Рішення № 101060113, 04.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4732/21 Справа №754/7847/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Костриця В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з вимогою до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в якому просить визначити додатковий строк терміном в три місяці для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді нарахованої, але не отриманої пенсії. Позивач є єдиним спадкоємцем померлого. Після звернення до нотаріуса позивачу було повідомлено у звязку пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Поважність пропуску позивач обґрунтовує впровадженим карантином по всій території України та тим, що померлий мав статус внутрішньо переміщеної особи та періодично проживав за місцем свого народження в м. Хрустальний на непідконтрольній території. У зв`язку з цим позивач не мала офіційного підтвердження про смерть батька, а відтак не мала підстав для звернення до нотаріуса. Після отримання відмови Деснянського районного у м. Києві відділу ДРАЦС ЦМУ Міністерства юстиції, в грудні 2020 року позивач звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , рішення за результатами розгляду справи отримано позивачем в січні 2021 року. На підставі рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки на надзвичайних ситуацій КДДА з 20.03.2021 року в м.Києві запроваджено карантинні обмеження, в результаті чого позивач мала труднощі з переміщенням. У зв`язку із пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини за захистом своїх законних прав позивач звернувся до суду.

25.05.2021 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по вказаній справі.

10.09.2021 ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

06.10.2021 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Подала заву про слухання справи без її участі, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить відмітка про отримання судової повістки.

Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а неявку учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду заяви, суд розглядає заяву без участі сторін по справі.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач не з`явився в судове засідання, про розгляд справи повідомлявся належним чином, не подав до суду відзив, а також те, що позивач не заперечує щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 04.11.1978.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданого з відміткою «повторно» 04.02.2021.

08.05.2021 року приватним нотаріусом КМНО Досінчук Ф.І. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нараховану але не виплачену пенсію після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , мотивуючи тим, що остання пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Відповідно до копії рішення Деснянського районного суду м.Києва від 06.01.2021 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану ЦМУ МЮ(м.Київ) про встановлення факту смерті задоволено.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Стаття 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 565/1145/17 (Постанова від 26.06.2019 року).

Так, Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин. Внаслідок карантинних обмежень зупинився рух громадського транспорту, обмежувалось пересування громадян та вводилось ряд інших обмежень.

Із наданих позивачем доказів і обґрунтування позовних вимог, судом встановлено, що необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) унеможливило своєчасне подання позивачем заяви про вступ у спадщину. Також суд приймає доводи позивача щодо того, що встановлення факту смерті батька, котрий помер на непідконтрольній території, вимагало від останньої значних зусиль та часу для отримання документів, в тому числі рішення суду про встановлення факту смерті.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, поважність причин пропущення строку для прийняття спадщини та наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 у резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відтак, оцінивши всі обставини, що мають значення для справи, суд вважає, що для прийняття спадщини достатнім є тримісячний строк з моменту набрання законної сили цим рішенням.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ,місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач - Київська міська рада, місцезнаходження - м. Київ,вул. Хрещатик, 36.

Повний текст рішення складено 12.11.2021.

Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон