Ухвала суду № 101062682, 15.11.2021, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"15" листопада 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1189/21

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Маляренко Андрія Леонідовича

до Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль"

про видачу судового наказу,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2021 до Господарського суду Житомирської області звернувся ФОП Маляренко Андрій Леонідович із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" 173887,40грн заборгованості за договором створення за замовленням і використання об`єктів права інтелектуальної власності №17/05/21 від 17.05.2021, з яких: 172600,00грн основний борг, 1287,40грн 3% річних. Крім того, заявник просить суд покласти на відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17260,00грн та сплачений судовий збір.

Так, підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Згідно із ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту поданої заяви, ФОП Маляренко А.Л. просить покласти на боржника судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17260,00грн. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, зокрема, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами...на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Проаналізувавши зазначені положення у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами лише за результатами розгляду справи у порядку позовного провадження, що у свою чергу забезпечує дотримання принципів змагальності сторін та пропорційності у господарському судочинстві.

Натомість ч. 2 ст. 12 ГПК України встановлено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

При цьому, п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України передбачено, що суд під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Таким чином, за результатами розгляду справи за відповідною заявою, судом лише видається судовий наказ, який є особливою формою судового рішення, а заявлені стягувачем вимоги не розглядаються по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Фізичної особи - підприємця Маляренко А.Л. в частині видачі судового наказу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17260,00грн.

Частиною 3 ст. 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 147-148, 152-153, 234- 235 ГПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі - підприємцю Маляренку Андрію Леонідовичу у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17260,00грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Дата підписання: 15.11.2021

Суддя Прядко О.В. Друк: 1 - в справу, 2 - заявнику - рек.