
Придніпровський районний суд м.Черкаси
Номер провадження 1-кс/711/2260/21
Справа № 711/7325/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Демчик Р.В., при секретарі Бойко О.С., прокурора Пилипас Р.О., слідчої Мініх А.Р., захисника Бессараба П.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області Мініх А.Р., винесеного у кримінальному провадженні №12021250360000475 від 27.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 194 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
встановив:
Слідчий СУ ГУ НП в Черкаській області Мініх А.Р. звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням прокурора відділу прокуратури Черкаської області Пилипас Р.О., що винесене у кримінальному провадженні №12021250360000475, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.202, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, маючи намір на умисне знищення чужого майна шляхом підпалу, прибув на територію ДП «Агрофірма Іскра», що в адміністративних межах села Нова Дмитрівка, Золотоніського району, де реалізуючи свій злочинний умисел зайшов на територію ДП «Агрофірма Іскра» разом з ОСОБА_2 та одною невстановленою, в ході досудового розслідування особою, використовуючи нафтові оливи, з метою знищення трансформаторної станції «КТП-549», виконав свідомі дії, спрямовані на виникнення пожежі шляхом застосування вогню до об`єкту трансформаторної станції, внаслідок чого було знищено трансформаторну станцію «КТП-549», чим завдав потерпілому значної матеріальної шкоди.
Виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними для доведення злочину до кінця, покинув територію ДП «Агрофірма іскра», що в адміністративних межах села Нова Дмитрівка, та з місця вчинення злочину зник.
05.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, с зібрані в ході досудового розслідування відомості, а саме:
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;
-Протоколом пред`явлення для впізнання особи за фотознімками;
-Листом про надсилання результатів перевірки за центральним обліком генетичних ознак людини Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру;
-Матеріалами про рух транспортного засобу марки «Mercedez-Benz 320» д.н.з. НОМЕР_1 до с. Нова Дмитрівка, Золотоніського району.
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
На теперішній час є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу, що заподіяло шкоду в особливо великих розмірах.
Як зазначено органом досудового слідства ризики існують, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років із конфіскацією майна.
Слідчий в своєму клопотанні також зазначає, що враховуючи той факт, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи на волі підозрюваний матиме можливість спілкуватися з особами, можливо причетними до вчиненого ним злочину, які на даний час слідством не встановлені, чим також буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, беручи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, за який, відповідно до ч. 2 ст. 194 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, а тому у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні щодо нього найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, які обумовлюють необхідність його ізоляції.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 підтримали та просили його задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного зазначив, що заперечує проти внесеного клопотання, оскільки вважає підозру необґрунтованою. Також вказав, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені. Просив врахувати, що підозрювана має постійне місце проживання.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав доводи свого захисника.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12021250360000475 від 27.04.2021, у рамках якого було подане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ст.177 КПК України метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.
Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, у відповідності до ст.ст.177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також, враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні матеріали клопотання, слідчий суддя вважає доведеною наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, покарання за яке передбачає можливість позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, свідчить, що обставини, з якими пов`язана подія кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, у відповідності до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.
Між тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Слід зазначити, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Між тим, не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилання слідчого та прокурора на те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії тяжких, враховуючи, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Також, прокурором та слідчим не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий під час судового засідання зазначив, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, ні в клопотанні, ні в судовому засіданні стороною обвинувачення не наведенні обставини та не наданні докази, які б підтверджували наявність ризику, що підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню, враховуючи положення статті 177 КПК України.
Крім того, на час розгляду справи за цим клопотанням, стороною обвинувачення не наведені об`єктивні дані, які б свідчили, що підозрюваний ухиляється від слідства.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Також, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує: особу підозрюваного; його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Таким чином, враховуючи думку сторони обвинувачення та доводи сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні внесеного клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки, у даному випадку, такий запобіжний захід не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування запобіжного заходу.
Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», - при розгляді клопотання про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. При цьому, суддя враховує доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, - можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та/чи суду, враховуючи санкцію ч.2 ст.194 КК України та покарання, яке може бути визначено судом, в разі доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Крім того, слід зазначити, що домашній арешт складає позбавлення волі в значенні Конвенції з прав людини та основоположних свобод і тому він відповідає одній з дозволених підстав згідно зі статтею 5.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).
Під час розгляду клопотання встановлено, що фактичним місцем проживання підозрюваного є: АДРЕСА_1 . Отже, домашній арешт слід застосувати до підозрюваного у нічний час доби.
Визначаючи строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу, варто звернути увагу, що в даному випадку тривалість застосування запобіжного заходу застосовується в межах строку досудового розслідування, є виправданою, внаслідок особливостей способів доказування та отримання доказів для з`ясування всіх обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного слід покласти певні обов`язки, які забезпечать процесуальну поведінку підозрюваного під час здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя, -
ухвалив:
В задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП в Черкаській області Мініх А.Р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 грудня 2021 року включно, заборонивши ОСОБА_1 покидати місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , з 20.00 год. до 06.00 год. наступної доби
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду, слідчого судді;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, слідчому, в провадження якого знаходиться справа та прокурору Черкаської області - для відому.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено 12.11.2021 року о 14.40 год.
Слідчий суддя: Р. В. Демчик
Судове рішення № 101059935, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 12.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 711/7325/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: