляду у господарський суд в м. Чернівцях. Господарським судом в місті Чернівцях є Господарський суд Чернівецької області.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, у даній справі суб`єктний склад учасників не містить іноземного елементу. Таким чином, ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" не може застосовуватися в цьому випадку.

Суд зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України, при виникненні спору між суб`єктами, зареєстрованими на території України, не передбачено можливості визначення підсудності справи самими сторонами у договорі.

Оскільки в Господарському процесуальному кодексі України відсутній інститут договірної підсудності, сторона може звернутись до господарського суду у відповідності з територіальною та виключною підсудністю справ.

Посилання позивача на чітке визначення сторонами спору у п. 5.3 договору Господарського суду Чернівецької області як суду, який буде розглядати спір у випадку відсутності компромісного рішення не береться судом до уваги, оскільки сторони не можуть змінювати в договорі встановлені Господарським процесуальним кодексом правила визначення підсудності.

З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням статті 27 ГПК України.

Згідно частин 1, 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр містить відомості про найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи, організаційно-правову форму; місцезнаходження юридичної особи та дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу.

У відповідності зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що державні органи, у тому числі суди, органи Національної поліції, органи прокуратури, органи Служби безпеки України, а також органи місцевого самоврядування та їх посадові особи безоплатно отримують відомості з Єдиного державного реєстру з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день постановлення цієї ухвали, місцезнаходженням відповідача у справі, фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни , є адреса: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що відповідачем у справі є особа, місцезнаходження якої зареєстровано у Харківській області, дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернівецької області, а матеріали позовної заяви підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Харківської області за встановленою підсудністю.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.

Згідно ч. 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Таким чином, встановивши, що позов пред`явлено до відповідача, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_1 враховуючи правила територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідача, встановлені ч. 1 ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Чернівецької області, у зв`язку з чим матеріали справи №926/4541/21 підлягають передачі за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Керуючись ст. 4, 20, 27, 29, 30, 31, 176, 234, 235, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Велес Буковина» до фізичної особи-підприємця Миргородської Олени Юріївни про стягнення заборгованості в сумі 30790,00 грн разом з доданими до неї матеріалами передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 15.11.2021.

Суддя В.В. Дутка