Рішення № 101056, 29.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.08.06 р. Справа № 6/211

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіной Л.Д.

При секретарі Бутилкіной І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства “АРС” м.Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве, Донецької області

третьої особи _____________

про стягнення 1 282 487грн. 93коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Кузнєцов Ю.С.- представник по довіреності від 23.06.2006р.

від відповідача – Добрина В.Е.- представник по довіреності № ј-1129 від 29.07.2006р.

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “АРС” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве, Донецької області заборгованості у сумі 1 282 487грн. 93коп. за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення, відповідно договору № 02/00-186р від 18.10.2000р.

Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача та непредставленням ним витребуваних судом документів.

Відповідач у відзиві на позов заборгованість у сумі 1 282 487грн. 93коп. визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –

в с т а н о в и в :

18 жовтня 2000р. між Закритим акціонерним товариством “АРС” м.Донецьк та шахтою ім.Карла Маркса ВО “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве, Донецької області був укладений договір № 02/00-186р, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання продати відповідачу продукцію виробничо-технічного призначення відповідно специфікацій, які є невід”ємними частинами даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити її вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, у період з травня 2003р. по 31.12.2005р. по ряду накладних за довіреностями здійснив поставку продукції виробничо-технічного призначення у адресу відповідача на суму 1 320 487грн. 93коп. та виставив рахунки-фактури на загальну суму поставки. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: рахунки-фактури, накладні та довіреності до них, по яким відповідач одержав продукцію і переконав суд у факті відвантаження продукції у адресу відповідача.

Пунктом 6.1 договору 02/00-186р від 18.10.2000р. сторони встановили, що розрахунки за отриману продукцію виробничо-технічного призначення здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в термін двадцяти календарних днів з дати відвантаження партії продукції вантажоодержувачу. Датою поставки вважається дата штемпеля першого вантажоперевізника на транспортній накладній про прийняття продукції до перевозки, якщо інше не передбачено базисними умовами поставки (п.7.2).

Але відповідач договірні зобов’язання перед позивачем виконав частково, у сумі 38 000грн. В результаті чого у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 1 282 487грн. 93коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленої продукції виробничо-технічного призначення своєчасно не виконав.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція виробничо-технічного призначення у сумі 1 282 487грн. 93коп. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “АРС” м.Донецьк до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” м.Єнакієве, Донецької області про стягнення 1 282 487грн. 93коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля” (86405, м.Єнакієве, вул.Трестовська, 10, п/р № 26002301636482 у відділенні Промінвестбанку у м.Енакієво, МФО 334215, ЄДРПОУ 32276912) на користь Закритого акціонерного товариства “АРС” (83017, м.Донецьк, вул.Герцена,19, п/р № 26001005900 в ЗАТ “Донгорбанк” м.Донецька, МФО 334970, ЄДРПОУ 13538066) заборгованість у сумі 1 282 487грн. 93коп., витрати по сплаті держмита у сумі 12 824грн. 88коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 29.08.2006р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя Подколзіна Л.Д.