Рішення № 101059251, 11.11.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8058/21

2/357/3652/21

Категорія 17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 листопада 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи тим, що у липні місяці 2021 року вона отримала від приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни лист з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З даної постанови вона дізналася, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №27600 про стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованість в розмірі 37 343,54 грн. З даної постанови також вбачається, що звернуто стягнення на її, ОСОБА_1 доходи, які вона отримує в акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк». В п.2 даної постанови, зазначено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів божника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів таєдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. 68,70 Закону України "Про виконавче провадження" суму боргу в розмірі 41 477,89 грн., яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням № 63357566, що складаються з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн. суму боргу за виконавчим документом у розмірі 37 343,54 грн., основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3 734,35 грн. Дані кошти перераховувати приватному виконавцю Клітченко Оксані Анатоліївні, призначення платежу погашення боргу у виконавчому провадженні № 63357566, боржник ОСОБА_1 .

При огляді єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вона дізналася, що 21.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63357566 про стягнення з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованість в розмірі 37 343,54 грн. Дану постанову про відкриття виконавчого провадження вона не отримувала та її про неї не було нічого відомо. Тобто, з даних постанов вбачається, що виконавче провадження №63357566 було відкрито на виконання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №27600, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Вона вважає, що вищенаведений спосіб звернення стягнення за виконавчим написом нотаріуса є незаконним та порушує її законні права, закріплені чинним законодавством.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість бо інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собівключення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Так, нотаріус в день вчинення виконавчого напису 08.09.2020 року керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже нотаріус повинен був відмовити товариству у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Просила суд визнати виконавчий напис №27600 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем щодо звернення стягнення з неї, ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості в розмірі 37 343,54 грн., таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на її користь судові витрати ( а. с. 1-6 ).

Разом з позовною заявою 16.07.2021 року подано заяву про забезпечення позову ( а. с. 19-22).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2021 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 19, 30 ).

Ухвалою судді від 19 липня 2021 року вжито заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення виконання ( стягнення ) на підставі виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 08 вересня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 27600 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Аланда» заборгованості в розмірі 37 343,54 грн., що здійснюється в межах виконавчого провадження № 63357566, яке відкрите приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко О.А. ( а. с. 33-36 ).

Ухвалою судді від 19 липня 2021 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі та постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 годину 00 хвилин 05 серпня 2021 року ( а. с. 38-39).

Ухвалою суду від 05 серпня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи, на підставі якої було вчинено виконавчий напис. Витребувано у Житомирського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи, на підставі якої було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Житомирського міського округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі № 27600 від 08.09.2020 року ( а. с. 46-47 ).

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 листопада 2021 року ( а. с. 61-62 ).

10 жовтня 2021 року з Житомирського обласного державного нотаріального архіву отримано відомості, що витребувані ухвалою суду документи не можуть бути надані, так як 28 липня 2021 року в нотаріальній конторі були проведені слідчі дії, в результаті яких були вилучені документи нотаріального діловодства та архіву відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.07.2021 року.

18 жовтня 2021 року від приватного нотаріуса Горай О.С. отримано відомості, в яких останній зазначає, що витребувані судом документи не можуть бути надані, так як 28 липня 2021 року в нотаріальній конторі були проведені слідчі дії, в результаті яких були вилучені документи нотаріального діловодства та архіву відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від27.07.2021 року

В судове засідання позивач не з`явилася, 11.11.2021 року за вх. № 52648 судом отримано заяву, в якій остання просила суд розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

Відповідач ТОВ «ФК «Аланд» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що судову повістку про слухання справи в Білоцерківському міськрайонному суді 11.11.2021 року о 11 годині 00 хвилин, уповноважена особа ОСОБА_2 отримала 20.10.2021 року.

Третя особа приватний виконавець Клітченко О.А.в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що судову повістку про слухання справи в Білоцерківському міськрайонному суді 11.11.2021 року о 11 годині 00 хвилин, остання отримала особисто 20.10.2021 року.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, з якого вбачається, що судовуповістку про слухання справи в Білоцерківському міськрайонному суді 11.11.2021 року о 11годині 00 хвилин, отримала уповноважена особа ОСОБА_3 25.10.2021 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом ( ч. 10 ст. 130 ЦПК України ).

Тому, суд приходить до висновку, що сторони були повідомлені належними чином у відповідності до вимог діючого законодавства.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзив на позовну заяву позивача.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за необхідним по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 11.11.2021 року постановлено провести розгляд даної цивільної справи в заочному порядку.

Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №27600 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" заборгованість в розмірі 37 343,54 грн.

З даної постанови також вбачається, що звернуто стягнення на її, ОСОБА_1 доходи, які вона отримує в акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк».

В п.2 даної постанови, зазначено здійснювати відрахування із доходів боржника у розмірі 20 відсотків, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів божника, вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідності до ст. 68,70 Закону України "Про виконавче провадження" суму боргу в розмірі 41 477,89 грн., яка підлягає стягненню із боржника за виконавчим провадженням №63357566, що складаються з витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 400,00 грн. суму боргу за виконавчим документом у розмірі 37 343,54 грн., основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3 734,35 грн. Дані кошти перераховувати приватному виконавцю Клітченко Оксані Анатоліївні, призначення платежу погашення боргу у виконавчому провадженні № 63357566, боржник ОСОБА_1 (а. с. 11-12 ).

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню позивач зазначає, що спірний виконавчий напис виданий нотаріусом з порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що діяв на момент його видачі. Спірний виконавчий напис виданий за відсутності доказів безспірності заявленої вимоги. Жодних документів з цього приводу від ТОВ«ФК «Аланд» на адресу позивача не надходило, що є суттєвим порушенням прав позивача.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому, судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові КЦС ВС від 06.05.2020 № 320/7932/16-ц (61-38989св18).

В статті 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, для вчинення напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17.

Однак, жодного належного та допустимого доказу в зворотному, що така вимога направлялася на адресу позивача, відповідачем до суду не надано.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що приватний нотаріус не переконався у безспірності розміру сум, письмової вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору він не отримував.

В свою чергу, позивач заперечував проти суми, яка була стягнута з останньої за виконавчим написом.

Відповідач не надав відзиву на викладені у позовній заяві аргументи, жодного належного та допустимого доказу та не з`явився у судове засідання, саме таким чином розпорядившись своїми правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, відповідач не надав до суду доказів подання приватному нотаріусу усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Витребуванні ухвалою суду у Житомирського обласного державного нотаріального архіву та приватного нотаріуса Горая О.С. належним чином завірені матеріали, на підставі яких було вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» суми заборгованості, судом не отримані.

З листа, який було отримано судом 10.10.2021 року з Житомирського обласного архіву та 10.11.2021 року від приватного нотаріуса Горай О.Г. вбачається, що витребувані судом документи не можуть бути надані, так як 28 липня 2021 року в нотаріальній конторі були проведені слідчі дії, в результаті яких були вилучені документи нотаріального діловодства та архіву відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.07.2021 року.

Відповідно до інформації, яка міститься у відкритих джерелах, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича позбавлено та анульовано свідоцтво на заняття останнього нотаріальною діяльністю.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній доказами.

З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»), для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа №826/20084/14), яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишена без змін, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, нотаріус в день вчинення виконавчого напису - 08.09.2020 керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним, отже, нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 08 вересня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18,провадження № 61-16749св19.

З боку відповідача не надано до суду жодного належного та допустимого доказу тому, що останній звертаючись до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису надав останньому для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку.

Отже, на думку суду, у даному випадку, виконавчий напис не може вважатися таким, що не потребує додаткового доказування, а відтак не підлягає примусовому виконанню у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Але, задоволення позову у цій частині не перешкоджає ТОВ «ФК «Аланд» звернутися за стягненням зазначеної суми у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

За встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги позивача задоволенню з вищенаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

При зверненні до суду з вищевказаними вимогами позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. ( а. с. 13 ), а також витрати по сплаті судового збору при звернені до суду з заявою про забезпечення позову у розмірі 454 грн. ( а. с. 29 ).

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у загальному розмірі 1 362 грн., понесення яких документально підтверджується.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 128, 130, 131, 141, 247, 263, 265, 273, 280-289 ЦПК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 27600 від 08.09.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Аленд» на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908 гривень та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454 гривень, загалом 1 362 ( одну тисячу триста шістдесят дві ) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» ( адреса місцезнаходження: 01003, м. Київ, вул. Саксаганського, 14, офіс 301, ЄДРПОУ: 42642578 );

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович ( адреса місцезнаходження: 01001, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, ЄДРПОУ: 3089721891 );

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксана Анатоліївна ( адреса місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. Окіпової Раїси, 4-а, офіс 35-А ).

Повний текст заочного рішення виготовлено 11 листопада 2021 року.

Заочне рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов