Ухвала суду № 101054571, 06.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 1-кс/760/9984/21

Справа № 760/29625/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіна О.М., при секретарі Конішевському Б.О., за участі: прокурора Литвиненка Д.В., захисника Можчіля О.В., підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Берника В.В., погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Романюком С.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Дніпро, не працюючого, маючого базову загальну освіту, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12021100170000154 від 05.11.2021 року, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в кримінальному провадженні № 12021100170000154 від 05.11.2021 року, яке відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Підозрюваний доставлений під вартою до суду.

Документом, що підтверджує надання підозрюваному копії клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, є розписка.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що Відділом поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100170000154, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.11.2021 близько 13:00 год. ОСОБА_1 перебував на території прилеглій до залізничного вокзалу станції «Київ-Пасажирський», а саме: поряд зі входом до західного підземного переходу, що за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, де розпивав алкогольні напої разом зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_2 . В цей час, до вищевказаних осіб підійшов ОСОБА_3 та попросив пригостити його алкогольними напоями на що отримав відмову. В результаті цього зав`язався словесний конфлікт, який переріс у бійку між ОСОБА_3 та чоловіком на ім`я ОСОБА_2 . Саме в цей момент у ОСОБА_1 , який стояв поруч, виник злочинний умисел на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 , приблизно о 13 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно, тримаючи в правій руці предмет схожий на ніж, наніс ним два удари по траєкторії з верху в низ в область верхньої частини спини, ОСОБА_3 , чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження останньому.

Як вказує у клопотанні слідчий, в результаті протиправних дій ОСОБА_1 , згідно довідки-діагноз КМКЛ № 17 № 1572 від 05.11.2021, ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого поранення грудної клітини справа, малий пневмоторакс.

Слідчий у клопотанні стверджує, що ОСОБА_1 , своїми умисними діями, які виразилися у спричинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

05.11.2021 року о 13:02 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.11.2021 року о 12:30 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У клопотанні слідчим постановлено питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Захисник та підозрюваний просили відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та надані в суді документи, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

На обґрунтування пред`явленої ОСОБА_1 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази, зокрема, Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.11.2021 року; протокол огляду місця події від 05.11.2021 року; Протокол затримання особи підозрюваної у вчинені злочину від 05.11.2021 року; Протокол допиту підозрюваного від 05.11.2021 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 05.11.2021 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 05.11.2021 року; Протокол пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_5 від 05.11.2021 року; Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_5 від 05.11.2021 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 05.11.2021 року; Протокол проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 від 05.11.2021 року; Довідка-діагноз з КМКЛ № 17 від 05.11.2021 року; Протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 06.11.2021 року; Протокол пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_3 від 06.11.2021 року.

Таким чином, надані суду докази обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Так, в ході судового розгляду клопотання знайшли своє підтвердження ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, та з моменту повідомлення про підозру пройшов незначний проміжок часу.

При цьому органом досудового розслідування не доведено наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обґрунтування щодо наявності даного ризику на які посилається слідчий у клопотанні фактично дублюють зазначений раніше ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, його майновий та сімейний стан (не одружений, не працює), наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, тому, слідчий суддя, вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину поєднаного із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 207, 208, 209, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у м. Києві лейтенант поліції Берника В.В.- задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 листопада 2021 року 13 год. 00 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 03 січня 2022 року о 13 год. 00 хв.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом`янську окружну прокуратуру м. Києва.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрювана - в цей же строк з моменту вручення її копії даної ухвали.

Слідчий суддя: О.М. Букіна