Ухвала суду № 101059714, 11.11.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 532/308/15-к

Провадження №1-кп/548/247/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2021 року Колегія суддів Хорольського районного суду Полтавської області в складі: головуючого судді - Коновода О.В.,

судді - Миркушіної Н.С.,

секретаря судових засідань - Скрипніченко М.І.

прокурора: Москаленка Д.В.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників обвинувачених: адвокатів Лазоренка Р.В., Кіяшка С.Л., Василишина М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів по кримінальному провадженні № 12014170110000192 від 11.02.2014 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Хорольського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12014170110000192 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 377, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив про відвід колегії суддів по даному кримінальному провадженні.

У заяві про відвід зазначив, що підставами для відводу є такі обставини: обвинуваченим ОСОБА_1 перед початком підготовчого судового засідання заявлений відвід прокурорам групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, які підтримують обвинувачення, а саме: Чернишу А.М., Москаленку Д.В., Долі А.Є. і Савчуку М.Є.

У зв`язку з тим, що в судовому засіданні приймав участь тільки прокурор Москаленко Д.В. то суд поставив на обговорення заяву про відвід Москаленку Д.В. , в ході якого було оголошена заява про відвід прокурору Москаленку Д.В. заслухана його думка та думка всіх осіб, які брали участь у кримінальному провадженні в судовому засіданні.

Після цього суд видалився до нарадчої кімнати і заяву про відвід вирішив в нарадчій кімнаті, а після виходу оголошена ухвала суду за заявою про відвід прокурору Москаленку Д.В.

З огляду на те що в судовому засіданні були відсутні інші прокурори заява про відвід цим прокурорам не оголошувалася, судом не розглядалася і суд ці заяви на розгляд і обговорення учасникам не ставив.

При цьому, адвокат Лазоренко Р.В. заявив, що заяви відносно інших прокурорів необхідно розглянути після прибуття прокурорів до суду в іншому судовому засіданні і це не перешкоджає судовому провадженню, так як у задоволенні відводу прокурору Москаленку Д.В. відмовлено, тому він має право приймати участь в судовому провадженні, з чим погодилася колегія суддів, сторона обвинувачення і сторона захисту.

Разом з тим, 03.11.2021 року під час оголошення ухвали суду за результатами підготовчого судового засідання суд в ухвалі вказав, зокрема, що залишив без задоволення заяви про відвід прокурорам групи прокурорів Чернишу А.М., Долі А.Є. і Савчуку M.Є.

Фактично суд, в процесуальний спосіб, всупереч вимогам КПК України, ставши на сторону або можливо вступивши у змову з прокурорами групи прокурорів, без оголошення заяв про відвід, заслуховування думки осіб, яким заявлений відвід, без заслуховування думки обвинуваченого ОСОБА_1 ,захисників, інших обвинувачених і їх захисників, прийняв рішення за заявами про відвід прокурорам.

При цьому, в ухвалі суд вдався до перекручування фактів та хибних висновків, зазначаючи про те що прокурори Черниш А.М., Доля А.Є і Савчук М.Є. на сьогодні не приймають участь у даному кримінальному провадженні і не є учасниками кримінального провадження.

Такий висновок суду не відповідає дійсності, так як вказані прокурори входять до групи прокурорів, які підтримують обвинувачення в Хорольському районному суді, а прокурор Черниш А М є старшим групи прокурорів, про що свідчить постанова про призначення групи прокурорів .

Ці обставини вказують що заява про відвід Чернишу А.М.. Долі А.Є і Савчуку М.Є. не були вирішені у спосіб передбачений КПК, а тому ці прокурори на сьогодні не мають права прийимати участьу справі, але якщо суд допустить їх до участі у справі то буде поставлено під сумнів справедливість судового розгляду.

Вказані обставини свідчать на переконання обвинуваченого про упередженість суддів, про вирішення питання про відвід прокурорам в позапроцесуальний спосіб, що свідчить про їх необ`єктивність, а як наслідок порушення Кодексу суддівської етики та Бангалорських принципів поведінки суддів.

Обвинувачені та їх захисники підтримали заявлений відвід.

Прокурор проти заявленого відводу заперечував, вважаючи його безпідставним.

Заслухавши учасників, дослідивши заяви про відвід та про самовідвід, матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходитьдо наступного висновку.

Ст. 124 Конституції України регламентовано, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

В ст. 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В розумінні ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження

П. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

В Україні діє прецедентне право, як складова національної правої системи.

Так в положеннях ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .

У рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Можливо визначити критерій, що однією із процесуальних гарантій реалізації і ухвалення законних та обґрунтованих рішень є інститут відводу судді, який має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості, якого є сумніви.

Важливим може визнаватись забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадян до суду, справедливість та невідворотність судового рішення.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 - суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. А саме, у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи, як важливий свідок. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі. Суддя не може бути відсторонений від участі у розгляді справи в тому випадку, коли жодний інший суд не може бути призначений для розгляду даної справи або через терміновий характер справи, коли зволікання в її вирішенні може призвести до серйозної судової помилки.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Так в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лауко проти Словаччини» Європейський суд наголосив, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи. Адже заявник не може в повній мірі скористатись своїми правами для свого захисту, що може наслідком підірвати справедливість судового розгляду.

В постанові від 06.02.2019 року № 761/37267/16-ц Верховний Суд України послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» та зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

На думку колегії суддів, дотримуючись зазначених положень Закону,з метою недопущення сумніву в неупередженості колегії суддів; у зв`язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість колегії суддів при розгляді справи; недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України; виключення суб`єктивних підстав для сумніву учасників в неупередженості суду, є задоволення заявленого відводу .

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, ст. ст. 2, 7, 75, 81, 82, 314, 369, 370, 371 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід колегії суддів - задовольнити.

Відвести суддів Хорольського районного суду Полтавської області: головуючого суддю Коновода О.В. та суддю Миркушіну Н.С. від здійснення судового провадження по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12014170110000192 від 11.02.2014 року за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, ч. 3 ст. 27п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 377, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Кримінальне провадження №532/308/15-к провадження 1-кп/548/247/21 передати до канцелярії Хорольського районного суду Полтавської області для визначення в порядку встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, іншого складу суду на розгляд якого буде передане кримінальне провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Повний текст ухвали складено 15.11.2021 року.

Головуючий суддя: Коновод О.В.

Суддя: Миркушіна Н.С.