Ухвала суду № 101056677, 12.11.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №263/8669/21

Провадження№ 1-кп/266/575/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Іванця О.Д., за участі секретаря - Новак О.В., прокурора - Бачуріна Є.Є., потерпілих - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника - Турченка О.В., обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Приморськогно районного суду м.Маріуполя Донецької області кримінальне провадження №12020050770000734 від 23.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, а також відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 198 КК України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 23.07.2021 року відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів до 20.09.2021 р. включно.

14.09.2021 ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 продовжено на 60 днів до 12.11.2021 р. включно

У судовому засіданні прокурором подані письмові клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на 60 днів.

Прокурор Бачурін Є.Є. підтримав свої клопотання, просив продовжити стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, зазначаючи при цьому, що інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позицію прокурора.

Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти продовження запобіжного заходу.

Захисник Турченко О.В. зазначив про недоцільність продовження дії запобіжних заходів стосовно його підзахисних, вказавши, що прокурор у своїх клопотаннях не навів будь-яких нових підстав чи ризиків для продовження застосованих запобіжних заходів. Крім того відповідно до вимог КПК України, а саме ст.181 сукупний строк тримання під домашнім арештом не може перевищувати шести місяців. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту було застосовано на досудовому слідстві ще 13.04.2021, тобто продовження щодо нього вказаного запобіжного заходу в рамках граничного його строку неможливе. Щодо ОСОБА_5 домашній арешт було застосовано 24.06.2021, тобто продовжити його можна, з урахуванням вищевказаної норми, лише до 24.12.2021 року.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступних висновків.

Строки запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спливають 12.11.2021 року. На поточний час завершити судове провадження відносно вказаних обвинувачених до закінчення строку запобіжних заходів не можливо, у зв`язку із необхідністю проведення відповідних процесуальних дій судового слідства.

У питанні щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає, що на даний час не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, ч.1 ст.177 КПК України. Щодо продовження домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_5 суд також вважає, що на даний час не зникли підстави вважати про існування ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України

Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_3 , зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд констатує, що останній обґрунтовано обвинувачується у скоєнні корисливих тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_3 , володіючи документами для виїзду за кордон (закордонним паспортом НОМЕР_1 , виданий 29.05.2017) може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши доступ до матеріалів провадження ОСОБА_3 володіє інформацією стосовно особистих даних потерпілих, в тому числі біографічних, відомостей, що можуть становити таємницю їх приватного та сімейного життя, даних про їх близьких родичів та членів родини, дітей, місця їх проживання, номерів мобільних телефонів; у зв`язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу, шляхом підкупу, примусу, шантажу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.

Що стосується заявлених прокурором ризиків відносно ОСОБА_5 , зокрема ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрювана ОСОБА_5 може ухилятися від суду, оскільки, покарання за вчинення злочинів, які інкриміновані їй караються позбавленням волі строком до 3-х років, та будучи обізнаною про покарання, що їй загрожує, з метою уникнення покарання може переховуватися від суду. Вказана обставина підтверджується тим, що ОСОБА_5 , не маючи тісних соціальних зв`язків, оскільки не одружена, дітей та інших осіб на утриманні не має, нерухомого майна на території України не має, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України. Окрім цього, злочини, у яких підозрюється ОСОБА_5 , вчинялися з корисливих мотивів, метою яких було заволодіння чужим майном та ця діяльність є основним доходом підозрюваної. Таким чином, у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу більш м`якого, ніж домашній арешт, остання може вчинити інші кримінальні правопорушення з метою особистого незаконного збагачення, тобто продовжити збувати викрадені ювелірні вироби, які не були відшукані під час проведення обшуків за місцем її проживання, та що свідчить про високу вірогідність виникнення ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Що стосується особи ОСОБА_3 суд зазначає, що відомостей, які б вказували про наявність у ОСОБА_3 захворювань, що перешкоджають останньому перебувати під домашнім арештом, під час досудового розслідування не здобуто. ОСОБА_3 має постійне місце проживання, одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, є особою похилого віку, а також є особою з інвалідністю 3 групи, не працює, отримує пенсію. ОСОБА_3 відповідно до ст. 89 КК України не судимий, але на даний час обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, вчинених з корисливих мотивів, сукупний розмір майнової шкоди, завданий його злочинними діями, складає 992 496 грн 60 коп. Отже у ОСОБА_3 є достатній соціальний зв`язок, який може стримати його від вчинення інших кримінальних правопорушень, але існує високий ризик його втечі, оскільки тяжкість покарання, що передбачає санкція статті може бути додатковим стимулом уникнути обвинуваченим правосуддя, тому для досягнення мети забезпечення вказаного ризику обвинуваченому є достатнім запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, оскільки він є особою з інвалідністю, має певні проблеми зі здоров`ям, та у денній час зможе звертатися до лікаря за необхідності медичної допомоги. Застосування менш обтяжливих запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Що стосується особи ОСОБА_5 суд зазначає, що відомостей,які б вказували про наявність у ОСОБА_5 захворювань, що перешкоджають останній перебувати під домашнім арештом, під час досудового розслідування не здобуто. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, але воно не є місцем її реєстрації, за місцем реєстрації не мешкає, є студенткою вищого навчального закладу, офіційно працевлаштована, не одружена, дітей та інших осіб на утриманні не має, не судима, на обліку у спеціалізованих медичних закладах не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно. Отже встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 у разі обрання до неї більш м`якого запобіжного заходу може здійснити вищевикладені дії, а вказаним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків.

Стосовно граничного строку на який може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку захисника, не може перевищувати шести місяців, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.6 ст.181 КПК України сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Таким чином граничний строк тримання особи під домашнім арештом застосовується лише на стадії досудового розслідування, про що чітко сказано у вищезазначеній нормі.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 10.01.2022 року, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22.00 годин до 06.00 годин ранку наступного дня.

Зобов`язати ОСОБА_3 прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілими чи свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Продовжити застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 10.01.2022 року, заборонивши їй залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22.00 годин до 06.00 годин ранку наступного дня.

Зобов`язати ОСОБА_5 прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання, роботи, навчання; утримуватися від спілкування з особами, які є потерпілими чи свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї обов`язків, у разі невиконання покладених обов`язків до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захиснику, прокурору та передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.

Датою закінчення дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладеними обов`язками визначити 10.01.2022 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2021 року.

Суддя: Іванець О. Д.