Рішення № 101061337, 10.11.2021, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/3148/21

2-а/683/36/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

з участю: секретаря Градомської Д.Р.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Старокостянтинів адміністративну справу №683/3148/21 за адміністративним позовомОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії БАА №856359 від 24 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії БАА №856359 від 24 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення.

Позивач вважає, що вищевказана постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, зокрема, вказує, що висновки інспектора поліції про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, не підтверджується жодними доказами, визначеними ст. 251 КУпАП, вказує, що керував транспортним засобом із пристебнутим ременем безпеки.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що керував транспортним засобом із пристебнутим ременем безпеки, лише після того як був зупинений працівниками поліції відстебнув ремінь безпеки. Працівники поліції не надали доказів вчинення ним правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Проте представником позивача до суду надіслано відзив на позов, в якому просив в задоволенні позову відмовити оскільки позивача обґрунтовано було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у ній докази, прийшов до наступного висновку.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 24 жовтня 2021 року, серії БАА №257479 на позивача накладено адміністративне стягнення за ч.5 ст.121 КУпАП у розмірі 510 грн. За вказаною постановою ОСОБА_1 24 жовтня 2021 року о 09 год. 10 хв. в с. Старокостянтинів по вул. Попова, 2, керував транспортним засобом марки «АЗЛК» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який обладнаний ременем пасивної безпеки, при цьому не був пристебнутий, чим порушив п. 2.3 в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), затверджені постановою КМ України від 10 жовтня 2001 року №1306.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п.2.3 в) Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина п`ята статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З урахуванням роз`яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Частиною другою статті 77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із переглянутого в судовому засіданні відеозапису наданого відповідачем неможливо встановити обставини про те, чи порушив позивач правила користування ременем безпеки, оскільки мається лише запис щодо спілкування працівників поліції з позивачем, при цьому не зафіксовано факт керування транспортним засобом саме не пристебнутим ременем безпеки, оскільки для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

При цьому суд зазначає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, провадження № К/9901/15804/18.

Однією з правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Таким чином, наведені обставини не дають змоги однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП.

Враховуючи фактичну відсутність у справі доказів, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, за порушення яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття провадження у справі, що відповідає положенням п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у розмірі 454,00 грн. слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі -Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області

Керуючись ст.ст. 2,19,72-77, 94, 211, 241-246, 250 КАС України суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАА №856359 від 24 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 125 КУпАП, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 125 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, місцезнаходження: 29017, вул.Зарічанська, 7, м.Хмельницький, ЄДРПОУ: 40108824.

Повний текст рішення виготовлено 12 листопада 2021 року.

Суддя