Рішення № 101054130, 29.06.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1222/20

провадження № 2/691/166/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області в складі судді Синиці Л.П., за участю секретаря судового засідання Коваленко А.В., розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище Черкаської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з позовною вимогою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, на підставі ст. ст. 22, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 61, 89, 110 ЦПК України, керуючись ст. ст. 16, 118, 119, 120 ЦПК України, просив, стягнути (1) грошові кошти, взяті в борг, відповідно до договору позики, в розмірі 42 989 грн. 60 коп., (2) відсотки, передбачені договором позики, в розмірі 57 808 грн. 18 коп., (3) пеню, за кожен день прострочення, в розмірі 9 027 грн. 90 коп., та понесені, документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 1 098 грн. 26 коп., з тих підстав, що 01 червня 2020 року між ним та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено договір позики № 1-1585 від 01 червня 2020 року, посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В.. На умовах цього договору він, як позикодавець, передав відповідачу, як позичальникові, грошову суму, в розмірі 1 600 доларів США, що є еквівалентом (станом на 01.06.2020 року) 42 989 грн. 60 коп.. Відповідно до п.3 договору позики, позикодавець має право на одержаня від позичальника процентів від суми позики в розмірі 0,01%. Відповідно до п.4 договору позики, проценти виплачуються кожного тижня, щовівторка по 100 доларів США, до дня повернення. Проценти сплачуються готівкою у гривні за адресою позикодавця, якщо сторони не дійшли згоди щодо іншого місця передачі. Загальний розмір відсотків, які підлягають стягненню із відповідача, а саме ОСОБА_2 , складають 57 808 грн. 18 коп.. Відповідно до п.6 договору позики, сторони домовились про те, що у разі прострочення позичальником строку позиченої суми грошових коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 1% від несвоєчасного сплаченої суми за кожен день прострочення. Керуючись п.6 договору позики, вважає за необхідне, стягнути із відповідача, пеню, за кожен день прострочення, в розмірі: 42 989 грн. 60 коп. - 99 % = 429 грн. 90 коп. * 21 день (період прострочення заборгованості, з 02.10.2020 року по 22.10.2020 року) = 9 027 грн. 90 коп..

В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належно.

Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явився, є повідомлений належно, 20.12.2020 надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , на 29.06.2021 згідно № рекомендованої кореспонденції 1950202805835, та шляхом здійснення оголошення на офіційному сайті Судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не направив, хоча поштове відправлення, яке містило судову повістку, ухвалу суду про відкриття провадження, позовну заяву з додатками, згідно рекомендованої кореспонденції № 1950202656163 отримав 02.12.2020, в подальшому судові виклики поверталися з відміткою адресат відсутній.

Суд, з урахуванням положень статті 223 ЦПК України, за відсутності підстав для відкладення (перенесення) судового засідання, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, судове рішення.

Розгляд справи відбувається за відсутності учасників судового процесу.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з ч.2 ст.247 ЦПК України. Так, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, приходить до таких висновків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору (ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України).

Правочином, за нормами ст.202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За нормами ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

При прийняті рішення суд бере до уваги, правову позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 02.07.2014 року у справі № 6-79цс14, застосування якої є обов'язковим в силу ст.370-1 ЦПК України, відповідно до норм ст. ст.1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання. У вказаній постанові Верховний Суд України також зазначив, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Постановою Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13 визначено, що "письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки".

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2020 року ОСОБА_2 , відповідач у справі, позичив у ОСОБА_1 , позивач по справі, 1600 (одну тисячу шістсот) доларів США, що є еквівалентом (станом на 01.06.2020 року) 42 989 грн. 60 коп., про що уклали договір позики, посвідчений державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори Починок Ю.В., зареєстрований в реєстрі № 1.1585, позика надана строком на 4 (чотири) місяців, тобто до першого жовтня 2020 року.

Із даних відомостей, судом встановлено, що сторонами було досягнуто всіх істотних умов договору, а також було передано встановлену грошову суму коштів.

Договір підлягає виконанню обома сторонами.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами, судом досліджено договір позики від 01.06.2020 року, враховано думку позивача, та встановлено справжню правову природу укладеного договору, з наданням оцінки всім наявним доказам.

За нормами ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, і такій самій кількості і такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядки, що встановлені договором.

Строком позики, згідно п.2 договору позики від 01.06.2020 - 4 (чотири) місяці, тобто до першого жовтня дві тисячі двадцятого року.

На момент подання позовної заяви, 29.10.2020 року, як стверджує позивач ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до пукту 3 договору позики від 01.06.2020, сторони визначили, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики в розмірі 0,01 % річних. Відповідно до пункту 4 договору позики від 01.06.2020, сторони визначили, що проценти виплачуються кожного тижня щовівторка по 100 (сто) доларів США, до дня повернення позики. Проценти сплачуються готівкою у гривні за адресою позикодавця, якщо сторони не дійшли згоди щодо іншого місця передачі.

Таким чином, розмір відсотків, передбачених договором позики, необхідно розраховувати наступним чином:

№Дата повернення розміру відсотків, передбачених п. 4 договору позикиРозмір відсотків, в доларах СШАОфіційний курс гривні щодо долару СШАГрошовий еквівалент, в гривнях102.06.202010026,81812681,81209.06.202010026,60052660,05316.06.202010026,84402684,40423.06.202010026,66952666,95530.06.202010026,69222669,22607.07.202010027,12692712,69714.07.202010027,08832708,83821.07.202010027,60112760,11928.07.202010027,75712775,711004.08.202010027,73652773,651111.08.202010027,60072760,071218.08.202010027,30612730,611325.08.202010027,39422739,421401.09.202010027,56182756,181508.09.202010027,75092775,091615.09.202010028,00032800,031722.09.202010028,20222820,221829.09.202010028,30622830,621906.10.202010028,40092840,092013.10.202010028,24812824,812120.10.202010028,37622837,62

Загальний розмір відсотків, які підлягають стягненню із відповідача, а саме ОСОБА_2 , складають 57 808 грн. 18 коп..

Стаття 549 ЦК України визначає, пенею є неустойка (грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 договору позики від 01.06.2020, сторони домовились про те, що у разі прострочення позичальником строків позиченої суми грошових коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 1 % (одного) від несвоєчасно сплатної суми за кожен день прострочення (42 989 грн. 60 коп. - 99 % = 429 грн. 90 коп. * 21 день (період прострочення заборгованості, з 02.10.2020 року по 22.10.2020 року) = 9 027 грн. 90 коп.).

На підставі ст.625 ЦК України, відповідальність за порушення грошового зобов`язання: 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також гри проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пункт 3 ст.1049 ЦК України, передбачає обов`язок позичальника повернути позику. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що помічалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до п. 1.3 Постанови № 14 від 17.12.2013 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

За нормами ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У справі "Ващенко проти України" (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, Європейського суду з прав людини, зазначив, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є уповноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

На час прийняття судом рішення, позивач ОСОБА_3 суму боргу не змінив та відомості про сплату коштів відповідачем відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 не надав до суду належних і допустимих доказів виконання (частково або повністю) зобов`язань за договором позики, які б могли бути враховані судом при прийнятті рішення.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_2 , відповідачем у справі, зобов`язань згідно договору позики від 01.06.2020 року, зобов`язаний сплатити ОСОБА_1 , позивачу, суму боргу з усіма підрахунками наведеними вище, а саме: основну суму боргу; відсотки передбачені договором позики; пеню за кожен день прострочення, так як позовні вимоги позивача законні та обґрунтовані та позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати позивача, що понесені під час розгляду справи в суді, в силу ст.141 ЦПК України, підлягають відшкодуванню, та стягненню з відповідача, а саме, 1098,26 грн. сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1049, ч.1 ст.526 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 6, 7, 8, 10 - 13, 18, 76 - 81, 83, 89, 258 - 260, 263 - 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за аддресою: АДРЕСА_2 , грошові кошти, взяті в борг, відповідно до договору позики від 01.06.2020, в розмірі 42 989 (сорок дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп., відсотки, передбачені договором позики, в розмірі 57 808 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісім) грн. 18 коп., пеню, за кожен день прострочення, в розмірі 9 027 (дев`ять тисяч двадцять сім) грн. 90 коп., та понесені, документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 1 098 (одна тисяча дев`яносто вісім) грн. 26 коп..

Рішення суду може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення (отримання) рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. П. Синиця