Ухвала суду № 101053761, 09.11.2021, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2250/19

Номер провадження 2/373/25/21

УХВАЛА

09 листопада 2021 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої – судді Керекези Я.І.,

секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі справу № 373/2250/19 за позовом керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

встановив:

Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство».

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про залишення позову без розгляду в частині представництва інтересів Державного підприємства, зважаючи на відсутність для цього законних підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В силу ч. 3 ст. 23 вищезазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

В силу положення частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП та вважала правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі ДП, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Цим же висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводився до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне залишити поданий прокурором в інтересах держави в особі Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» позов без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 56, 257 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: ОСОБА_9 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, в частині представництва інтересів держави в особі Державного підприємства «Переяслав-Хмельницьке лісове господарство» - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Складання повного тексту ухвали вчинено 12 листопада 2021 року.

Суддя Я.І.Керекеза